
Нелінійний множник

виключається за правилом:

.
5. На числовій осі відмітимо точки, в яких обертаються в нуль всі множники, що стоять в чисельнику і знаменнику лівої частини нерівності, отриманої в результаті виконання пунктів «1» - «4». При цьому, якщо нерівність нестрога, точки, які відповідають множникам чисельника будемо визначати зафарбованими кружками, а точки, що відповідають множникам знаменника світлими. Якщо нерівність строга, всі точки відмічаються світлими кружками.
6. Поставити знаки в кожному проміжку, на якій числова вісь розбивається відміченими точками.
Спочатку поставити знак у самому правому проміжку на числовій осі за правилом: знак «+» ставиться, якщо число множників виду

парне, і знак «-», якщо це число непарне. Знаки в інших проміжках ставляться з урахуванням того, що вони чергуються в сусідніх проміжках.
7. Вибираються проміжки, в яких стоїть знак «+», якщо нерівність, отримана в пункті 4 має вигляд:

, або «-», якщо ця нерівність має вигляд

. Ці проміжки містять у собі крайні точки, відмічені на числовій осі зафарбованими кружками, і не містять точок, відмічених світлими кружками,. Об’єднання цих проміжків і є множиною розв’язків даної нерівності.[4:124]
Приклад 1. Розв’язати методом інтервалів нерівність

. (1)
Розв’язування:З нерівності

знаходимо ОДЗ:

Далі замість нерівності (1) розв’язуємо рівняння

або

звідки

Наносимо відповідні точки на числову вісь (див. рисунок).

Розглядаємо кожний з утворених інтервалів окремо.
1. Підставляємо значення

з інтервалу

у нерівність (1). Дістаємо нерівність

, яка не виконується. Тому нерівність (1) не виконується в усіх точках інтервалу

.
2. Підставляючи в нерівність (1) значення

з інтервалу

, дістаємо правильну нерівність

. Отже, нерівність (1) виконується на інтервалі

.
3. Підставляючи в (3) значення

з інтервалу

дістаємо неправильну нерівність

. Це означає, що нерівність (1) не виконується ні в одній точці інтервалу

.
Остаточно маємо розв’язок нерівності (1)

Відповідь

.[1:161]
Приклад 2. Розв’язати нерівність

Розв’язування: Для знаходження коренів рівняння

необхідно розкласти його на множники. Отже

Отже числа

,

,

є коренями даного рівняння. Наносимо ці числа на числову вісь і визначаємо знак лівої частини функції

на одному з інтервалів. Зокрема, взявши точку

з інтервалу

, дістаємо

. Провівши «криву знаків», визначаємо знак

в кожному з інтервалів.

+

+
1 2 3 x
Відповідь:

2.2 Розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів узагальненним методом інтервалів
Нехай потрібно розв'язати нерівність

,
де

цілі додатні числа;

— дійсні числа, серед яких немає рівних і такі, що

. Нерівності подібного типу розв'язують із застосуванням узагальненого метода інтервалів. В основі цього метода лежить така властивість двочлена

точка

ділить числову вісь на дві частини, причому якщо

(

- парне), то вираз

праворуч і ліворуч від точки

зберігає додатний знак; якщо

(

- непарне число), то вираз

праворуч від точки

додатний, а ліворуч від точки

від'ємний.
Для розв'язання нерівності

узагальненим методом інтервалів на числову вісь наносимо числа

; в проміжку праворуч від найбільшого з них ставимо знак «плюс», а потім, рухаючись справа наліво, при переході через чергове число

змінюємо знак, якщо

— непарне число, і зберігаємо знак, якщо.

— парне число.
Зауваження 1. Якщо зустрічаються вирази

, то праворуч від найбільшого з

не обов'язково буде знак « + ». У цьому випадку найкраще визначити знак лівої частини нерівності в якомусь з інтервалів, а потім поставити знаки в кожному з інтервалів з урахуванням викладених вище міркувань.