Вивчення систем з постійною парною частиною (стр. 1 из 5)

Курсова робота

"Вивчення систем з постійною парною частиною"

Зміст

Введення

1. Парні й непарні вектор-функції

2.Основні відомості з теорії функцій, що відбивають

3. Системи парна-непара

4. Побудова прикладів систем, парна частина загального рішення яких постійна

5. Прості й найпростіші системи

6. Побудова множини систем, парна частина загального рішення яких постійна

6.1 Системи, що мають постійну парну частину

6.2 Побудова систем із заданою парною частиною

Висновок

Список джерел

Введення

При вивченні питань існування періодичних рішень диференціальних систем і рівнянь використовуються властивості симетричності (парність, непарність і т.п.) як функцій, що задають досліджувану систему, так і самих рішень.

У даній роботі ми будемо розглядати сімейства рішень із постійною парною частиною, тобто коли парна частина буде представлена у вигляді константи.

Розберемо приклади систем, сімейства рішень яких мають постійну парну частину. Будемо вивчати побудову систем із заданою парною частиною.

1. Парні й непарні вектор-функції

За аналогією з функціями одної змінної, вектор-функцію

, будемо називати парною (непарної), якщо для всіх , є парною (непарної) функцією, тобто область визначення симетрична щодо нуля й ( ).

Будь-яку функцію із симетричною областю визначення, можна представити як суму парної й непарної функцій. Дійсно, якщо

і

є парною функцією, а – непарної.

будемо називати парною частиною функції , – непарної.

Відзначимо наступні властивості парних і непарних функцій.

Властивість 1 Похідна парної (непарної) функції є функція непарна (парна).

Доказ. a)

– парна функція.

Т.к.

і існують або не існують одночасно, те , і . Таким чином, похідна парної функції є функція непарна.

б)

– непарна функція.

Т.к.

і існують або не існують одночасно, те , і . Таким чином, похідна непарної функції є функція парна.

Властивість 2 Якщо

– непарна функція, те .

Доказ. Оскільки

– непарна функція, те

Підставивши замість

одержуємо

Звідки треба

2. Основні відомості з теорії функцій, що відбивають

Розглянемо систему

(1)

уважаючи, що її права частина безперервна й має безперервні частки похідні по

. Загальне рішення цієї системи у формі Коші позначимо через . Через позначимо інтервал існування рішення

Нехай

Визначення: функцією, що відбиває, (1) системи назвемо функцію

обумовлену формулою

(2)

або формулами

Для функції, що відбиває, справедливі властивості:

1) Для будь-якого рішення

системи (1) вірна тотожність

(3)

2) Для функції, що

відображає, будь-якої системи виконані тотожності:

(4)

3) Диференцюєма функція

буде функцією, що відбиває, (1) системи тоді й тільки тоді, коли вона задовольняє рівнянням у частинних похідних

(5)

і початковій умові

(6)

Рівняння (5) будемо називати основним рівнянням (основним співвідношенням) для функції, що відбиває.

Доказ. Властивість 1) треба безпосередньо з визначення (2). Для доказу властивості 2) помітимо, що відповідно до властивості 1) для будь-якого рішення

системи (1) вірні тотожності

Із цих тотожностей у силу того, що через кожну крапку

проходить деяке рішення системи (1), і випливають тотожності (5).

Приступимося до доказу властивості 3). Нехай

– функція, що відбиває, (1)системи . Тоді для неї вірна тотожність (3). Диференціюємо цю тотожність по й скористаємося тим, що – рішення системи (1), і самою тотожністю (3). Одержимо тотожність

з якого в силу довільності рішення

треба, що – рішення системи (5). Початкова умова відповідно до властивості 2) так само виконується.

Нехай деяка функція

задовольняє системі (5) й умові (6). Тому що цій системі й цій умові задовольняє так само й функція, що відбиває, то з одиничності рішення (5) задачі (6) - функція повинна збігатися з функцією, що відбиває. Властивість 3) доведено.

Лема Основна лема 3 Нехай права частина системи (1)

-періодична по , безперервна й має безперервні частки похідні по змінним . Тоді відображення за період для системи (1) можна знайти по формулі