Але
безперервна й має обмежену варіацію на будь-якому кінцевому інтервалі, а тому що , те ( ) і ( ). Отже, абсолютно інтегрувальна на при . Тому при , або при . Інтеграл у правій частині абсолютно сходиться, тому що обмежено при , поза деякою околицею крапки . В околиці й можна покласти , де обмежена при , і має логарифмічний порядок при . Далі, . Перший член дорівнює сумі відрахувань в особливих крапках, розташованих ліворуч від прямої , тобто . У другому члені можна покласти , тому що має при лише логарифмічну особливість. Отже, . Останній інтеграл прагне до нуля при . Виходить, (4).Щоб перейти обернено до
, використовуємо наступну лему.Нехай
позитивна й не убуває й нехай при . Тоді .Дійсно, якщо
- дане позитивне число, те ( ). Звідси одержуємо для кожного . Але тому що не убуває, то . Отже, . Думаючи, наприклад, , одержуємо .Аналогічно, розглядаючи
, одержуємо , виходить , що й було потрібно довести.Застосовуючи лему, з (4) маємо, що
, , тому й теорема доведена.Таким чином, ми з'ясували основні характеристики функції-дзета-функції: властивості функції в речовинній області, розподілу простих чисел у натуральному ряді й дослідження функції-дзета-функції як функції мнимого аргументу.
Список літератури
1.Титчмарш Е.К. Теорія функції-дзета-функції Римана. К., 2000 р.
2.Фихтенгольц Г.М. Курс диференціального й інтегрального вирахування. – К, 2004
3.Привалов І.І. Введення в теорію функцій комплексного змінного. - К., 2003.
4.Айерленд К., Роузен М. Класичне введення в сучасну теорію чисел. – К., 1997.
5.Шафаревич З.О. Теорія чисел. – К., 2000