3. Середня квадратична похибка арифметичної середини
Запишемо
Оскільки виміри рівноточні, тобто
Тоді середня квадратична похибка арифметичного середнього арифметичного буде
Додатково обчислюють:
4. Середню квадратичну похибку середньої квадратичної похибки
5. Середню квадратичну похибку середньої квадратичної похибки арифметичного середнього
Для оцінки точності похибок вимірів використовують інші критерії.
6. Середню похибку
7. Середню похибку r. Її визначають в середині зростаючого ряду складеного із абсолютних значень похибок вимірів. Тоді ймовірність серединної похибки буде
Середня квадратична похибка виміру mмає зв’язок середньою
8. Абсолютні похибки. До них належать: середня квадратична (m), середня квадратична арифметичного середнього (М), середня (
9. Відносні похибки. Відношення абсолютної похибки до значення виміряної величини називають відносною похибкою.
Назва відносної похибки відповідає назві абсолютної похибки, наприклад:
Оцінка точності вимірів за допомогою середніх квадратичних похибок mпорівняно з середньою та серединною похибками має переваги:
1. Обгрунтованості: ймовірність
2. Ефективності:
3. На величину середньої квадратичної похибки mвплив більших за абсолютним значенням похибок
4. Середня квадратична похибка mзв’язана з граничною похибкою відношенням
де t – вибирається із таблиць розподілу Лапласа або Стюдента залежить від надійної ймовірності p та кількості вимірів n.
5. Середня квадратична похибка визначається достатньо надійно при обмеженій кількості вимірів.
4. Числові характеристики нерівноточних вимірів
В практиці геодезичних вимірювань може відчутно порушуватися "комплекс умов": виміри виконують приладами різної точності або різними методами, значно змінюються зовнішні умови (температура, вологість тощо) чи інші чинники. Тоді дисперсії таких вимірів значно відрізняються між собою (
Задача виникає, коли за результатами нерівноточних вимірів однієї і тієї величини необхідно визначити найбільш надійне значення виміряноївеличини і виконати оцінку точності вимірів за допомогою числових характеристик.
В теорії похибок вимірів до числових характеристик нерівноточних вимірів відноситься:
1. Вага вимірів. Розглянемо статистичний ряд нерівноточних вимірів, який будемо характеризувати емпіричними дисперсіями
Введемо величини —
де С - постійний умовно прийнятий коефіцієнт такої величини, щоб значення ваги рі було ближче до одиниці.
Величину рі називають вагами нерівноточних вимірів. Тоді нерівноточні виміри можна характеризувати статистичним рядом
Якщо дисперсія є мірою абсолютної точності результату, то вага є мірою відносної точності.
Вага вказує наскільки точність одного виміру більш або менш точна відносно іншого в ряду вимірів.
Практично в більшості випадків невідома дисперсія
де Li – довжина лінії, ходу або полігону;
Ni – кількість виміряних величин;
ni – кількість вимірів однієї і тієї величини (число прийомів).
Аналогічно коефіцієнт С вибирають так, щоб ваги pi за величиною були близькі до одиниці для зручності обчислень.
В практичних розрахунках часто використовують приведені ваги
де
Ряд нерівноточних вимірів можна звести до рівноточного, якщо кожен вимір помножити на величину
2. Загальне середнє арифметичне
Припустимо, що в результаті вимірів однієї величини отримано статистичний ряд нерівноточних результатів
Найкращі оцінки отримують тоді, коли виміри х1,або їх похибки
де X- істинне значення вимірюваної величини.
Функція щільності нормованого нормального закону розподілу визначається за формулою
Числові характеристики визначаються за результатами всіх вимірів. Тоді функція щільності сумісного розподілу ряду випадкових величин