Приведемо без доказу теорему про функції від моментів, із якої випливають визначені властивості оцінок методу моментів.
Припустимо, що

є функцією двох вибіркових моментів
vk і
vm: 
=h(v

,vm), що не містить явно
п. Позначимо
=h(v

,vm), де
vk =Mvk, a
vm = M/vm (останні дві рівності вірні в силу властивості незміщенності вибіркових початкових моментів),

Теорема стверджує: якщо в деякій околиці точки (v

,vm),
функція h безперервна зі своїми першими і другими похідними, то при великих п розподіл випадкового розміру 
=h(v

,vm)
близько до нормального (
n має асимптотично нормальний розподіл) із математичним чеканням, рівним В, і дисперсією, рівної 
(3.5)
де С2(

) — деяка постійна, що залежить від

. (Теорему можна поширити на будь-яку кількість моментів — аргументів функції h)
З теореми випливає, що при виконанні досить загальних умов оцінка методу моментів

), при великих
п задовольняє наступним співвідношенням:

(3.6)
тобто оцінка методу моментів є асимптотично незміщенною,

(3.7)
Переконаємося в тому, що

має властивість забезпеченості. Дійсно, нерівність Чебішева для розміру

при великих
п, прийме вид:

звідси одержимо, що при п -

P(/

-

/<

)

1.
Уведемо поняття ефективності й асимптотичної ефективності незміщеної оцінки скалярного параметра

.
Ефективністю е(

) незміщеної оцінки

параметра

називають відношення min
DQn( 
є s)— мінімально можливого значення дисперсії оцінки в класі S всіх незміщених оцінок параметра

до дисперсії
D
n розглянутої оцінки. При виконанні функцією щільно
сті fх(х, 0) [функцією імовірності
Р(Х =х, 
)] досить загальних умов регулярності: дифференційованих по

, незалежності області визначення від

і т. д. — має місце нерівність Рао—Крамера—Фреше:

(3.8)
де i(

) — кількість інформації про параметр

, що міститься в одиничному спостереженні, визначається співвідношенням

(3.9)
(i(

) — деяка постійна, що залежить від

). Тому

(3.10)
якщо е(

) = 1, то

—
ефективна оцінка параметра

у класі
S усіх
його незміщенних оцінок.
Асимптотичної ефективністю оцінки

називають розмір

(3.11)
якщо

(

) = 1 то

— асимптотична
ефективна оцінка (очевидно, що ефективна оцінка буде й асимптотично ефективною). Знайдемо вираження для асимптотичної ефективності оцінки

. Тому що при великих
п оцінку

можна вважати незміщеною, то з урахуванням формул (3.11,3.10,3.7) одержимо

Приклад 3.1.3 Переконаємося в тому, що знайдена методом моментів по випадковій вибірці з генеральної сукупності X ~ N (а, а) оцінка X параметра а є ефективної в класі не зміщених оцінок, а оцінка
2 параметра
2 є, після виключення зміщення, асимптотично ефективною.
Оцінка X - незміщена, і DX =
2/п. Припустивши, що
2 відома, і використовуючи формулу (3.10), у якій, з обліком нормальності розподілу,
1(а) = М(dln f
(x,a)/da)
= 1/
2 одержимо, що
е(
) = 1. Звідси
X - ефективна оцінка.
Оцінка

- зміщена; виключивши зміщення, одержимо оцінку

дисперсія котрої Ds
=2
/n-1. Припустивши, що а відомо, і використовуючи вираження (3.10), у котрому, с обліком нормальності розподілу,

одержимо, що ефективність е(s2) =(n – 1/n)<1, а асимптотична эффективність e0(s2) = lim
e(s2) = 1. Отже,
s2 – асимптотична эффективна оцінка.
Зауваження.
Незміщеною і ефективною оцінкою дисперсії є використовувана при відомому значенні параметра а оцінка s
=
(Xі -a)
/ п, тому що Мs 
=
2,
Ds 
= 2

/n и е(
s
) = 1.