Майнове страхування (стр. 5 из 6)
У цілому, як показує досвід, тарифні ставки по страхуванню на випадок утрати прибутку в півтора-два разу вище тарифних ставок по страхуванню майна.
Цей вид страхування вимагає визначених умов організації страхової справи:
– страхова компанія повинна мати у своєму штаті чи широко залучати для визначення ризику фахівців – інженерів, економістів, технологів;
– по усіх видах страхування непрямих ризиків договори повинні укладатися не страхові агенти, а спеціальні страхові інспектори, а ще краще брокерські фірми. Це пов’язано з тим, що страхові брокери тісно зв’язані зі страхувальником, представляючи його інтереси на страховому ринку, і мають додаткову інформацію, необхідної для укладення договору страхування.
Приклад 2.
Страхування на випадок можливої втрати очікуваного прибутку чи недоотримання доходу, що передбачався.
Туристична фірма в Україні припускала відповідно до контракту про співробітництво в сфері туризму з турецькою фірмою реалізувати групові й індивідуальні тури в міста Анталії, Ізмир, Стамбул на суму 500 тис. грн. з можливістю одержання прибутку 50 тис. грн. (10%). Турфірма вирішила застрахувати туристичний ризик з відповідальністю за недоодержання планованого прибутку в розмірі 70%. Через непередбачені обставини фактична реалізація путівок склала лише 300 тис. грн. і принесла тільки 21тис. грн. (7%) прибутку. Розмір фінансового збитку турфірми склав 3%.
Страхове відшкодування:
- Страхування додаткових витратможна розглядати і як доповнення до страхування втрати прибутку від простоїв, і як самостійний вид страхування. Метою такого страхування є відшкодування додаткових витрат, що виникають на підприємстві в результаті страхового випадку і необхідних для продовження його нормальної діяльності. Якщо додаткові витрати відсутні, то страхова компанія ніякої відповідальності не несе.
Якщо страхування додаткових витрат проводиться як окремий вид страхування, то їхній обсяг (страхова сума) визначається в такий спосіб:
- По-перше, визначаються і виключаються витрати, що підприємству не потрібно нести в період простою виробництва (сировина, матеріали, паливо, напівфабрикати за винятком авансових платежів).
- По-друге, визначаються витрати, які підприємство продовжує нести в будь-якому випадку (операційні і загально виробничі витрати); включаючи відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, відсотки по короткострокових кредитах, податки і збори, що не залежать від обороту.
- У-третіх, враховуються обов’язкові амортизаційні відрахування.
- По-четверте, виключаються податок на додану вартість, експортні мита, страхові платежі.
- По-п’яте, можуть, за узгодженням сторін враховуватися платежі по усіх видах не розірваних договорів, таких як договори, що надають юридичні, рекламні та інші послуги.
Усі зазначені витрати складаються, і визначається страхова сума, яку одержить страхувальник у випадку настання страхової події. Відповідальність страховика розповсюджуються на ті ж події, що і по страхуванню втрати прибутку від простою виробництва. Тарифна ставка розраховується аналогічним способом.
Для великих промислових підприємств має великий сенс застосовувати спільне страхування втрати прибутку від простою виробництва і страхування додаткових витрат як єдиний вид.
Інші види страхування непрямих збитків.
До інших видів страхування непрямих збитків відноситься страхування орендних платежів. Орендні платежі, що складають частину витрат підприємства, можуть відшкодовуватися по договору страхування від втрати прибутку чи страхування додаткових витрат. Але вони можуть бути і самостійними об’єктами страхування. У залежності від того, чиї страхові інтереси захищають договори страхування, розрізняють страхування орендних платежів і страхування вартості орендної плати.
Інша група страхування непрямих ризиків містить у собі такі види страхування, у яких розмір збитку прямо не зв’язаний з терміном, необхідним для відновлення загиблого майна. До них, наприклад, відносяться, страхування тимчасового прибутку і страхування від утрати доходу в результаті зміни кон’юнктури ринку.
Наприклад, при страхуванні тимчасового прибутку об’єктом страхування є прибуток, що одержав би страхувальник за умови, якби не виник обговорений у договорі страхування ризик. Як правило, такі договори укладаються підприємцями, продукція яких користається попитом короткочасний проміжок часу, наприклад перед новорічними святами. Розмір страхової суми визначається виходячи з усього розміру планованого прибутку. Розмір тарифів по цьому виді страхування в 1,5 – 2 рази вище ставок по страхуванню подібного майна.
Вищеописані методи страхування практично не застосовуються в нашій країні і страхові компанії, які першими освоять цей сектор страхового ринку зможуть сформувати крупні страхові портфелі.
Страхування майна громадян проводиться на випадок знищення, загибелі, втрати чи ушкодження майна громадян у результаті стихійних лих, нещасливих випадків і інших несприятливих подій. Під майном громадян розуміються предмети домашнього меблювання, побуту і споживання, які використовуються в особистому господарстві і призначені для задоволення побутових і культурних потреб родини.
Об’єктом майнового страхування громадян не можуть бути документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, колекції, унікальні й антикварні предмети, вироби з дорогоцінних металів, каменів, предмети релігійного культу і т.д.
У майновому страхуванні громадян розрізняють наступні групи об’єктів:
1) будівлі;
2) предмети домашньої обстановки;
3) тварини;
4) транспортні засоби.
Страхування будівель, що належать громадянам, – вид майнового страхування, який проводиться в обов’язковій і добровільній формі. У сучасних умовах проводиться добровільне страхування у доповненні до обов’язкового. Страхуванню підлягають будівлі (житлові будинки, садові будиночки, дачі, господарські будівлі), що належать громадянам на правах особистої власності, поставлені на постійне місце, що мають і стіни і дах. Не можуть бути застраховані старі будівлі, якщо вони не використовуються для господарських потреб, а також будівлі, адреса власників яких невідома.
При страхуванні будівель страховими випадками є: знищення чи ушкодження майна в результаті пожежі, вибуху, удару блискавки, повені, землетрусу, бурі, урагану, цунамі, зливи, граду, обвалу, зсуву, паводка, селю, виходу підґрунтових вод, незвичайних для даної місцевості тривалих дощів і рясних снігопадів, аварій опалювальної системи, водопровідної і каналізаційної мереж, а також розбирання будівель чи перенос їх на інше місце для припинення поширення пожежі.
Майно вважається застрахованим по постійному місцеві проживання страхувальника. Договір може бути укладений терміном від 2-х до 11 місяців і від одного до п’яти років.
Послідовність визначення збитку і страхового відшкодування:
1) встановлення факту загибелі чи ушкодження майна;
2) визначення причини нанесення збитку і рішення питання про наявність страхового чи не страхового випадку;
3) встановлення постраждалих об’єктів і належності застрахованого майна;
4) розрахунок суми збитку і страхового відшкодування.
Збиток визначається на підставі акта і прикладених до нього документів, що підтверджують факт настання страхового випадку.
- Страхування особистих автомобілів.
Вартість послуги страхування по ризиках каско (“повне авто каско”) – від 4,5% до 8,5% вартості легкового автомобіля в рік. Для вантажних машин ця ціна: 2 – 3,4% вартості. При цьому для легкових автомобілів франшиза звичайно коливається від 0,5% до 1,2% страхової суми, чи від 100 до 500 у.е. Для вантажних автомобілів – EUR 1500 – 2500. До речі, для ризику “Викрадення” страховик може установити окрему франшизу. Її розмір – від 3 – 4% для вантажівок і від 6% до 15% для легкових автомобілів різного класу.
Страхова програма “Авто каско” містить у собі наступні ризики:
– дорожньо-транспортний випадок;
– крадіжка автомобіля, його окремих деталей, вузлів, агрегатів;
– пожежа, самозаймання;
– стихійне лихо і дія нездоланної сили (буря, шторм, удар блискавки, падіння дерев, напад звірів);
– влучення каменів, падіння предметів;
– протиправні дії третіх осіб (ПДТО);
– збиток при спробі розкрадання транспортного засобу.
При цьому автомобіль можна застрахувати тільки від ДТП чи, наприклад, тільки від стихійного лиха. Але окремо від викрадення (крадіжки) страховики звичайно не страхують – це страхування було б занадто збитковим. Цей ризик продається в пакеті з іншими, наприклад, “ДТП” чи “Пожежа”.
Автомобіль може бути застрахований тільки в тому випадку, якщо він справний і пройшов техогляд у встановлений термін. Не страхуються машини, що знаходяться в експлуатації більш 10 – 15 років, що мають серйозні ушкодження і значну корозію, які використовуються з метою, не передбаченою заводською конструкцією. Багаж автомобіля на страхування звичайно не приймається.
По ризику “Викрадення” автомобіль повинний бути обладнаний сигналізацією. На зношені чи недорогі автомобілі допускається установка електронної сигналізації (яка блокує запуск двигуна) з постійним кодом, але звичайно страховики вимагають наявності сигналізації з перемінним чи плаваючим кодом. На дорогих іномарках можуть зажадати установити протиугінний механічний пристрій, що блокує, і зробити маркірування деталей і вузлів машини. У деяких страховиків вимоги ще більш жорсткі – у випадку викрадення машини з немаркованими деталями і вузлами він може виплатити 80% страхової суми. Якщо страхувальник ставить на автомобіль додаткові пристрої проти викрадення, крім необхідних страховиком, останній зменшує тариф по ризику “Викрадення”. У період дії договору страхування страховик вправі перевірити технічний стан автомобіля, його частин і самої сигналізації.