Смекни!
smekni.com

Організація та функціонування довідково-пошукового апарату інформаційних установ на прикладі Рівненської (стр. 1 из 11)

Зміст

Список скорочень

Вступ

Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ

1.1 Поняття, функції і принципи організації довідково-пошукового апарату

1.2 Структура довідково-пошукового апарату

Розділ 2. Нові підходи до організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ

2.1 Використання Інтернет в якості довідково-пошукового апарату інформаційних установ

2.2 Локальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи

2.3 Напрямки розвитку довідково-пошукового апарату РДОБ

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Список скорочень слів і словосполучень, які вживаються в тексті

Автоматизоване робоче місце (АРМ)

База даних (БД)

Бібліографічні посібники (БП)

Відділ обслуговування документами іноземними мовами (ВОДІМ)

Довідково – бібліографічний фонд (ДБФ)

Довідкові видання (ДВ)

Довідково - пошуковий апарат (ДПА)

Електронна картотека статей (ЄКС)

Електронний каталог (ЕК)

Електронні інформаційні ресурси (ЕІР)

Інформаційне обслуговування (ІО)

Інформаційні ресурси (IP)

Інформаційно-бібліографічний відділ (ІБВ)

Інформаційно-пошукова система (ІПС)

Картотека газетних та журнальних статей (КГЖС)

Пошуковий апарат (ПА)

Рівненська державна обласна бібліотека (РДОБ)

Систематична картотека статей (СКС)


Вступ

Актуальність дослідження зумовлена тим, що одним з вагомих чинників наукового поступу, розвитку науково-технічної сфери є відповідне інформаційне забезпечення носіїв та виконавців ідей, розробників та втілювачів наукових проектів, фахівців науково-виробничої сфери. Щороку зростає національний і світовий інформаційний потік, обсяги наукової інформації, змінюються умови їхнього використання, соціокультурне і технологічне середовище. Інформація все більше набуває рис ресурсу вартісного та соціально значущого, зростає й суспільна потреба в ній. Проблема інформаційного забезпечення суспільства сьогодні розглядається як соціально-економічна[26,2,3].

Сьогодні вільний доступ до інформації є однією з основних засад демократичного устрою. Наша країна поступово інтегрується до європейської спільноти. Цей процес, безперечно, вплинув і на динаміку розвитку внутрішнього інформаційного середовища. В таких умовах стратегічним завданням для нашого суспільства є створення ефективно діючої системи документальних комунікацій: адже інформаційні ресурси у сучасному світі - це основа економічного розвитку та політичної активності держави[26,2,3].

Роль посередника між постійно зростаючим масивом інформації та членами суспільства традиційно належить інформаційним установам. Саме вони повинні сприяти створенню умов, за яких документальна інформація в Україні стане максимально доступною, організованою та керованою.

Потужний потенціал для забезпечення розвитку системи інформаційного обслуговування створено завдяки новим технологічним досягненням. На їх базі стало можливим здійснити комплексну автоматизацію завдань розробки, узгодження, розповсюдження, пошуку та архівного зберігання інформаційних документів.

Сучасний довідково-пошуковий апарат (ДПА) інформаційних установ - це не лише механізм, функціонування якого забезпечує процес інформаційного обслуговування споживачів. Він дає можливість інформаційним установам оперативно взаємодіяти з соціальним середовищем, корегувати свою діяльність, забезпечувати розвиток самого ДПА відповідно до актуальних тенденцій на ринку інформації.

Розвиток інформаційних технологій, зростання попиту на інформацію, з одного боку, та постійне збільшення її обсягів і кількості, з іншого, призвели до того, що традиційні підходи до організації роботи ДПА інформаційних установ стають недостатньо ефективними. Виникає об’єктивна потреба в системному дослідженні ДПА конкретних інформаційних установ, розробці нових універсальних концепцій його організації, впровадженні та апробації сучасних моделей ДПА на практиці.

Розробленість проблеми. В цілому тема дипломної роботи є достатньо розробленою. Зокрема, визначення поняття „довідково-пошуковий апарат інформаційної установи” подаються в існуючих державних стандартах, у статтях із фахових періодичних видань та видань, що продовжуються. Дослідження проблем функціонування пошукового апарату інформаційних установ здійснювали такі фахівці як: Т.Ф. Берестова[2, 3], А.В. Єгоричева, Д.Я. Коготков[26], І.Г. Моргенштерн[28,29], Ю.Н. Столяров, Я.Л. Шрайберг[44,45], Д.С. Черьошкін[41], Г.Л. та інші.

Мета дипломної роботи: полягає у вивченні питань, організації і трансформації довідково-пошукового апарату інформаційних установ та визначенні напрямів його вдосконалення і подальшого розвитку.

Об’єкт дипломної роботи – довідково-пошуковий апарат інформаційних установ.

Предметом дипломної роботи є організація довідково-пошукового апарату інформаційних установ.

Основні завдання дипломної роботи:

· визначити функції і принципи організації довідково-пошукового апарату;

· розкрити структуру довідково-пошукового апарату інформаційних установ;

· показати новітні технології, що використовуються в організації довідково-пошукового апарату;

· встановити можливості Інтернет у підвищенні ефективності функціонування довідково-пошукового апарату;

· визначити напрямки вдосконалення і перспективи розвитку довідково-пошукового апарату.

Методи дослідження проблеми – науковий аналіз і синтез, системний підхід, бібліографічний, групування, узагальнення матеріалу.

Наукове і практичне значення дослідження – визначається у відображенні трансформації довідково-пошукового апарату інформаційних установ, пов’язаної з досягненнями сучасної науки та використанням новітніх інформаційних технологій, показом шляхів вдосконалення його організації та перспективних напрямків розвитку в Рівненській ДБО.

Джерельна база дослідження. Проаналізовано результати функціонування ДПА різних інформаційних установ. Вивчено наукові праці провідних українських та зарубіжних дослідників, які висвітлюють організацію довідково-пошукового апарату інформаційних установ, здійснено аналіз планів і звітів Рівненської державної обласної бібліотеки.

Практичне значення – результати, отримані в процесі проведення дослідження можуть служити рекомендаціями щодо вдосконалення довідково-пошукового апарату інформаційних установ та технологічних процесів його організації.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота побудована в логічній послідовності і складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовуються актуальність теми, стан її розробки, визначається об’єкт, предмет, мета і завдання дипломної роботи.

В першому розділі розглядаються питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ, його значення та функції, а також вимоги до організації ПА.

В другому розділі розглядаються теоретичні питання поєднання традиційних та новітніх інформаційних технологій в процесі організації ДПА інформаційних установ та аналіз організації довідково-пошукового апарату Рівненської державної обласної бібліотеки, його значення в обслуговуванні користувачів.

У висновках представлені узагальнення щодо організації та забезпечення функціонування ДПА, пропозиції щодо його вдосконалення.

Список використаної літератури містить сорок шість (46) публікації по профілю теми дослідження.

В додатках подається схема ПА та приклади використання його на сучасному етапі.


Розділ 1. Загальні питання організації довідково-пошукового апарату інформаційних установ

1.1 Поняття, функції і принципи організації довідково-пошукового апарату

Головна мета функціонування інформаційних установ — полягає у забезпеченні споживачів необхідною інформацією, надання їм доступу до інформаційних ресурсів.

Процес широкого, інтенсивного впровадження сучасних технічних засобів та інформаційних технологій у сферу інформаційної діяльності спричинив не тільки якісний поштовх в інформаційному обслуговуванні споживачів інформації. Під його впливом відбуваються зміни в концептуальному відображенні бібліографії. Традиційні бібліографічні терміни набувають нового змісту, відповідного до сучасних реалій. Ще однією характерною рисою сучасної теорії бібліографії є виникнення нових термінів для позначення не поширених раніше явищ (віртуальний ДБА, електронна бібліотека, бібліографічна база даних та ін.) або альтернативних старим, що стають занадто вузькими для відображення певного поняття.

Дискусійне питання щодо терміну "Довідково-бібліографічний апарат (ДБА)" (або "Довідково-пошуковий апарат (ДПА)") не є новим. Але проблема його вирішення стала особливо актуальною в наш час, коли ДБА зазнав системних змін - структурних та функціональних.

Вперше стандартизоване визначення терміна "ДБА" дав ГОСТ 7.26 - 80 ("Библиотечное дело"). На нього ж посилається ГОСТ 7.0 - 84 ("Библиографическая деятельность"). Це ж визначення ввійшло і в друге видання термінологічного словника "Библиотечное дело" (М., 1986): "Сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек, призначених для пропаганди творів друку та інших документів і цілеспрямованого керівництва читанням"[26]. Д.Я. Коготков відзначає в ньому вплив часу: наприклад, словосполучення "творів друку та інших документів" або терміни "пропаганда" і "цілеспрямоване керівництво читанням"[26]. Сьогодні термін "документ", що позначає інформацію, зафіксовану на якому-небудь матеріальному носієві, не викликає заперечень, і немає необхідності у використанні терміна "твори друку", які включає в себе поняття "документ". Пішла в минуле обов'язкова ідеологічна спрямованість роботи бібліотеки, у тому числі й ДБА, та по-іншому осмислюються "пропаганда і керівництво читанням".