З деякою умовністю, до бібліографічних може бути віднесена база даних на сервері "Парк" (http://www.park.ru/INFO - див. додаток №5). Представлена там "Картка запиту" дозволяє робити повнотекстовий пошук у матеріалах більш ЗО російських періодичних видань, що знаходяться на цьому сервері, а також у повідомленнях інформаційних агентств. Серед видань - такі широко відомі газети як "Русская газета", "Аргументы и факты", "Московские новости", "Новая газета", "Общая газета", журнали "Итоги", "Финансист", "Эксперт" та багато інших. Пошук може здійснюватися за заголовком статті або за її повним текстом з можливістю введення цілих фраз і обмеженням за датою публікації. Результати пошуку видаються у вигляді, відмінному від стандартного бібліографічного опису, однак достатньому для ідентифікації статті. За додаткову плату можуть бути надані і повні тексти статей. Схожі можливості є також і на сервері американської компанії Russianstory (http://www.russianstory.com/ rover). Відмінності полягають лише в переліку газет.
На сьогодні український Інтернер-ринок бібліографічних баз даних та відповідна сфера обслуговування споживачів інформації не можуть складати конкуренцію ресурсам російського сегменту глобальної мережі. Ведення бібліографічних баз даних і надання до них доступу в режимі он-лайн пов’язано з великими фінансовими витратами, які не під силу вітчизняним бібліотекам та іншим бюджетним організаціям.
Прискорений розвиток інформаційної індустрії зумовлює також істотні зміни в характері роботи й змісті професійних функцій фахівцям інформаційної сфери, яким доводиться засвоювати нові, ефективніші технології пошуку та обробки документів, ширше застосовувати для задоволення потреб користувачів нові інформаційні технології, орієнтувати їх у світових інформаційних ресурсах та реальних можливостях їх використання.
Новітні інформаційні технології такі як Internet, лазерні компакт-диски, загальнодоступні інтерактивні каталоги розширюють можливості інформаційного обслуговування. Для задоволення запитів користувачів усе ширше використовується віртуальний довідковий апарат, який містить сукупність довідкових і бібліографічних джерел, що знаходяться за межами інформаційної установи і використовуються в режимі віддаленого доступу. Колосальні інформаційні ресурси, джерела глобальних комп'ютерних мереж стають реально доступними та дають можливість значно доповнити і розширити свій інформаційний потенціал.
2.3 Напрямки розвитку довідково-пошукового апарату Рівненської державної обласної бібліотеки
ДПА РДОБ забезпечує оперативний доступ як до ресурсів даної установи, так і до ресурсів інших інформаційний центрів.
З початку 90-х років, у зв'язку з оновленням усіх сфер суспільно-економічного життя країни, суттєво змінилися умови функціонування інформаційних установ. Змінився характер читання, склад користувачів інформації, інформаційні послуги.
Загальна економічна криза викликала зміни в мережі інформаційних установ області, читацькому контингенті, негативно вплинула на фонд: зменшилися надходження до бібліотеки первинних і вторинних джерел інформації. Тому працівникам бібліотеки необхідно було осмислити своє місце в даній ситуації, проаналізувати наявні бібліографічні ресурси та створити умови для їх розвитку.
З 1991р здійснюється комп’ютеризація бібліографічної діяльності РДОБ. Розпочато її з формування електронного каталогу, нових надходжень, і продовжено під час реалізації проекту „Створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи держаних бібліотек” (1992-1995рр., базова інформаційна установа – Херсонська ОУНБ). З 1993р. формується електронна картотека статей (ЕКС).
Охарактеризуємо наявні картотеки ДПА РДОБ, визначивши проблеми їх створення і використання, перспективи подальшої роботи в даному напрямку.
З 1993 року значний вплив на організацію бібліографічних картотек здійснює автоматизація бібліографічних процесів. З створенням ЕКС як сукупність автоматизованих баз даних про статті за 1993, 1994, 1995, 1996 рр. Підготовка бібліографічної інформації для ЕКС вплинула на методику бібліографування і на склад системи бібліографічних картотек (деякі з картотек, заснованих раніше, в умовах автоматизованого пошуку за багатьма ознаками в ЕКС виявилися непотрібними).Тому останнім часом відбулися зміни в системі картотек: деякі з тих, що існували раніше, залишилися у законсервованому вигляді; інші продовжують поповнюватися. Разом з тим створюються нові картотеки чи розділи в заснованих раніше. На даний час СКС не є єдиною за структурою, вона складається з кількох окремих частин, що відрізняються за змістом, методикою їх поповнення, редагування та іншими особливостями. Перша частина - це СКС, яка створювалася до 1992 року включно. Вона включає журнальні та газетні статті переважно 1988-1991 рр., опис яких здійснено на друкованих картках централізованого видання. Значна частина цих статей має на даний час лише історичне значення, як явище свого часу. Вона ще користується попитом у споживачів, тому і залишається у законсервованому стані (не поповнюється і не редагується). Обсяг цієї частини - 80 ящиків, приблизно 68 500 карток. Можна передбачити, що в майбутньому треба буде вивчити, які розділи картотеки зберігають свою цінність, які ні, і позбавитися від останніх. Безумовно, ця робота потребує значного часу і кваліфікованого підходу, щоб не втратити інформацію, потрібну споживачам, і в той же час звільнити ПА бібліотеки від зайвої інформації.
Друга частина - це СКС актуального значення, що створюється і ведеться в наш час, починаючи з 1993 року. Вона включає картки з описами журнальних і газетних публікацій, статей чи тез доповідей з наукових збірників або видань., що продовжуються, які надходять у РДОБ. Відбір публікацій для відображення в СКС та їх опис у рукописній формі здійснюється, головним чином, працівниками інформаційно-бібліографічного відділу. Крім того, поповнення СКС здійснюється працівниками відділу обслуговування користувачів технічними документами та відділу обслуговування користувачів документами сільського господарської тематики, які розписують спеціальні періодичні видання, що надходять у ці відділи.
Обов'язково розписуються закони України і постанови Верховної Ради, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів відразу ж після їх опублікування в періодичних виданнях.
Все це свідчить про те, що СКС є важливим засобом розкриття змісту значної частини фонду РДОБ.
В зв'язку з одночасним введенням цієї інформації в електронну картотеку статей виникла потреба в розширенні відомостей про документи, що подаються в бібліографічному записі: крім звичайного аналітичного бібліографічного опису після назви в дужках подаються короткі анотації; після опису вказано тематичні рубрики. Це дозволяє вести пошук документа в ЕКС не тільки за його назвою чи автором, але й за іншими словами, що відображають зміст документа. Карткова СКС створюється, з одного боку, як перед машинна версія ЕКС; з другого боку, вона є самостійною, відрізняється від ЕКС способом групування і можливостями пошуку, характерними для систематичного групування.
СКС, яка за призначенням повинна відображати найновіші публікації, має бути завжди актуальною, потребує постійного, систематичного редагування з метою її уточнення формулювань назв розділів і рубрик, контролю за наповненням розділів і деталізації їх при накопиченні значної кількості карток за роздільником. Крім того, вилучаються матеріали, застарілі за змістом, такі, що не відповідають сучасним політичним і правовим реаліям.
РДОБ веде електронну картотеку статей, реалізовану на комп'ютерах ІВМ-286 та ІВМ-386 за програмою "Бібліотека", розробленою Всеросійським технічним університетом ім. Баумана. Складено "Положення про електронну (автоматизовану) СКС". Інформацію для включення в ЕКС готують усі працівники інформаційних установ, переглядаючи періодичні видання, що надходять у бібліотеку, окремі видання, які продовжуються, і неперіодичні збірники. Бібліографічні записи виконуються на картках, призначених для карткової СКС, але перед включенням їх у СКС вносяться в комп'ютер. Це дає можливість здійснювати пошук публікацій за прізвищами авторів, за назвою твору, за окремими визначальними словами, що є у назві чи в анотації, або в тематичній (предметній) рубриці. Так можливий пошук за персоналіями, за жанрами творів (у т.ч. - пошук рецензій). Отже ЕКС здатна замінити не тільки традиційну СКС, але й інші картотеки: персоналій, рецензій., назв творів художньої Літератури, жанрову картотеку художньої літератури.
Хронологічне охоплення документів в ЕКС - з 1993р. до нашого часу. Щороку картотека поповнюється на 13-14 тис. описів, отже на кінець 2003р. включає близько 50 тис. описів.
Матеріали з актуальних тем, виявлені за допомогою ЕКС та електронного каталогу, при необхідності роздруковуються на принтері у вигляді випереджувальних тематичних довідок, які пропонуються споживачами.
Безумовно, за ЕКС - майбутнє. Але воно залежатиме не тільки від зміцнення матеріально-технічної бази бібліотеки, потрібні дослідження, щоб визначити, можливості забезпечення повноти пошуку інформації в ЕКС, уникнення суб'єктивності в формулюванні тематичних рубрик, врахування переваги систематичної класифікації і забезпечення пошуку за індексами класифікації.
Серед бібліографічних картотек, які велися ІБВ РДОБ до 1992р., є низка таких, що більше не поповнюються, тому що їх замінює ЕКС. Це - картотека назв творів художньої літератури, опублікованих у періодичних виданнях (побудована за жанрами), картотека рецензій на галузеву літературу і тематична картотека "Бібліотечна справа". Незважаючи на припинення поповнення новими даними, деякі з вищезгаданих картотек зберігають своє довідкове значення.