· Підтримка технології використання штрих-кодів;
· Підтримка повних текстів, графічних даних та інших зовнішніх об’єктів (в тому числі ресурси Інтернет);
· Засоби для перекладу інтерфейсів на інші мови;
· Широкий набір сервісних засобів, які забезпечують зручність і наочність інтерфейсів;
· Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної установи;
· Відкритість – яка дозволяє користувачу самостійно вносити зміни: від вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних пропозицій.[44,45]
Уміння використовувати можливості глобальних комп'ютерних мереж підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів інформаційної установи.
Це, в свою чергу, вимагає постійного вивчення потреб користувачів, цілеспрямованого та скоординованого комплектування новими зарубіжними БД на компакт-дисках, обміну з іншими інформаційними установами та органами науково-технічної інформації, формування довідкового фонду на основі оптимального комплексного поєднання друкованих джерел та нетрадиційних інформаційних ресурсів.
Найбільш активно використовуються при задоволенні інформаційних потреб користувачів такі бази даних:
„Комп'ютерна правова бібліотека”
Складається з окремих баз даних «Закон», «Податки в Україні», «Міжнародні угоди», «Кодекси», «Різне» (нині це понад 29 тисяч документів), кожна з яких відповідає певному напряму в правовому просторі, об'єднаних однією програмою. Актуалізація здійснюється щодня за модемним зв'язком. Пошук можливий як в окремій базі, так і в усій системі одночасно здійснюється за такими критеріями: вид документа, слова з назви, орган, що видав документ, галузь законодавства, ключові слова тощо. Всі пошукові поля мають словники, які допомагають чітко сформулювати запит. Тексти, які мають зміни й доповнення, зберігаються у БД повністю, і користувачі можуть переглянути всі зміни документів, аж до початкового варіанту.
Виробник — Інформаційно-аналітичний центр «Ліга». м.Київ.
„Закон”
База даних містить в собі повні тексти документів, прийнятих Верховною Радою України (за період з травня 1990 p.), Президентом України (з 1991 p.), Кабінетом Міністрів України (з 1992 р. до теперішнього часу).
„Податки в Україні”
База даних складається з таких документів: роз'яснення, листи та інструкції Головної державної податкової інспекції, листи та телеграми Національного банку, Міністерства фінансів України та інші документи, які не пройшли реєстрацію у Міністерстві юстиції України; документи фінансового права, прийняті вищими органами влади, міністерствами та відомствами та зареєстровані Мінюстом України.
„Кодекси”
База даних вміщує повні тексти всіх діючих на даний момент Кодексів України.
„Різне”
База даних складається з документів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, що стосуються призначень та звільнень посадових осіб; нагородження відзнаками, орденами та медалями; присвоєння рангів, класних чинів, військових, спеціальних та почесних звань тощо.
„Міжнародні угоди”
База даних містить дво- та багатосторонні угоди, конвенції України з країнами світу та СНД.
„Книжкова спадщина України”
(електронна енциклопедія)
Енциклопедія подає інформацію про пам'ятки східнослов'янської писемності й українського друку (рукописи, перші друковані книги, рідкісні та цінні видання); осіб, діяльність яких сприяла зародженню і розвитку української книжкової культури (літописців, друкарів, книгознавців тощо), організації, що забезпечували створення та збереження рукописів і стародруків (монастирі, друкарні, бібліотеки); тлумачення термінів книго-, літературо- й мовознавства та інформатики, що використовуються при роботі з історико-культурними фондами бібліотек, архівів і музеїв. Формат кожного запису включає основну назву об'єкта чи суб'єкта, відсилки від назви, текстову інформацію довідкового характеру, джерела відомостей (бібліографію), пошукові терміни (ключові слова).
Виробник — Відділ електронних каталогів НБУВ.
За останні декілька років глобальна інформаційна мережа Internet змінила підходи до багатьох аспектів людської діяльності. Так, більшість власників засобів масової інформації (ЗМІ) розуміють, що, не зайнявши належного місця в комп'ютерних мережах, які стрімко розвиваються, вони можуть втратити багато можливостей. Перша з них — не відстати від інших у застосуванні новітніх інформаційних технологій. Друга — не втратити певний відсоток аудиторії, яка у професійній діяльності частіше користується мережею Internet, ніж звертається до інших засобів отримання інформації. Третя перевага — використати можливість просування, рекламування продуктів своєї діяльності у світовому масштабі.
Таким чином, зараз відбувається активна інтеграція ЗМІ в глобальне середовище Internet, і в мережі вже сформувався певний сегмент, представлений інформаційними сайтами або web-сторінками газет ("Факты и Комментарии", "Кореспондент", "День" та ін.), журналів ("Огонек", "Політика і культура", "Навколо світу" та ін.), радіо ("Хіт-FМ", "Мелодія", "Русское радио" та ін.) і телевізійних компаній ("1 + 1", "Інтер", " НТВ" та ін.). Значну ж частину електронних публікацій в Internet складає електронна періодика.
Вживаючи поняття "електронне видання", мають на увазі як мінімум три поняття: рівнозначні електронні видання (електронні версії традиційних друкованих) — найпоширеніший термін; оригінальні (ті, що видаються тільки в електронному вигляді); інтегровані (такі, що видаються у двох виглядах — електронному і традиційному, і доповнюють один одного). Визначальні частини термінів, такі як електронний (еlectronic-), мережевий (networked-), онлайновий (оn-1іnе-), Internetний (Internet -), вебівський (Web) — взаємозамінюють одна одну та характеризують форми, у яких поширюються видання. Варто зупинитися на терміні електронне видання, який є найпоширенішим.
Так, спочатку в мережі Internet з'явилися переважно електронні аналоги паперових версій, тобто рівнозначні електронні видання (газети "День", "Галицькі контракти", "Комсомольская правда" та ін.). Зараз кількість виключно електронних періодичних видань поступово перевищує кількість паперових версій, тобто з'являються оригінальні видання, або віртуальна періодика ("Українська правда", "Кореспондент", "Газета.Ру" та ін.). Особливо це характерно для західних ЗМІ. Зовсім нове явище для сегменту ЗМІ в Internet — онлайнові агенції новин: "ForUm", "МіgNews", "ЕІVistі" та ін.
З метою вивчення пошукового апарату в мережі Internet були проаналізовані три українські інформаційно-пошукові системи: "МЕТА-UKRAINЕ.соm", "search. AVANPORT.соm", "www.UAPORTAL.соm" і три російські: „www.APORT.ru", "www.YANDEX.ru", "www.RAMBLER.ru".
Аналіз і порівняння пошукових систем проводилися за такими критеріями як:
- Наявність окремого розділу, посилання на ЗМІ;
- Інформаційне наповнення такого розділу;
- Широта охоплення посиланнями сформованого глобальній мережі сегменту;
- Зручність пошукової системи з погляду користувача, який намагається знайти в Internet будь-яке періодичне видання або, наприклад, сайт радіостанції.
МЕТА - українська пошукова система. Офіційне відкриття серверу відбулося у листопаді 1998 року. Українську систему мета-пошуку в мережі Internet створили спеціалісти Національного технічного університету "XПІ", м. Харків.
| Назва пошукової системи | Назва та кількість посилань на ЗМІ в Internet | Наповнення та характеристика посилань |
| МЕТА | Новини — 73 посилання | Новини, пошта, форуми, каталоги, чати, політ. портали. Також є посилання на он-лайн агенції новин (МіgNews, ЕІVisti), на українську мережу новин. Присутнє тут і посилання на сайт "Подробности" (ТБ) |
| ТБ — 61 посилання | Окремо винесені сайти телекомпаній "1+1", "СТБ", а також сайти окремих телепрограм "Магнолія ТV", "Парк автомобільного періоду", "Територія А", (знову продубльоване посилання на сайт "Подробности") | |
| Радіо — 52 посилання | Сайти радіостанцій (наповнення: новини, форуми, чати, рейтинги), сайти окремих радіопередач, узагальнюючі сайти (на яких зібрані координати, посилання на інші сайти) | |
| Центральні газети — 56 посилань | а) газети, журнали Києва б) каталог україномовної преси в) також віртуальна преса (без розподілу на віртуальні та рівнозначні видання) | |
| Регіональні газети — 98 посилань | Розподіл, аналогічний розділу "Центральні газети", тільки наповнення — виключно регіональна преса | |
| Журнали — 89 посилань | Преса України — список посилань на видання, які мають електронну версію (www.press.org.ua) | |
| Internet -видання — 54 посилання | Виключно он-лайн видання: спостерігається перехресне дублювання з розділом "Новини" (тут знову подано МіgNews, ForUm, UA-Today, ELVisti, Версии.соm) | |
| Журналістика — 19 посилань | Посилання на періодику, словники репортера, організації, іншу корисну інформацію для журналістів | |
| Передплата — 9 посилань | Сайти періодичної преси — з кур'єрською доставкою, книготоргівля | |
| ВИСНОВКИ ТА ЗАУВАЖЕННЯ до структури та контенту пошукової системи | 1.У пошуковій системі посилання на "ЗМІ" винесено в окремий розділ 2.Розділ "ЗМІ" пошукової системи МЕТА охоплює переважно російський та український сегменти Internet -преси 3.3 точки зору користувача система МЕТА побудована достатньо зручно для здійснення пошуку 4.Разом з тим, матеріал не завжди згрупований логічно, тобто присутні перехресні та повторювані посилання, а також недоцільне розділення на ЦЕНТРАЛЬНУ та РЕГІОНАЛЬНУ пресу | |
АВАНПОРТ — українська інформаційно-пошукова система. У листопаді 2000 року було зібрано колектив фахівців для втілення нової Internet -ідеї. Автори системи умовно поділили користувачів на групи за інтересами і для кожної з них розробили декілька проектів: "Новини", "Авто", "Укроаська", "Аджоб", "Асерч", "СЛЕ". Офіційну роботу в мережі пошукова система розпочала у лютому 2001 року.