Програмування в середовищі Pascal (стр. 1 из 16)
Міністерство освіти і науки України
ДОНБАСЬКА ДЕРЖАВНА МАШИНОБУДІВНА АКАДЕМІЯ
А.Г.Фокін, І.А. Гетьман
ПРОГРАМУВАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ PASCAL
Навчальний посібник
для студентів вищих навчальних закладів
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Краматорськ 2006
УДК 004.43
ББК 22.18
Ф 74
Рецензенти:
С.О.Калоєров, д-р фізико-математичних наук, професор (Донецький національний університет)
Гриф надано Міністерством освіти і науки України
Лист № від
Фокін А.Г., Гетьман І.А.
Ф 74 Програмування в середовищі PASCAL: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Краматорськ: ДДМА, 2006. – с.
ISBN
Розроблені та сформульовані завдання для шести лабораторних робіт, що дозволяють освоїти прийоми і методи алгоритмізації задач, отримати навики складання і відладки програм для ЕОМ на мові PASCAL.
УДК 004.43
ББК 22.18
ISBN © А.Г.Фокін,
І.А.Гетьман, 2006
© ДДМА, 2006
ЗМІСТ
Вступ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Порядок виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт
1.2 Вимоги до оформлення звіту
1.3 Зміст звіту
1.4 Порядок виконання елементарних дій при виконанні будь-якої роботи на
ЕОМ
1.4.1 Завантаження системи Turbo Pascal
1.4.2 Створення (введення) нової програми
1.4.3 Корегування (виправлення) програми
1.4.4 Збереження програми
1.4.5 Завантаження в редактор раніше збереженоготексту
1.4.6 Друкування програми і результатів її роботи
1.4.7 Робота з фрагментами тексту
1.4.8 Робота в середовищі Delphi у режимі консолі
2 ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМУ. БЛОК-СХЕМИ
3 ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ МОВИ PASCAL
3.1 Алфавіт мови
3.2 Елементи програми
3.3 Дані
3.3.1 Види і типи даних
3.3.2 Константи
3.3.3 Змінні
3.4 Стандартні функції
3.5 Вирази
3.5.1 Арифметичний вираз
3.5.2 Рядковий вираз
3.5.3 Логічний вираз
3.6 Структура програми
3.7 Процедури і функції
3.7.1 Процедури
3.7.2 Функції
3.7.3 Формальні і фактичні параметри
3.8 Зовнішні модулі
3.8.1 Призначення модулів
3.8.2 Структура модуля
3.8.3 Використовування модуля
3.8.4 Стандартні модулі
3.8.5 Стандартний модуль Crt
4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1 НАЙПРОСТІША ПРОГРАМА.
ОБЧИСЛЕННЯ ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ, ЗАДАНОЇ УМОВНО
4.1 Теоретичні відомості
4.2 Приклад виконання лабораторної роботи 1
4.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи 1
5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 ЦИКЛІЧНИЙ АЛГОРИТМ. ТАБУЛЯЦІЯ
ФУНКЦІЇ І ПОШУК ЕКСТРЕМУМІВ
5.1 Теоретичні відомості
5.2 Приклад виконання лабораторної роботи 2
5.3 Завдання до лабораторної роботи 2
6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 СЕЛЕКТИВНА ОБРОБКА МАСИВУ
6.1 Теоретичні відомості
6.2 Приклади виконання лабораторної роботи 3
6.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи 3
7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4
ВКЛАДЕНІ ЦИКЛИ. ОБРОБКА ДВОМІРНИХ МАСИВІВ
7.1 Теоретичні відомості
7.2 Приклад виконання лабораторної роботи 4
7.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи №4
8 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5. ФАЙЛИ
8.1 Теоретичні відомості
8.2 Приклад виконання лабораторної роботи 5
8.3 Варіанти завдань до лабораторної роботи 5
9 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6
ЕЛЕМЕНТИ ГРАФІКИ
9.1 Теоретичні відомості
9.2 Приклади побудови графічних зображень
9.3 Варіанти завдання до лабораторної роботи 6
10 Питання для контролю
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
Вступ
Комп’ютер – це тільки пристрій для обробки даних. Він може лише виконувати заздалегідь підготовлені команди. Тому, щоб комп’ютер міг виконати що-небудь корисне, для нього необхідно розробити послідовність команд на тій мові, яку він розуміє. Така послідовність команд називається програмою. Процесор персонального комп’ютера орієнтований на виконання команд, поданих у вигляді двоїстих кодів. Такий код дуже зручний для комп’ютера, але занадто незручний для людини. Його використовували лише на початковому етапі розвитку комп’ютерної техніки. Більш ефективним є використування спеціальних мов програмування.
Мова програмування – це штучна мова. Від природної мови вона відрізняється обмеженою кількістю слів та дуже строгими правилами запису команд (операторів). Мови програмування можна поділити на два рівні: мови низького та високого рівня. Кожний оператор мови низького рівня (Асемблера) відповідає одній машинній команді. Тобто Асемблер повністю відображає систему команд комп’ютера і є машиннозалежною мовою. У мові високого рівня (алгоритмічній мові), навпаки, одному оператору мови відповідає декілька машинних команд, що дає можливість створювати машиннонезалежні мови програмування.
Перетворення програми на алгоритмічній мові в машинні команди здійснює спеціальна програма – компілятор.
Однією з найбільш поширених мов програмування високого рівня є Pascal, яку створив у 1971 р. співробітник Інституту інформатики у Цюріху Ніколаус Вірт.
Для цієї мови розроблено декілька компіляторів. Найбільшого поширення знайшли компілятори фірми Borland, яку, між іншим, заснував колишній студент Н.Вірта. Ця фірма випустила декілька версій компіляторів Pascal, найбільш досконалою з яких була версія Turbo Pascal 7.0. (1992 р.). Далі на зміну операційної системи MS DOS прийшла Windows. Методи програмування суттєво змінилися. З’явились принципово нові методи програмування. Це знайшло відображення у нових системах програмування. У 1993 р. фірма Microsoft представила перше візуальне середовище програмування Visual Basic. У відповідь на це фірма Borland в 1995 році випустила першу версію системи візуального програмування Delphi. Основу цієї системи складає мова програмування Pascal. Тому і при розробці програм для Windows в середовищі Delphi необхідне досконале знання мови Pascal.
Основна мета даного навчального посібника – придбання студентами практичних навиків при взаємодії з персональним комп'ютером і розв’язання задач з використанням мови програмування Turbo Pascal 7.0.
Вивчення основ програмування в середовищі Pascal є першим етапом при вивченні програмування в середовищі Delphi і виділено в окремий модуль. Матеріал даного посібника розрахований на модуль обсягом 2,5 кредити ECTS (90 годин загального навантаження, включаючи 45 годин аудиторного). Виділення в окремий модуль вивчення основ Pascal дозволяє студентам на першому етапі зосередити усю увагу на освоєнні методів алгоритмізації, створення та налагодження програм, не відволікаючись на великі можливості і прийоми візуального програмування.
У навчальному посібнику наведені короткі відомості про роботу в середовищі Turbo Pascal, а також короткі теоретичні відомості про мову Pascal. Ці відомості не охоплюють всіх можливостей мови, проте вони достатні для придбання практичних навиків у складанні програм і виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт, передбачених посібником. Практична частина посібника подана у вигляді лабораторних робіт, кожна з яких присвячена певній темі. Кожній лабораторній роботі передує короткий теоретичний матеріал, що відноситься саме до цієї роботи. Наводяться приклади виконання роботи, що сприяє більш ефективному освоєнню матеріалу. Кількість завдань на кожну лабораторну роботу співпадає з чисельністю академічної групи, що дозволяє видати кожному студенту індивідуальне завдання.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1Порядок виконання лабораторних і розрахунково-графічних робіт
1 Вивчити короткі теоретичні відомості за темою роботи.
2 Ознайомитися із завданням.
3 Визначити вхідні, проміжні і вихідні дані.
4 Зазначити підпрограми (процедури або функції).
5 Розробити алгоритм всієї програми і кожної підпрограми окремо.
Скласти блок-схеми.
6 Написати текст програми.
7 Ввести текст програми в ЕОМ.
8 Шляхом багаторазового прогону програми налагодити її.
9 Оформити звіт.
10 Подати викладачу програму на ПЕВМ і звіт про роботу.
11 Захистити роботу і отримати оцінку.
1.2 Вимоги до оформлення звіту
Звіт складається на стандартних аркушах споживацького формату А4 про кожну лабораторну роботу (ЛР) або розрахунково-графічну роботу (РГР) окремо. Якщо використовуються аркуші паперу з розмірами, що не відповідають стандарту (наприклад, розгорнені аркуші учнівського зошита), то вони мають бути приведені до стандартного розміру. Кожна робота захищається окремо. Після захисту робота залишається у студента. У кінці семестру, після захисту всіх передбачених планом робіт звіти про РГР збираються всі разом, зшиваються з додаванням загального титульного листа і подаються викладачу для відмітки про захист і розрахунку рейтингів за модуль. Звіти про ЛР також зшиваються. Проте, на розсуд викладача, допускається оформлення звітів про ЛР в окремому зошиті. Оформлені і захищені роботи подаються викладачу, що приймає залік або екзамен з дисципліни.
1.3 Зміст звіту
Звіт повинен містити:
заголовок; мету роботи; завдання;