Яким буде подальше розповсюдження цього впливу?
У чому користь і в чому шкода?
Чи можна управляти процесами формування інформаційних ресурсів?
Як ефективно використовувати інформаційний і програмно-технічний потенціал Інтернет?
Досягнення, що є в даний час у області інформатизації, обумовлені в першу чергу високим рівнем апаратного і програмного забезпечення сучасних і комунікаційних технологій (мультімедіа-, гипермедіатехнології, віртуальна реальність, система Інтернет).
Тим часом, використання сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій часто не має достатнього науково-педагогічного обґрунтування, створення інформаційних ресурсів відбувається стихійно, а також є видимим недостатня вивчена негативних чинників використання цих технологій.
Обмеженість уявлення в мережі Інтернет науково-популярної, наукової, культурної і освітньої інформації призводить до того, що у молодого покоління виробляється стереотип об Інтернет як розважальному і комерційному інструменті.
Разом з тим Інтернет є дуже могутньою інформаційною зброєю, яку можна використовувати для вироблення у молодого покоління духовних і культурних цінностей, отримання наукової і освітньої інформації для свого багатогранного розвитку.
Для вирішення цих проблем необхідний науково-обгрунтований підхід, цілеспрямована психолого-педагогічна робота учених і викладачів. Придбаває значущість залучення провідних учених, відомих діячів культури і мистецтва до створення регіональних інформаційних ресурсів.
Узагальнюючи вищесказане, можна виділити проблему дослідження, обумовлену наступною групою суперечностей:
Зростання ролі інформації і знань, реалізовуваних освітою, безпосередньо починає впливати на соціальні процеси. Поняття освіта і культура стають єдиними і взаємодоповнюваними поняттями.
Бурхливий розвиток Інтернет, масове підключення користувачів до Інтернету не тільки на виробництві, в учбових закладах, але і в побуті і недостатнє використання унікальних можливостей Інтернету для виховання і утворення особи породжують суперечність.
Великий спектр різнорідної інформації в глобальній мережі Інтернет.
Широкі можливості Інтернету по створенню джерел, що фіксують культурну спадщину, і недостатня їх реалізація на практиці.
Хоча Інтернет розвивається як надскладна транспортно-інформаційна система, що самоорганізовується, обумовлена відвертістю і нелінійністю, проте,, за деяких умов і підходів цими процесами в якійсь мірі можна управляти, створюючи, цільове інформаційне наповнення.
Створення в мережі Інтернет регіонального інформаційного культурно-освітнього середовища дозволить в якійсь мірі ліквідовувати цей пропуск, здійснить інформаційну взаємодію в мережі і дозволить почати цільове створення інформаційного середовища у всьому українському сегменті мережі Інтернет.
Особливості розробки навчальних матеріалів
Особа, що навчається позаочно-дистанційній формі повинна мати комплект навчально-методичних матеріалів, що включають програми курсів, підручники і навчальні посібники в друкованому і/чи електронному виді (підручник, задачник, посібник з виконання лабораторних робіт тощо), а також методичні посібники для організації самостійної роботи з кожного виду занять. Виходячи з відомих особливостей заочної форми навчання, можна запропонувати набір принципів розробки навчально-методичних матеріалів для заочно-дистанційного навчання. Деякі з них відомі з досвіду традиційного навчання, однак через їхню важливість вважаємо за потрібне навести перелік ще раз:
1. Програма курсу повинна містити формулювання цілей вивчення курсу, формувати мотивації успішного вивчення дисципліни за допомогою роз'яснення її місця і значення в системі навчання по обраному напрямку (спеціальності). Перелік тем і розділів дисципліни доцільно супроводити вказівкою необхідних рівнів їхнього засвоєння.
2. Навчальні посібники повинні задовольняти вимоги коректного й однозначного використання термінів й умовних позначок. Необхідно витримувати стандартизовані позначення для величин, що були введені в дисциплінах та передують даному чи будуть використані в наступних курсах.
3. Навчальні матеріали в електронній формі повинні, по можливості, створюватися в тому програмному середовищі, яке слухач опанував у відповідних розділах курсу інформатики, що передує даній дисципліні. При використанні авторських програмних продуктів їхнє освоєння не повинне створювати істотне додаткове навантаження для слухача і відволікати його від змісту дисципліни.
4. Навчальні матеріали в електронній формі з використанням гіперсередовища повинні задовольняти вимогам простоти орієнтації слухачів при пересуванні посиланнями. У передмові до навчальних матеріалів необхідно пояснити умовні позначки, що застосовуються для посилань, а також дати поради по раціональних прийомах навігації з використанням гіперпосилань. Посилання повинні передбачати можливість швидкого і цілеспрямованого пересування по навчальному матеріалу.
5. При використанні в навчальних матеріалах гіперпосилань на ресурси мережі Інтернет необхідно уникати посилань на Web-сторінки, що вимагають порівняно великого часу завантаження.
Методичні посібники повинні бути побудовані таким чином, щоб особа, яка навчається могла перейти від діяльності, здійснюваної під керівництвом викладача, до діяльності самостійної, до максимальної заміни викладацького контролю самоконтролем. Тому вони повинні містити докладний опис раціональних прийомів описаних видів діяльності, критеріїв правильності рішень, рекомендації з ефективного використання консультацій.
Одна з найбільш розповсюджених помилок при створенні курсів ДО полягає у виконанні їх у вигляді електронної копії стандартних друкованих підручників. Інформаційні технології надають у розпорядження викладача могутній набір інструментів, що повинні ефективно використовуватися для досягнення цілей навчального процесу при дистанційному навчанні. З урахуванням вітчизняного досвіду розробки курсів ДН представляється, що в найбільш повному варіанті навчальний курс ДН повинен включати:
· методичні рекомендації з вивчення курсу
· теоретичний матеріал
· практикум для вироблення умінь і навичок застосування теоретичних знань із прикладами виконання завдань і аналізом найчастіше вживаних помилок
· віртуальний лабораторний практикум
· довідковий матеріал, глосарій
· систему тестування і контролю знань.
Реалізація кожної зі складових навчального курсу може варіюватися в залежності від предметної області і спеціальності, до яких відноситься даний курс. Наприклад, для технічних спеціальностей практикум може бути представлений у виді задачника, а для економічних спеціальностей - у виді інтерактивних ділових ігор і т.д.
Серйозною проблемою при використанні мережних технологій в області інженерної освіти є створення віртуальних лабораторних практикумів. Важко уявити собі повноцінну підготовку фахівця з більшості інженерних спеціальностей без його ознайомлення з реальними фізичними приладами й установками й одержання навичок роботи з ними. Мова може йти лише про глибоке вивчення студентом відповідних фізичних процесів на базі математичних моделей, що досить повно відбивають досліджувані реальні процеси і явища. Перспективним рішенням цієї проблеми представляється об'єднання достоїнств Web- і JAVA-технологій для реалізації таких моделей. Віртуальні лабораторії, зрозуміло, не є адекватною заміною реальної лабораторної установки, але можуть бути дуже корисним інструментом високоякісної підготовки студентів до інтенсивного виконання реальної програми роботи при короткочасному перебуванні студентів у стінах університету.
Окремим напрямком у рішенні проблеми лабораторних практикумів є створення систем з мережевим віддаленим доступом до реальних лабораторних установок. У цьому випадку, власне кажучи, мова йде не про віртуальний, а реальний практикум розподіленого типу з множинним віддаленим доступом до управління реальними фізичними об'єктами, що забезпечує в реальному часі одержання слухачем на віддаленому комп'ютері результатів впливу на реальний об'єкт. Зрозуміло, таку досить складну технологію доцільно використовувати лише у випадку доступу до унікальних установок у рамках кооперації кількох університетів, зокрема, при реалізації концепції віртуального університету. Прикладом програмно-апаратного засобу, що дозволяє ефективно реалізувати таку технологію, є LabView фірми National Instruments (США).
Віртуальний лабораторний практикум
Важливим етапом ефективного освітнього процесу є фізичний експеримент, що стимулює активну пізнавальну діяльність і творчий підхід до одержання знань. При традиційних формах освітнього процесу така можливість реалізується в ході виконання необхідного комплексу лабораторних робіт чи практичних занять. Однак при дистанційному навчанні подібна активізація творчої діяльності обмежена очевидними технічними складностями. Одним зі шляхів вирішення даної проблеми може стати можливість активного дистанційного експерименту в єдиній інформаційно-комунікаційній навчальній сфері. Іншим фактором, що зумовлює актуальність проблеми активного дистанційного експерименту є обмежена можливість доступу слухачів до найбільш цікавого й унікального устаткування, технічним об'єктам, науковим і технологічним експериментам, що часом становлять найбільший інтерес і стимулюють надбання знань. Навіть у межах одного навчального закладу масовий доступ до унікального навчального устаткування часом представляє визначену проблему. У той же час важко переоцінити можливість будь-якого учня чи студента "доторкнутися" до кращих чи й просто унікальних стендів, промислових об'єктів, наукових експериментів.