Корпоративні інформаційні системи КІС (стр. 6 из 21)

• керування даними;

• обмін даними;

• графіка;

• мережі.

Ці сфери охоплюються еталонними моделями.

Однією з еталонних моделей є «Профіль переносності додатків середовища відкритих систем» - OSE APP (Open Systems Environment Application Portability Profile), що підтримується американським Національним інститутом стандартів і технологій (NIST -National Institute of Standards and Technology).

У 1997 p. ISO був створений Технічний комітет ТС 97 по розробці стандартів для комп'ютерних мереж, що розробив стандарт 7498, який визначає «Базову еталонну модель взаємодії відкритих систем» OSI (Open Systems Interconnection). Він був прийнятий за основу всіма організаціями, що займаються розробкою стандартів в області комп'ютерних мереж.

Даний стандарт визначає:

• поняття й основні терміни, які використовуються при побудові відкритих систем;

• опис можливостей і набору конкретних послуг, які повинна надавати відкрита система;

• логічну структуру відкритих систем; протоколи, що забезпечують послуги відкритих систем.

Відповідно до стандарту 7498, відкрита система - це система, що відповідає вимогам еталонної моделі взаємодії відкритих систем OSI і реалізує стандартний набір послуг мережної і міжмережної взаємодії та підтримувана стандартними протоколами. Дотримання вимог цього стандарту забезпечує можливість взаємодії відкритих систем між собою, незважаючи на їх технічні і логічні розходження в реалізації, що є головним чинником побудови комп'ютерних мереж.

Сфери організації даних і керування інформацією безпосереді ньо пов'язані з приведеними вище сервісами, їх розробка заснован на стандартах. Розподіл даних вимагає мережних сервісів, підмов даних вимагають сервісів програмування і т. д. Так, стандатром дл| інтерфейсу з базами даних з 1992 р. стала мова SQL (Srtuctura Query Language). Підтримка мови є обов'язковим сервісом усіх cyчаснихСУБД.

Розробка процедур підтримки баз даних і клієнтських додатків спирається на міжнародні стандарти з програмної інженерії, що базуються на структурному й об'єктно-орієнтовному підходах до розробки програмного забезпечення, принципове розходження якия полягає в тому, що структурний підхід заснований на функцісн нальній декомпозиції системи, об'єктно-орієнтовний — на об'єктный декомпозиції.

У програмі інтегрованої комп'ютеризації виробництва ІСАД| (Integrated Computer Aided Manufactury) Міністерства оборони США була розроблена методологія і стандарт IDEF {Integration Definition).

IDEF складається з трьох методологій:

• IDEFO використовується для розробки функціональної моделі, яка є структурованим відображенням функцій виробничої системи або середовища обробки інформації та об'єктів, які зв'язують ці функції;

• IDEF1 застосовується для побудови інформаційної моделі, що відображає структуру інформації, необхідної для підтримки ви-; робничої системи або середовища;

• IDEF2 дозволяє побудувати динамічну модель системи, яка змінюється в часі, або середовища її функціонування.

У рамках структурного підходу до проектування ІС здебільшого використовуються дві групи засобів:

• моделювання функціональної структури системи. Як правило

використовується для моделювання бізнес-процесів;

• моделювання середовища збереження даних на концептуальному, або

СУБД-незалежному рівні;

У першому випадку найбільш розповсюдженими методами є:

• DFD (Data Flow Diagrams) - метод діаграм потоків даних;

• SADT (Structured Analysis and Design Technique) - метод структурного аналізу і проектування. Він базується на методології IDEF0.

Для моделювання середовища збереження використовується ERD (Entity-

Relationship Diagrams) - метод побудови діаграм «Сутність - зв'язок». Одним зі стандартів при побудові ERD є IDEF1X.

Візуальні СУБД, як правило, підтримують реляційну модель і дозволяють створювати класи об'єктів, бібліотеки класів об'єктів і оперувати ними. Тому при розробці клієнтського додатка сьогодні використовують концепції структурного й об'єктно-орієнтовного програмування.

Об'єктно-орієнтовний підхід найбільш повно реалізований у рамках технології CORBA, розробленій в 1989 р. міжнародним консорціумом ОМ (Object Management Group). В основі створення ОМ і CORBA є ідея об'єднання промислових додатків у єдине інформаційне середовище. Для цього була створена відкрита архітектура і набір стандартів, об'єднаних у понятті ОМА (Object Management Architecture) CORBA, що включає стандарт на мову опису інтерфейсів IDL (Interface Definition Language). Однією з головних переваг об'єктно-орієнтовної парадигми є те, що розроблені компоненти можна використовувати багаторазово.

Універсальною мовою об'єктного моделювання є уніфікована мова UML (Unified Modeling Language), що дозволяє виконати детальний опис архітектури системи. Мова здобуває риси стандарту на розробку автоматизованих ІС.

Наприклад, UML пакета Rational Rose дозволяє побудувати Діаграми:

• варіантів використання системи (use case diagrams) - для моделювання бізнес-процесів організації;

• класів (class diagrams) - для моделювання статичної структури класів системи і зв'язків між ними;

• поведінки системи (behavior diagrams);

• взаємодії (interaction diagrams) - для моделювання процесу обміну повідомленнями між об'єктами (існують два види діаграм взаємодії - діаграми послідовності (sequence diagrams) і кооперативні діаграми

(collaboration diagrams));

• станів (statechart diagrams) - для моделювання поведінки об'єктів системи при переході з одного стану в інший;

• діяльностей (activity diagrams) - для моделювання поведінки системи в рамках різних варіантів використання або моделювання діяльності;

• реалізації (implementation diagrams);

• компонентів (component diagrams) - для моделювання ієрархії компонентів системи;

• розміщення (deployment diagrams) - для моделювання фізич -ної архітектури системи.

Ідея відкритості інформаційних систем і розробки стандартів на інтерфейси є продуктивною і безупинно розвивається.

Консорціум ODM (Object Definition Management Group) здійснює розробки в галузі об'єктно-орієнтовних СУБД, поповнюючи стандарти на розробку ІС.

Передумови появи розподілених ІС та проблеми проектування розподілених БД

Однією з найбільш характерних рис інформаційної системи кор -порації є те, що вона є розподіленою, реалізована в гетерогенному мережному середовищі, програмне забезпечення і СУБД неоднорідні. При цьому в корпорації має підтримуватися єдиний інформаційний простір.

Появлення розподілених інформаційних систем (РІС) було зумовлене тим, що структура великих підприємств логічно та фізич -но розділена. Тобто, в такій системі розподілені усі ресурси. На кожному організаційному рівні виконується робота з певними наборами даних. Схематично поділ даних між серверами БД підрозділів може бути подано у такий спосіб (рис. 2.4). У цьому випадку єдина БД підприємства (як правило, корпорації) розділена між серверами БД.

У загальному випадку розподілена або дистрибутивна БД (DDB -Distributed Data Base) - це сукупність множини взаємопов'язаних баз даних, що

розподілені в комп'ютерній мережі.

Рис. 2.4. Схема розподілу даних між серверами

При цьому інформаційна система, як правило, є такою, що реалізована на базі різнорідних технічних та програмних засобів, або неоднорідною, або гетерогенною. Клієнт такої системи повинен мати можливість одержувати доступ до даних, які знаходяться на будь-якому сервері так, ніби всі дані знаходяться на його локальному ПК.

Така БД корпорації може бути подана або як система баз даних з віддаленим доступом на основі розширеної архітектури «клієнт-сервер», або як розподілена база даних, що відповідає фундаментальному принципу РБД. У випадку системи баз даних з віддаленим доступом дані зберігаються на серверах, а прикладні програми виконуються на станціях клієнтів, причому місця їх з'єднання не сховані від користувача.

У випадку дистрибутивної БД має виконуватися фундаменталь. ний принцип РБД «Rule Zero», або «Правило нуль»: «Для користувача розподілена система має виглядати такою ж, як і нерозподілена». Тобто, усі проблеми розподілу мають бути внутрішніми, а не зовнішніми (не для користувачів).

Дж. Дейт сформулював дванадцять цілей забезпечення «KULE ZERO»: локальна автономія, незалежність від центрального вузла безперервне функціонування, незалежність від розташування, не-залежність від фрагментації, незалежність від реплікації, обробка розподілених запитів, керування розподіленими трансакціями, незалежність від апаратного забезпечення, незалежність від операційної системи, незалежність від мережі, незалежність від СУБД. Кожна з них є ідеальною, але сучасні розробки ІС повинні наближатися до їх виконання.

Під єдиним інформаційним простором розуміється сукупність методичних, організаційних, програмних, технічних і телекомунікаційних засобів, що забезпечують оперативний доступ до будь-яких інформаційних ресурсів підприємства в межах компетенції і прав доступу фахівців.

Рис. 2.6 ілюструє архітектуру програмного забезпечення бізнес-об'єктів корпорації.

Рис. 2.6. Архітектура програмного забезпечення бізнес об'єктів корпорації.

Представлена архітектура призначена для забезпечення ефективного доступу до даних, створення звітності й аналізу інформації, підтримки прийняття рішень вищим ешелоном адміністрації підприємства. Однією з найважливіших проблем організації даних у такій системі є максимальне задоволення вимог користувачів та здійснення ефективного контролю і керування самою ІС.

Для користувачів повинні бути забезпечені:

• автономність роботи з даними;

• простота і зручність інтерфейсу. Контроль роботи самої системи вимагає:

• могутньої системи безпеки;

• масштабованої архітектури;

• розширюваності, відкритості компонентів.

Особливості архітектури та концепції організації даних в аналітичній частині корпоративної інформаційної системи

База даних корпорації поділяється на дві частини - оперативну (деталізовану, операційну або трансакцгйну) та аналітичну.