Корпоративні інформаційні системи КІС (стр. 3 из 21)

Характерними ознаками корпоративних ІС є: o тривалий життєвий цикл; o міграція успадкованих систем;

o різноманітність використовуваного апаратного забезпечення,

життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи; o різноманітність використовуваного програмного забезпечення; o масштабність та складність розв'язуваних задач; o перетинання множини різних предметних сфер; o орієнтація на аналітичну обробку даних; o територіальна розподіленість;

o використання корпоративних SQL-серверів БД (Oracle і InformixOnLine, Informix-DSA, Sybase, CA-Ingress та ін.) та відповідних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблення часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СУБД;

• використання Web-технологій;

• підвищені вимоги до надійності функціонування та збереження даних.

Інформаційні системи на основі Internet /Intranet /Extranetтехнологій. Ha початку розвитку WWW технології подання, збереження та пошуку інформації дозволяли відносити гіпертекстові системи до класу ШС або ІДС. Бази даних таких систем були малоструктуровані та орієнтовані в основному на статичне відображення або публікацію інформації в мережі. Сучасні технології баз даних у мережі на основі WWW підтримують активну взаємодію користувачів з необхідною інформацією та дозволяють виділити масштабні гіпертекстові системи в самостійний клас ІС на основі Interiet/Intranet/Extranet-технологій.

Лекція № 2. Архітектура корпоративних ІС

План

1. Інтерпретація поняття «відкрита інформаційна система».

2. Нові напрямки у підходах до проектування ІС.

3. Стандарт методів управління виробництвом MRP II.

4. Система управління ЕRP.

5. Рекомендації з вибору моделей і методів управління для підприємств із різним типом виробництва.

6. UML – універсальна мова об’єктного моделювання, що дозволяє виконати детальний опис архітектури системи.

7. Передумови появи розподілених ІС.

8. Концепція організації аналітичної бази даних корпорації.

9. Сховище даних. Його функціонування.

10. Вітрини (кіоски) даних. Їх переваги та недоліки.

11. Багаторівнева структура аналітичної частини ІС.

12. WEB – технології в корпорації.

13. Засоби захисту інформаційного простору корпорації.

14. Інструментальні засоби розробки і підтримки КІС.

Корпоративна інформаційна система - це управлінець ідеологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства (з будованою для її реалізації структурою) і передові інформаційні технології. Прийнято вважати, що головну увагу при цьому приділяють відпрацьованій структурі керування, що склад функціональну частину підприємства, а автоматизація виконує другорядну, інструментальну роль.

Корпоративна ІС є інформаційно-керуючою системою, включає бізнесархітектуру підприємства, його персонал, ІТ - архітектуру та є діючою частиною кіберкорпорації.

Рис. 2.1 є ілюстрацією тришарової архітектури схеми сучасного підприємства — кіберкорпорації, де ІС — частина підприємств яка здійснює бізнес, або організаційно-виробничу діяльність.

«Корпоративність» у терміну КІС означає відповідність системи вимогам великої фірми, що має складну структуру, великі кількість взаємодіючих компонентів з ієрархічністю підпорядкування цілей їх діяльності загальній меті усієї системи. Інформаційні системи окремих підрозділів фірми (фінансових, економічних, маркетингових та ін.) не можуть претендувати на корпоративні. Тільки повнофункціональна система може дійсно бути охарактеризована як КІС.

Рис. 2.1. Тришарова схема сучасного підприємства - кіберкорпорації

Інтерпретації поняття «відкрита інформаційна система»

Еволюція технології обробки економічної інформації, появлення нових напрямів у підходах до проектування інформаційних систем (ІС) і відповідно усіх видів забезпечення ІС (математичного, технічного, програмного, інформаційного, лінгвістичного, методичного, організаційного, правового, ергономічного) не скасовують класичні вимоги до розроблюваної системи - системної єдності, розвитку, узгодженості, сумісності, стандартизації, уніфікації, ефективності і взаємозв'язку між усіма видами забезпечення на всіх етапах життєвого циклу ІС. Саме концепція системної єдності, розвитку, узгодженості, сумісності, стандартизації, уніфікації є основою для забезпечення відкритості або розширюваної автоматизованої системи і її стійкості стосовно зовнішніх внутрішніх збурювань.

Головними тенденціями розвитку інформаційних систем сьогодні є:

• розподіл і децентралізація ресурсів керування інформації

• неоднорідність компонентів інформаційних систем;

• розвиток стандартів;

• включення моделювання реального світу в інформаційні с теми;

• модульний принцип проектування і композиції складних; схем;

• перехід до так званих «відкритих систем».

Перші чотири тенденції є наочним наслідком глобалізації бізнесу, розширення оперативних контактів організацій на різних рівнях розширення сфери застосування телекомунікацій на основі нових інформаційних технологій. Це, у свою чергу, викликало появу віртуальних корпорацій або кіберкорпорацій, BPR (Busin Process Reengineering) - реінжинірингу бізнеспроцесів, нового системного проектування, організації менеджерських телекомунікацій на основі Web-технологій у таких галузях, як керування процесом проектування складних систем, виконання електронних платежів і клірингових операцій, організація телеконференцій керівного складу підприємств і організацій з метою оптимізації кeрування активами і бізнеспроцесами, надання комплексу послу сфері середнього і малого бізнесу, реалізація e-business - електронної комерції та ін.

Концепція модульного принципу проектування ІС є насліди перших чотирьох тенденцій і припускає, що кожний автоматизований модуль має межі своїх функціональних можливостей: зміна функцій одного модуля не спричиняє зміни функцій інших модулів.

У загальному випадку під відкритою, або розширюваною (extensible) техногенною системою розуміють систему, що при дотриманні визначених правил може бути підключена до будь-якої іншої відкритої системи, або це така система, що допускає введення нових компонентів чи конструкцій, що надалі можуть використовуватися так само, як убудовані.

Кожний модуль призначений як для автономної, так і спільної роботи з іншими модулями. Завдяки властивостям відкритості, переносності масштабованості модулі можуть підключатися один до одного, утворюючи систему більшого масштабу, з розширеними функціональними можливостями порівняно з функціональними можливостями її компонентів, що зумовлює формування ІС як емерджентної системи. Причому синергетичні властивості її компонентів забезпечують узгодженість і цілісність системи і її стійкість стосовно внутрішніх і зовнішніх збурювань в умовах середовища, що змінюється.

В обчислювальній техніці початок розвитку ідеології побудови відкритих систем пов'язують зі створенням комп'ютерів серії IBM, які дозволяють використовувати те саме системне і прикладне програмне забезпечення на будь-яких комп'ютерах з IBM-подібною архітектурою. Даний підхід виявився досить ефективним і одержав подальший розвиток при побудові персональних комп'ютерів цієї фірми. Зокрема, це визначило одну з причин широкого поширення IBM-сумісних комп'ютерів на світовому комп'ютерному ринку.

У комп'ютерних мережах під «системою» розуміється сервер, абонентська або будь-яка інша система, що надає чи споживає мережні ресурси. У рамках мережних технологій «відкритість» систем використовується з метою забезпечення можливості підключення до комп'ютерної мережі устаткування різних фірм без додаткової доробки мережного програмного й апаратного забезпечення. При цьому відкриті системи поєднуються за допомогою мережі передачі даних у відкриту комп'ютерну мережу.

Ще одна інтерпретація поняття «відкрита система» полягає в тому, що це система або продукт, у якого немає визначеного автора. Ідея відкритої публікації і вільної доробки інформаційних розробок породила в 90-х роках XX сторіччя співтовариство розроблювачів відкритих систем «Open Source»»; або «Рух прихильників відкритих систем». Цей підхід дозволяє гнучко й ефективно використовувати інтелектуальний капітал користувачів і розроблювачів інформаційних систем. Продукти співтовариства Open Source постійно розвиваються. У деяких випадках нові версії з'являються Щомісяця, що неможливо у випадку авторських розробок фірм.

До таких продуктів відносяться UNIX, LINUX, PHP, Apache, MySQL. У кожного з них є родоначальники, але ці системи відкриті Для вільної доробки.

Самостійного розгляду заслуговує об'єктивно-орієнтовані підхід до проектування систем і особливо технологія CORBA (Соmmon Object Request Broker Architecture) - архітектура брокер об'єктних - запитів з її концепцією відкритості компонентів.

Необхідно особливо підкреслити, що властивість відкритості компонентів корпоративної ІС не означає доступності її інформаційних фондів, а пов'язана тільки з особливостями її структурних компонентів та їх інтерфейсів.

Приведені підходи до інтерпретації поняття «відкрита система» не є вичерпними, тому що саме це поняття є відкритим для розгляду та інтерпретації.

Відкритість, інтероперабельність, стандарти

Суть системного підходу до проектування економічних ІС по лягає в комплексному вивченні об'єкта керування як єдиного цілого на основі аналізу і синтезу. Аналіз припускає виділення ознак структуризації і декомпозиції системи. Економічна система є складною багатофункціональною. Тому існує безліч способів її декомпозиції.