Корпоративні інформаційні системи КІС (стр. 20 из 21)
Рис. 8.1. Схема функціонування модуля управління персоналом у КІС
Модуль обліку і керування кадрами повинен працювати разом з модулями «Зарплата», «Керування документообігом», «Керування проектами», він має бути доповнений засобами інтелектуальної підтримки дій керівництва персоналом та підключатися до єдиної інформаційної системи корпорації.
Телекомунікаційні процеси в кіс менеджерські телекомунікації в КІС
Засоби менеджерських телекомунікацій припускають широкий спектр можливостей для всебічних контактів між виконавцями і замовниками товарів, послуг та ін. До них відносяться такі засоби, як: телефон; телеграф; факс; мобільний зв'язок; IP-телефонія; Internet; Intranet. Мобільний зв'язок включає: • сотовий;
• пейджинговий;
• транковий;
• мобільний супутниковий;
•безпровідний телефон.
Сотовий зв'язок - це мобільний радіотелефонний зв'язок, що надає всі види послуг сучасного телефоннного зв'язку без обмеження рухливості абонентів. Пейджинговий зв'язок (paging — виклик) - зв'язок по пейджинговому каналу, що являє собою широкомовний канал, призначений для передачі коротких повідомлень у мережах загального користування. Пейджер - приймач повідомлень з фіксованим настроюванням частоти.
Транковий зв'язок (trunk - стовбур) - велика цифрова система, що обслуговує тисячі споживачів, іноді з виходами в телефонну мережу загального користування.
Мобільний супутниковий зв'язок здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів наземного і космічного базування, він
здатний охоплювати всю поверхню Землі. Користувачі одержують доступ до зв'язку за допомогою мобільних користувальницьких терміналів з персональним номером.
Безпровідний телефон — засіб мобільного зв'язку абонентів з обмеженими дальністю (десятки-сотні метрів) і швидкістю переміщення.
Окремо розглядають можливості Internet для забезпечення зв'язку корпоративних абонентів.
IP -телефонія - технологія, що дозволяє використовувати Internet або іншу IPмережу як засіб організації і ведення телефонних розмов і передачі факсів у режимі реального часу. При цьому телефонний сервер зв'язаний, з одного боку, з телефонними лініями і може з'єднуватися з будь-яким телефоном, з іншого боку, зв'язаний з Internet і може зв'язуватися з будь-яким комп'ютером. Сервер приймає стандартний телефонний сигнал, оцифровує його (якщо він нецифровий), стискає, розбиває на пакети і відправляє через Internet одержувачеві з використанням протоколу TCP/IP.
Найбільшого поширення в корпораціях набули технології Internet, оскільки вони забезпечують не тільки зручний мобільний зв'язок абонентів, але і підключення до всіх служб і сервісів мережі, до віддалених баз даних, всіх корпоративних інформаційних ресурсів.
Мережі Internet та Intranet
Internet є широко відомим прикладом глобальної відкритої гетерогенної системи, яку можна розглядати не тільки як телекомунікаційну магістраль для підключення до різноманітних за функціями, складністю і мережними середовищами систем. Набір її послуг і технологій дозволяє вважати її глобальною системою, відкритою для нових підключень з метою обміну відкритою (дозволеною до обміну) інформацією.
Важливо, що в цьому випадку не висувається надзадача оптимізації збереження загальнодоступних даних. Стійкість цієї системи забезпечується в основному стандартами на інтерфейси. Відключення з тих або інших причин сайта, що містить дані, які становлять постійний інтерес для широкого кола користувачів, може не повернути систему в колишній стан тільки з погляду цих користувачів.
Іншим прикладом системи на основі гетерогенного мережного середовища є корпоративна ІС. Корпоративна ІС є автономною, закритою для сторонніх системою, що підкреслюється найменуванням її мережного середовища Intranet (внутрішня мережа). її компоненти є відкритими відносно одна до одної підсистемами. Іншими словами, корпоративна ІС є закритою для інших систем і відкритою зсередини.
У Intranet є багато спільного з Internet, а саме:
•неоднорідне мережне середовище;
• з корпоративної мережі можна не тільки на звичайних правах підключатися до ресурсів Internet, але і власні територіально віддалені компоненти цієї інкапсулірованої системи з'єднувати одна з одною по каналах Internet;
• в Intranet використовуються технології обробки інформації Internet.
Усе це дозволяє називати Intranet «внутрішній Internet».
При цьому не повинне скластися враження, що при «погляді зсередини» корпоративна ІС є повним аналогом системи Internet. Розрізняє їх те, що:
• по-перше, Intranet є антиподом Internet у розумінні ізоляції і неприступності для вільного стороннього підключення;
• друга і головна відмінність корпоративної ІС від Internet як системи, полягає в тому, що властивість відкритості компонент корпоративної ІС базується не тільки на можливості безперешкодного інтерфейсу її підсистем за допомогою засобів телекомунікації, а й на оптимальній організації усіх видів забезпечення ІС і, в першу чергу, на оптимальній організації збереження і доступу до даних, що дозволяє інтегрувати її компоненти в єдину систему.
Незалежно від цілей, функцій, масштабів, поколінь технічного і програмного видів забезпечення ІС повинна бути стійкою стосовно внутрішніх і зовнішніх збурювань. Стійкість ІС базується і на оптимальній організації збереження, доступу, передачі й обробки даних.
Основою оптимального збереження і доступу до даних є оптимальна організація БД, головним критерієм якої є стійкість БД стосовно власних внутрішніх і зовнішніх структурних змін, зокрема стосовно змін границь предметної сфери. З поняттям «стійкість» БД пов'язана класична властивість відкритості або розширюваності БД при зміні границь предметної сфери. Новий відтінок це поняття має в контексті ГС на основі гетерогенного мережного середовища. Основою оптимальної передачі даних є оптимальна організація мережного середовища обчислень і використання міжнародних стандартів на інтерфейси.
Захист інформаційних фондів корпорації є одним із головних напрямків діяльності фахівців з інформаційних технологій. Навіть усередині корпорації інформація має безліч ступенів захисту. А здійснення підключення компонент корпоративної ІС через Internet змушує передбачати спеціальні, посилені міри захисту її інформаційного простору.
Мережа Extranet виділена як самостійний варіант мережі, що підтримує зв'язок між різними підприємствами або корпораціями. В цьому разі передбачається множина спеціальних апаратних та програмних засобів захисту інформації від втручання в інформаційний простір окремої корпорації.
Web-документи та CGI-інтерфейси
Користувач корпоративної мережі має доступ до необхідної інформації за допомогою браузера свого клієнтського місця, де б він не знаходився. Відповідь він одержує з Web-сервера у вигляді Web-сторінок, які відповідають формату HTML.
Залежно від типу запиту Web-сервер може витягати графічну, текстову й іншу інформацію з файлів-серверів компанії, звертатися за інформацією до розподілених корпоративних баз даних через CGI-інтерфейси.
HTML-документи бувають двох типів - статичні і динамічні. До першого типу відносяться Web-сторінки, що існують у формі HTML на момент звернення до них. Динамічні Web-сторінки формуються спеціальними програмами при надходженні запиту. При створенні динамічних сторінок використовуються відомості, що задаються самим користувачем. Ці дані передаються Web-браузером Web-серверові як параметри. Web-сервер одержує запит на створення динамічної сторінки і запускає програму, названу «скрипт», або «сценарій», передаючи їй отримані від користувача дані. Подібний механізм передачі параметрів від користувача зветься Common Gateway Interface (CGI). CGI був розроблений у 90-х роках XX сто- річчи у CERN як стандартний інтерфейс між програмами перегляду Web і серверами Web. Самі програми називаються CGI-сценаріями, або CGIскриптами.
Назва «скрипт» походить від невеликих командних файлів (scripts) операційної системи UNIX, в яких порядково записуються директиви командного інтерпретатора Shell. Першими CGI-скриптами були сценарії на цій мові, оскільки спочатку Web-сервери створювалися на UNIX-системах. У даний час для створення скриптів стали використовувати такі мови, як C++, Perl, PHP, Java і ін.
При роботі з базами даних CGI-скрипт виконує роль посередника між Webсервером і сервером БД. Адреса URL указує не на Web-сторінку, а на програму або сценарій, що запускає запит до бази даних. CGI-програма взаємодіє із сервером БД безпосередньо (якщо вона жорстко прив'язана до конкретного SQL-сервера) або з використанням драйвера ODBC (якщо жорстка прив'язка відсутня). Потім програма перетворює результати у формат HTML, і Web-сервер пересилає отриману сторінку клієнтові.
Рис. 9. 1. ілюструє доступ до даних із браузера клієнта.
Рис. 9.1. Доступ до даних із браузера
Оскільки інтерфейс CGI є стандартом CERN і заснований на Web-технології, клієнтською платформою може бути будь-який комп'ютер, на якому виконується Web-браузер, а серверною - будь-яка ЕОМ під керуванням Webсервера.
CGl-скрипти мають ряд недоліків:
• статичне представлення інформації - перетворення результату запиту в HTML-файл;
• при запуску кожної програми CGI породжується черговий серверний процес;
• відсутній динамічний перегляд і редагування даних у БД;
• потрібні значні обчислювальні ресурси;
• перевантажуються канали зв’язку.
Для усунення зазначених недоліків CGI була розроблена специфікація API (Application Program Interface) прикладних модулів.
Модуль АРІ є розширенням сервера і запускається як динамічна бібліотека, виконуючи обробку кожного виклику Web-сервера по окремій структурі пам'яті. Вони завантажуються в пам'ять під час першого звертання до них і не вимагають породження нового процесу при повторному до них звертанні. Додатки, що працюють з АРІ, з'єднуються з Web-сервером значно швидше, ніж CGI-nporpa-ми. API-модулі розробляються на мовах С, C++, Perl, Shell. Недолік інтерфейсів АРІ полягають у тому, що вони є власністю розроблювача і не завжди переносяться на інші серверні платформи Web.