Корпоративні інформаційні системи КІС (стр. 15 из 21)
• економічні (фінансові), що виникають у результаті перевищення фактичних витрат ресурсів над запланованими; продукція може виявитися дуже дорогою і такою, що не продається, що може призвести до втрати ліквідності підприємства.
Інновації на підприємстві можна розглядати як окремі проекти, тому що їм властиві всі ознаки проекту:
• інновації сполучені з новизною і нерегулярністю, а отже, з невизначеністю;
• інноваціям властиві комплексність і слаба структурованість;
• інноваціям властиві ризики, перераховані вище;
• інновації мають чітко виражену мету, визначені за змістом, обмежені за часом реалізації і спрямовані на зміни;
• бюджет інновацій, як і будь-якого проекту, обмежений;
• інноваційний процес можна розчленувати на фази з проміжними цілями і задачами.
Таким чином, для керування інноваціями може бути використана методологія «керування проектами» (Project management).
При керуванні проектами на підприємстві можуть використовуватися різні організаційні форми. У найпростішому випадку керівники підприємства самостійно виконують функції інтеграції окремих програм, етапів і фаз проекту. Іноді координаційно-інтегрувальну функції покладаються на спеціальні комітети, що відповідають за реалізацію проектів (нововведень). Нерідко рішення цих комітетів виявляються чисто консультативними, тоді як для успішного виконання етапів проекту потрібні конкретні дії. Тому найбільшого поширення набув інститут спеціальних помічників керівника - керуючих проектів.
Можливі різні схеми вбудовування проектних груп в організаційні структури керування підприємством.
У структурах з функціональною координацією керівник (керуючий) проекту і підлеглі йому працівники відіграють допоміжно-координувальну роль. Керівник проекту налагоджує зв'язок між функціональними підрозділами і координує роботи з проекту, виконуючи при цьому функції помічника керівника з питань реалізації проекту. Основою влади керівника проекту є його професійна компетентність і особисті якості. При такій схемі ніхто, крім вищого керівництва, не несе відповідальності за витрати і майбутній прибуток від проекту. Керівників функціональних підрозділів цікавить виконання «своєї» роботи в рамках виділеного бюджету.
При винятково проектному керуванні формуються одна або кілька груп, в яких зосереджуються матеріальні, людські і фінансові ресурси. Створюється автономна лінійно-функціональна організація, підрозділи якої розв'язують конкретні задачі проекту - проектування і розробку продукції, виробництво, керування фінансами, відношення із субпідрядниками і постачальниками і т. п.
У матричних структурах керівники проектів взаємодіють з керівниками функціональних підрозділів, налагоджуючи горизонтальні зв'язки. Можливе формування тимчасових проектних груп з числа співробітників функціональних підрозділів. Керівник функціонального підрозділу, залишаючись лінійним керівником своїх підлеглих, включених до проектної групи, відповідає за їх підготовку, підвищення кваліфікації, оплату, інформаційне забезпечення.
Керівник проекту визначає зміст і терміни виконання робіт за проектом, координує технічну і фінансову сторони проекту. Функціональний керівник відповідає за методи досягнення поставлених цілей.
Інформаційна підтримка контролінгу в КІС
З інформаційної точки зору стрижнем системи контролінгу є система підтримки прийняття рішень (СППР). Ціль розробки і впровадження СППР - інформаційна підтримка оперативних можливостей і комфортних умов для вищого керівництва і провідних спеціалістів при прийнятті обґрунтованих рішень, що відповідають місії підприємства, а також його стратегічним і тактичним цілям.
Основою такої системи є:
1. Доставка даних і інформації аналітичного і зведеного характеру як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел для проведення економічних і фінансових оцінок, зіставлення планів, розробки моделей і складання прогнозів у бізнесі.
2. Формування взаємодії керівництва системи з інформаційними, фінансовими, математичними і евристичними моделями економічних і управлінських процесів.
Концептуально рішення поставленої проблеми повинно базуватися на забезпеченні доступу до даних і інформації і формуванні адаптивної системи моделей бізнесу.
Для цього необхідно забезпечити:
1. Доступ до даних внутрішніх і зовнішніх джерел інформації, що використовують бази даних, які випускаються серійно.
2. Керування даними й інформацією в різнорідних (багатоплатформенних) комплексах, що дозволяє забезпечити їх відкритість.
3. Збереження даних і інформації в уніфікованих форматах, придатних для подальшого аналізу, синтезу і представлення, включаючи моделі «що..., якщо...».
4. Аналіз і синтез фінансової й економічної інформації, моделювання станів, процесів і умов.
5. Представлення інформації у вигляді діаграм, графіків і географічних карт у формі, інтуїтивно зрозумілій і зручній керівництву для прийняття рішень.
Така аналітична система забезпечує в оперативному режимі методичну й інформаційну підтримку підготовки прийняття рішень по ключових фінансово-економічних питаннях вищим керівницт-зом і менеджерами середньої ланки підприємства на основі фактографічного і статистичного аналізу і прогнозу фінансових та економічних показників.
Це передбачає використання на постійній основі методів прогнозування, моніторингу, аналізу і коректування діяльності підприємства і його підрозділів, а також зведень про стан ринків і умови конкуренції.
Управління матеріальними потоками корпорації. Матеріальний потік у корпорації ілогістичні процеси
Матеріальний потік у корпорації нерозривно пов'язаний з логістичними процесами і з контролінгом. Матеріальний потік у логістиці - це продукція, розглянута в процесі виконання з нею різних логістичних операцій (транспортування, складування та ін.) і віднесена до часового інтервалу.
Розмірність матеріального потоку: одиниця кількості вантажу/ одиниця кількості часу. Наприклад: т/рік, шт./год, контейнерів/ добу і т. п. Рис. 6.1 є ілюстрацією зв'язку матеріального та інформаційного потоків.
Матеріальні потоки у виробничій логістиці поділяють на (рис. 6.2):
• потік матеріальних ресурсів.
• потік напівфабрикатів (продуктів незавершеного виробництва).
• потік готової продукції.
Особливий статус процесу виробництва стосовно інших видів виробничо-господарської діяльності визначає ряд особливостей виробничої логістики. Так, наприклад, виробнича логістика - це єдина сфера, в якій матеріальний потік виражається в трьох матеріальних формах. На етапі входу в підсистему - у вигляді сировини, матеріалів, що комплектують. На стадії виходу з підсистеми виробничої в підсистему розподільної логістики - у вигляді готової продукції. А протягом самого процесу виробництва - у вигляді напівфабрикатів.
Рис. 6.1. Принципова схема матеріального та інформаційного потоків
Рис. 6.2. Структура матеріального потоку
У деяких випадках змінюваність форм матеріального потоку відбувається в рамках двох-трьох виробничих операцій за короткий проміжок часу.
Варто підкреслити, що за межами підприємства поняття
«напівфабрикат» не має самостійного значення.
Нижче приведені ключові поняття, пов'язані з організацією матеріальних потоків у КІС.
Логістична активність - це вплив на виникнення, перетворення або поглинання потоків (у тому числі і матеріальних) у визначеному економічному об'єкті, що функціонує як єдина система. Логістична активність буває елементарна і комплексна.
Елементарною логістичною активністю є будь-яка проста дія, яка не підлягає подальшому розкладанню на більш прості дії в рамках поставленої задачі.
Дії елементарної логістичної активності називають логістичними операціями. Наприклад, логістичними операціями є дії елементарної логістичної активності, вчинені над матеріальним потоком, такі як навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення, прийом і відпустка зі складу, збереження, сортування, консолідація, розукрупнення, маркірування і т. п.
До логістичних операцій відносно інформаційного і фінансового потоків відносяться збір, збереження, обробка і передача інформації про матеріальний потік, розрахунки з постачальниками і покупцями товарів, страхування вантажу, передача прав власності на товар і т. п.
Комплексна логістична активність являє собою відособлену сукупність логістичних операцій, поставлених перед логістикою задач. Дії комплексної логістичної активності називають логістичними функціями.
Логістичні функції - це сукупність логістичних операцій.
У загальному вигляді до дій комплексної логістичної активності відноситься постачання, виробництво, збут, підтримка стандартів обслуговування споживачів, керування замовниками, керування запасами, транспортування, ціноутворення, дистрибуція готового продукту, фізичний розподіл.
Дистрибуція - це комплексна логістична активність, що полягає у просуванні готової продукції від виробника до кінцевого (або проміжного) споживача, в організації продажів, передпродажного і післяпродажного сервісу.
Дистрибуція тісно пов'язана зі стратегічними і тактичними цілями суб'єкта, що хазяйнує, на ринку.
Основними функціями логістичного менеджменту дистрибуції є:
• побудова організаційної структури дистрибутивних мереж;
• дислокація дистрибутивних центрів;