Корпоративні інформаційні системи КІС (стр. 11 из 21)

1. Логістика - це наука.

2. Логістика - це вид підприємницької діяльності, яку називають бізнеслогістика.

Як наука логістика вивчає фундаментальні теоретичні проблеми, пов'язані з потоками продукції. Потік являє собою оборот логістичних об'єктів (товарів, послуг тощо), який безупинно протікає в часі. Потік не має ні початку, ні кінця. Елементом потоку є оборот об'єктів, для якого встановлюють початкову і кінцеву точки руху, що дозволяє вимірити тривалість обороту в часі.

Логістика має справу з такими потоками:

1. Матеріальний потік - потік продуктів у формі товарів.

2. Сервісний потік - потік послуг.

3. Інформаційний потік.

4. Фінансовий, або грошовий потік, до якого відносяться також потік банківського продукту, страхового продукту, інвестиційний потік

5. Потік туристів.

6. Потік робочої сили та ін.

Бізнес-логістика являє собою керування зазначеними потоками. Іншими словами, бізнес-логістика — це менеджмент усіх видів діяльності суб'єкта, що сприяє рухові і координації попиту та пропозиції на конкретні товари у визначеному місці й у заданий час. Концепція бізнес-логістики як інтегрального інструмента менеджменту була сформульована в США наприкінці 60-х років.

Наука логістика є теоретичним базисом для бізнес-логістики.

Традиційна організація виробництва більше відповідає умовам, що складаються за наявності «ринку продавця». Логістична ж концепція, як і маркетингова, більш ефективна в умовах «ринку покупця».

Логістичні системи

Логістична система (як будь-яка кібернетична система) є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції й операції. Як правило, складається з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем.

Логістична система забезпечує доставку товарів і виробів у задане місце, у встановлений час, у потрібній кількості й асортименті, якнайкраще підготовлених до виробничого або особистого споживання при оптимальному рівні витрат.

З позиції бізнесу логістичну систему можна визначити як складну економічну систему, що складається із взаємозалежних у єдиному процесі керування матеріальними і супутніми їм потоками елементів.

Матеріальний потік — це матеріальні ресурси, що знаходяться в стані руху, продукція незавершеного виробництва і готова продукція, до яких застосовуються логістичні активності, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі - навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення, сортування, консолідація, розукрупнення і т. п. Термін «продукція» може трактуватися по різному: «товарно-матеріальні цінності», «матеріальні ресурси», «засоби виробництва і предмети споживання» тощо, залежно від просторового положення в конкретному місці логістичного ланцюга

(перебування її у виробника, дистриб'ютора і т. д.).

Кожному матеріальному потоку відповідає деякий інформаційний потік. За своєю формою він не подібний до матеріального потоку. Те ж можна сказати і про фінансові потоки, що супроводжують матеріальні потоки.

Інформаційний потік - сукупність повідомлень, що циркулюють у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, які є необхідними для керування і контролю логістичних операцій. Інформаційний потік може існувати у вигляді паперових і електронних документів.

Елементи логістичної системи або підсистеми називають ланцюгами.

Логістичний ланцюг - безліч усіх фізичних, юридичних осібвиробників, дистриб'юторів, складів загального користування і т. д., які здійснюють, у тому числі і з додатковою вартістю, логістичні операції. Наприклад, збутовий ланцюг, що складається з фірми-виробника готової продукції (одного найменування), споживача (покупця) і логістичного посередника (перевізника), який забезпечує доставку товару від виробника до покупця - логістичний ланцюг матеріального потоку.

Логістична операція - відособлена сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку (складування, транспортування, комплектація, навантаження, розвантаження, внутрішнє переміщення - збір, збереження й обробка даних і т. д.).

За функціональними ознаками розрізняють такі складові логістичної системи, або підсистеми: закупівельна, транспортна, складська, розподільча, виробнича, збутова, інформаційна та ін.

Закупівельна логістика — керування матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Це перша логістична підсистема, яка регулює процес руху сировини, матеріалів, запасних частин, що комплектують виріб, з ринку закупівлі до складів підприємства.

Розподільна логістика - забезпечення раціоналізації процесу фізичного просування продукції до споживача і формування системи ефективного логістичного сервісу.

Складська логістика - оптимізація операцій, безпосередньо пов'язаних з переробкою й оформленням вантажів і координацією, зі службами закупівлі і продажів, розрахунку оптимальної кількості складів і місця їх розташування.

Транспортна логістика — оптимізація транспортних систем, вибір виду і типу транспортних засобів; визначення різноканальних маршрутів доставки; забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу.

Виробнича логістика - забезпечення якісного своєчасного і комплектного виробництва продукції відповідно до господарських договорів, скорочення виробничого циклу та оптимізація витрат на виробництво.

Транспортна логістика зазвичай є складовою частиною кожного з видів логістики.

Інформаційна логістика — підсистема збирання та обробки інформації про матеріальні та інші потоки. Вона є обов'язковою частиною кожного виду логістики, тому що передбачає збирання даних про будь-який потік та систематизацію відповідної інформації з метою подальшої обробки.

За масштабом розрізняють макрологістичні та мікрологістичні системи.

Макрологістична система - це велика система керування матеріальними і пов'язаними з ними потоками, що охоплює підприємства промисловості, посередницькі, торговельні і транспортні організації різних відомств, розташованих у різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістична система являє собою визначену інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.

Для успішного функціонування макрологістичної системи міжнародного рівня інфраструктура економіки групи країн повинна відповідати таким вимогам, як:

• єдиний економічний простір;

• єдиний ринок без митних перешкод;

• узгоджене транспортне законодавство;

• сполучена транспортна техніка;

• розвинуте правове середовище.

Мікрологістичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем. До них відносять окремі підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістична система інтегрує процеси виробництва, постачання і збуту, транспортно-складських і вантажно-розвантажувальних робіт підприємства.

Мікрологістичні системи підрозділяються на:

- внутрівиробничі;

- зовнішні;

- інтегральні.

На рис. 4.1 наведено класифікацію логістичних систем за масштабом.

Внутрівиробничі логістичні системи оптимизують керування матеріальними потоками в межах технологічного циклу виробництва продукції. Критеріями оптимізації функціонування внутрівиробничої логістичної системи є:

• мінімум собівартості виробництва;

• мінімум часу виробничого циклу при забезпеченні заданого рівня якості.

Зовнішні логістичні системи вирішують задачі, пов'язані з керуванням і оптимізацією матеріальних або супутніх потоків від джерела до місця кінцевого споживання поза виробничим технологічним циклом. Ланками зовнішніх логістичних систем є елементи постачальницьких і дистрибутивних мереж, що виконують ті чи інші логістичні активності від постачальників матеріальних потоків до кінцевих споживачів.

Рис. 4.1. Ієрархія логістичних систем (класифікація за масштабом)

Критеріями оптимізації функціонування зовнішніх логістичних систем є:

• оптимізація витрат, пов'язаних з логістичною активністю окремих ланок логістичної системи;

• скорочення часу доставки матеріальних ресурсів і готової продукції, часу виконання замовлень споживачів при забезпеченні високого рівня якісного сервісу.

Інтегровані логістичні системи являють собою синтез логістич-ких систем. Границі інтегрованої мікрологістичної системи визначаються виробничо-розподільним циклом, що включає процес закупівлі матеріальних ресурсів і організації постачання, внутрівиробничими логістичними функціями, логістичними активностями в дистрибутивній системі при організації продажу готової продукції споживачам і післяпродажному сервісі.

Ці процеси разом з інформаційним і фінансовим потоками створюють операційне функціональне логістичне середовище (в якому інтегрально взаємодіють численні елементи логістичної системи всередині суб'єкта, що хазяює) і логістичні посередники.

Мета і задачі виробничої логістики

Виробнича логістика відноситься до сфери оперативного керування виробництвом. Ціль виробничої логістики полягає в точній синхронізації процесу виробництва і логістичних операцій у взаємозалежних підрозділах.

Задачі виробничої логістики відбивають організацію керування матеріальними й інформаційними потоками не просто всередині логістичної системи, а в рамках усього процесу виробництва.

Відмінною рисою виробничої логістики є територіальна компактність об'єктів керування.

В останні роки відзначено тенденцію звуження сфери масового і багатосерійного виробництва. Розширюється застосування універсального устаткування, гнучких переналагоджуваних (виробничих) систем. Виробники одержують усе більше замовлень на виробництво невеликих партій і навіть одиничних виробів. При цьому з боку покупців усе частіше висувається вимога задовольнити потребу за мінімально короткий термін (доба, година) з високим ступенем гарантій.