Корпоративні інформаційні системи КІС (стр. 10 из 21)
3. Для багатовимірних СУБД поки відсутні єдині стандарти на інтерфейс, мови опису та маніпулювання даними.
4. Багатовимірні СУБД не підтримують реплікацію даних, яка часто використовується як механізм завантаження даних.
Використання БСУБД виправдане тільки при умовах, коли:
1. Рівень агрегації даних досить високий. При цьому об'єм початкових даних для аналізу не дуже великий (не більше кількох гігабайт).
2. Набір інформаційних вимірів стабільний (оскільки будь-яка зміна в їх структурі майже завжди вимагає повної перебудови гіперкуба).
Реляційний OLAP (ROLAP)
Забезпечення для реляційних системи продуктивності, наближеної до продуктивності MOLAP-систем потребує ретельної розробки схеми БД. Використання схеми «зірка» («star schema») у реляційних системах забезпечує продуктивність, цілком порівнянну з продуктивністю систем на основі багатовимірних баз даних.
У цій схемі використовуються два види таблиць - таблиця фактів (фактологічна таблиця) та кілька довідкових таблиць (таблиць вимірювань). Як приклад, на рис. 3.4 наведено спрощену схему структури сховища даних на основі «зірки». Лініями вказані .зв'язки між таблицями, ключові атрибути таблиць виділені напівжирним шрифтом.
Рис. 3.4. Приклад БД з радіально пов'язаними таблицями (схема «зірка»)
Кожний промінь схеми «зірка» задає (за термінологією Е. Кодда) напрямок консолідації даних за відповідним виміром.
У таблиці фактів звичайно містяться дані, які найбільш інтенсивно використовуються для аналізу. Якщо провести аналогію з багатовимірною моделлю, то запис фактологічної таблиці відповідає чарунці гіперкуба. У довідковій таблиці перераховані можливі значення одного з вимірів гіперкуба. Кожний вимір описується своєю власною довідковою таблицею. Фактологічна таблиця індексується за складним ключем, який компонується з індивідуальних ключів довідкових таблиць. У реальних системах кількість рядків у фактологічній таблиці може складати десятки і сотні мільйонів. Кількість довідкових таблиць звичайно не перевищує двох десятків. Для збільшення продуктивності аналізу у фактологічній таблиці можуть зберігатися не тільки деталізовані, а й заздалегідь обчислені агреговані дані.
Якщо БД включає велику кількість вимірювань, використовується схема «сніжинка» («snowflake»). У цій схемі атрибути довідкових таблиць деталізують у додаткових довідкових таблицях (рис. 3.5).
Для скорочення часу відгуку аналітичної системи можна використати деякі спеціальні засоби. До складу могутніх реляційних СУБД звичайно входять оптимізатори запитів. При створенні сховищ даних на основі реляційних СУБД їх наявність набуває особливої ваги. Оптимізатори аналізують запит та визначають кращу, з позиції деякого критерію, послідовність операцій звертання до БД для його виконання. Наприклад, може мінімізуватися кількість фізичних звернень до дисків при виконанні запиту. Оптимізатори запитів використовують складні алгоритми статистичної обробки, які оперують кількістю записів у таблицях, діапазонами ключів і т. ін.
Використання інструментів ROLAP у системах оперативної аналітичної обробки має певні переваги:
1. Вони дозволяють проводити аналіз безпосередньо над сховищем (оскільки в переважній більшості випадків корпоративні сховища даних реалізуються засобами реляційних СУБД).
2. У разі змінної розмірності задачі, коли зміни в структуру вимірів доводиться вносити досить часто, ROLAP системи з динамічним представленням розмірності є оптимальним рішенням, оскільки в них такі модифікації не вимагають фізичної реорганізації БД.
3. Системи ROLAP можуть функціонувати на набагато менш могутніх клієнтських станціях, ніж системи MOLAP, оскільки головне обчислювальне навантаження в них лягає на сервер, де виконуються складні аналітичні SQLзапити, які формуються системою.
4. Реляційні СУБД забезпечують значно більш високий рівень захисту даних та розмежування прав доступу.
5. Реляційні СУБД реалізують реальний досвід роботи з дуже великими базами даних та розвиненими засобами адміністрування.
Рис. 3.5. Приклад БД зі схемою «сніжинка»
Недоліками ROLAP-систем є, по-перше, обмежені можливості з точки зору розрахунку значень функціонального типу; по-друге, менша продуктивність порівняно з MOLAP-системами.
Це пов'язано з тім, що побудова схеми «зірка» вимагає створення проміжної таблиці, яка є декартовим добутком довідкових таблиць, які використовуються в запиті. Потім виконується послідовний перегляд двох таблиць (фактологічної та проміжної), у процесі якого відсіваються усі рядки, які не відповідають умовам вибору. Такий спосіб оптимізації дає ефект тільки тоді, коли проміжна таблиця вміщується в ОЗП. Алі це не завжди так. Наприклад, якщо запит посилається на 10 довідкових таблиць, у кожній з яких лише 10 рядків довжиною в 40 символів, унаслідок виконання операції декартового добутку вийде проміжна таблиця в 10 млрд рядків. А обсяг ОЗП для її розміщення становитиме 400 гігабайт.
Як відзначив Е. Кодд, реляційний підхід ніколи не призначався для розв'язання задач, які вимагають синтезу, аналізу та консолідації даних. Спочатку передбачається, що такого роду функції повинні бути реалізовані за допомогою зовнішніх по відношенню до реляційних СУБД інструментальних засобів. Як уже відзначалося, реляційний і багатовимірний підходи взаємно доповнюють один одного.
Сьогодні БСУБД усе частіше і частіше використовують не тільки як самостійний програмний продукт, але й як аналітичні засоби переднього плану по відношенню до систем сховищ даних або традиційних оперативних систем, що реалізуються засобами реляційних СУБД (рис. 3.6).
Взагалі ІС з аналітичними можливостями включає три рівні використання даних:
• перший рівень - це загальнокорпоративна БД на основі реляційної СУБД із нормалізованою чи слабо нормалізованою схемою (деталізована БД);
• другий рівень - це БД агрегованих даних рівня підрозділу, реалізована на основі БСУБД;
• третій рівень ~ персональна БД агрегованих даних на робочому місці кінцевого користувача, де безпосередньо встановлений аналітичний інструментарій.
Рис. 3.6. Використання БСУБД у багаторівневій архітектурі інформаційної системи
Реалізація промислової логістики в КІС концепція логістики
Серед безлічі підходів до підвищення конкурентоспроможності підприємств на ринку основну увагу приділяють впровадженню логістичного підходу до оптимізації матеріальних, фінансових і інформаційних потоків, як усередині фірми, так і поза нею. Логістика розглядається як могутній засіб підвищення конкурентоспроможності підприємств.
Концепція логістики - це інтеграція виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування, інформації і комунікацій. Існує безліч визначень і тлумачень цього поняття.
Найбільш повним визначенням логістики можна вважати визначення, дане в 1985 р. Радою логістичного менеджменту (США): «Логістика - є процес планування, виконання і контролю ефективного з точки зору зниження витрат потоку запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, сервісу і пов'язаної інформації з точки зародження до точки споживання (включаючи імпорт, експорт, внутрішнє і зовнішнє переміщення) для цілей повного задоволення вимог споживачів».
Основою концепції логістики є виконання всіх операцій за принципом «Just in time» (JIT) - «точно вчасно».
Сфера застосування логістики залежить від підходів до процесу керування підприємством. Виділяють чотири варіанти таких підходів (табл. 4.1).
Варіанти застосування логістики
Таблиця 4.1.
| Варіант керування | Сфера дії логістики |
| Компанія працює на основі виконання кошторисно-добових планових завдань | Організація збереження готової продукції, що відправляється з підприємства, і її транспортування |
| Компанія керує потоком вироблених товарів від останнього пункту виробничої лінії до споживання продукції | Функції з обслуговування замовника, обробка замовлень, збереження готової продукції |
| Компанія використовує систему логістики, починаючи від закупівлі сировини до обслуговування кінцевого споживача продукції | Додатково до сфери діяльності логістики відносяться: функції доставки сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, видобуток і закупівля сировини, керування запасами сировини. Діяльність менеджера з логістики здійснюється на підставі річного плану |
| Компанія інтегрує процеси планування і контролю операцій логістики з операціями маркетингу, збуту, виробництва і фінансів | Сфера дії логістики: від моменту виникнення потреби в товарі або послузі і до моменту задоволення попиту |
Логістику, як будь-яке багатогранне явище, можна розглядати з двох позицій: