Склад і структура управлінських інформаційних систем (стр. 1 из 5)
Контрольна робота
з дисципліни:
«Управлінські інформаційні системи
в аналізі та аудиті»
1. Склад і структура управлінських інформаційних систем
Розмаїтість сфер економічної діяльності сприяє появі великої кількості інформаційних систем економічного характеру, які вбирають у себе всі особливості структури управління, схеми декомпозиції управлінських завдань і предметних технологій. Відповідно до сфери застосування виділяють такі інформаційні системи: банківські, страхові, податкові, фондового ринку, промислових підприємств.
Як зазначають проф. М.Т. Білуха, а також доц. Н.М. Малюга, в економічній літературі немає єдності щодо класифікації інформаційних систем, хоча це дуже важливо для створення оптимальних інформаційних потоків, що забезпечують потреби управління. Інформаційні системи можна класифікувати за різними ознаками (рис. 1.).
Рис. 1. Класифікація інформаційних систем за різними ознаками
Продуктом інформаційної системи, призначеної для завдань управління виробництвом, є перетворена інформація. Оперативність отримання цієї інформації має першочергове значення для оптимізації рішень, які приймаються, а також для контролю за їх виконанням. У зв'язку з цим технічні засоби перетворення інформації є основним критерієм при класифікації інформаційних систем. Під автоматизованою системою управління (АСУ) слід розуміти систему управління, «…яка орієнтована на широке і комплексне використання технічних засобів й економіко-математичних методів для вирішення інформаційних задач управління».
За ступенем автоматизації перетворення економічної інформації інформаційні системи поділяються на такі групи: немеханізовані (ручні), напівмеханізовані, механізовані, автоматизовані та автоматичні.
До немеханізованих систем належать ті, в яких обробку обліково-економічної інформації здійснюють вручну, а найпростішу обчислювальну техніку, зокрема арифмометри і калькулятори, використовують в індивідуальному порядку для окремих обчислень.
До напівмеханізованих інформаційних систем належать такі, в яких обробку обліково-економічної інформації виконували за допомогою обчислювальних машин з ручним введенням даних (клавішні машини), котрі були в експлуатації в машинно-рахункових бюро.
До механізованих систем належать такі, в яких обробку обліково-економічної інформації виконували за допомогою обчислювальних машин з механізованим введенням даних, зафіксованих на машинних носіях. Це перфораційні обчислювальні машини, котрі експлуатувалися на машинно-рахункових станціях.
До автоматизованих інформаційних систем належать такі, в яких фіксацію, збір та обробку обліково-економічної інформації виконують за допомогою електронних обчислювальних машин, технічних засобів зв'язку, периферійного електронного обладнання. В автоматизованих системах частина функцій (підсистем) управління або обробки даних здійснюється автоматично, а частину здійснює людина.
В автоматичних інформаційних системах усі функції управління й обробки даних здійснюють технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне управління технологічними процесами).
За сферою застосування можна виділити такі класи комп'ютерних інформаційних систем:
- системи для наукових досліджень;
- системи автоматизованого проектування;
- системи організаційного управління;
- системи управління технологічними процесами.
З названих класів детальніше визначимо два:
Інформаційні системи організаційного управління призначені для автоматизації функцій адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу належать системи управління як промисловими (підприємства), так і непромисловими об'єктами (банки, біржі, страхові компанії, готелі тощо) й окремими офісами (офісні системи).
Інформаційні системи управління технологічними процесами призначені для автоматизації технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).
Перелік складових комп'ютерної інформаційної системи підприємства:
1. Система управління ресурсами підприємства. Використовують такі абревіатури: MRP (Material Requirements Planning) – планування матеріальних потреб; MRPII (Manufacturing Resource Planning) – планування ресурсів виробництва; ERP (Enterprise Resource Planning) – планування ресурсів підприємства.
2. Система управління логістикою (SCM – Supply Chain Management – управління ланцюжками постачання).
3. Система управління даними про вироби на промислових підприємствах (PDM – Product Development Management – управління складанням виробів).
4. Система автоматизованого проектування та технологічної підготовки виробництва (CAD/CAM – Computer-Aided Design/ Manufacturing – автоматизоване проектування і виробництво).
5. Система документообігу (docflow – потік документів).
6. Інформаційна автоматизована система бухгалтерського обліку (AIS – Accounting Information System). Інформаційна система бухгалтерського обліку підтримує дві основні бізнес-функції – реєстрацію господарських операцій і підтримку прийняття рішень. Це частина інформаційної системи, яка має відношення до оцінки, аналізу й прогнозування доходу, прибутку та інших економічних подій у цілому на підприємстві та у його підрозділах.
7. Система надання даних для аналізу керівництву (MIS – Management Information Systems).
8. Системи організації робочого простору (workflow).
9. Середовище Internet/Intranet.
10. Система електронної комерції (е-соттегсе).
11. Спеціалізовані програмні продукти або системи для вирішення інших завдань.
Кожна з наведених підсистем КІСП, у свою чергу, може бути досить складною і складатися з декількох програмних продуктів та методів управління ними. КІСП відрізняє від традиційних систем АСУП те, що в них наявні засоби приймання даних з технологічного обладнання, але до них часто не входять підсистеми біллінгу (виставлення рахунків), конструкторської і технологічної підготовки виробництва, диспетчеризації тощо, що становить специфіку конкретних галузей промисловості.
Практично всі розглянуті різновиди інформаційних підсистем КІСП, незалежно від сфери їх застосування, охоплюють однаковий набір компонентів (рис. 2): функціональні компоненти; компоненти системи обробки даних; організаційні компоненти.
Поки що жоден комплексний програмний продукт не може повністю охопити всі наведені вище підсистеми КІСП. Однак, незважаючи на це, слід погодитися з тим, що «корпоративна інформаційна система – така сама частина (абсолютно рівноправна і необхідна) виробничої інфраструктури, як і технологічне обладнання (верстати), ресурси і персонал».
Рис. 2. Структура комп'ютерної інформаційної системи підприємства
2. Практичне завдання
Вступ
Розвиток науки і техніки, поява якісно нових інформаційних потреб підвищують роль інформаційного чинника у процесах прийняття управлінських рішень.
Сучасний стан інформатизації в Україні характеризується тим, що сформована і реалізується державна інформаційна політика, активно створюється нормативно-правова та нормативно-технічна база сфери інформатизації та інформаційної діяльності, зокрема прийнято Закони України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», ряд інших нормативних актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України.
Інформаційна діяльність є типом інфраструктурних галузей людської діяльності, питання виникнення і розвитку якої нерозривно пов'язані із процесом розподілу праці.
У Державному стандарті «Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення» так визначено інформаційну діяльність: «Інформаційна діяльність – постійне та систематичне збирання та оброблення записаної інформації з метою її зберігання, пошуку, використання чи пересилання, що виконується якою-небудь особою чи організацією». Проте слід зазначити, що, наприклад, у сфері управління багато аналітичних завдань вирішується в режимі прямого інформаційного моделювання і спостереження за керованою сферою, минаючи стадію аналізу традиційних публікацій, у яких інтервал між подією та її відображенням надто великий, на що звертають увагу дослідники проблем і завдань інформаційно-аналітичної діяльності. Специфічні завдання моніторингу, ситуаційного аналізу, використання електронних ресурсів ЗМІ, Інтернет, неформальних і недокументованих джерел, соціологічних даних, інтелектуалізованих режимів контекстного пошуку потребують відповідних інформаційних підрозділів у структурі управління.
Сучасні методи управління інформаційною діяльністю на підприємствах і в організаціях базуються на концепціях інформаційного менеджменту, його основних методах і засобах.
Для інформаційного менеджменту як науки характерна багатоваріантність, зумовлена тим, що, з одного боку, об'єктом його дослідження виступає поняття інформації, яке є родовим для сукупності наукових дисциплін, з іншого – загальноуправлінська проблематика, пов'язана з документаційно-інформаційним забезпеченням управління. До того ж інформаційний менеджмент є наукою, яка перебуває в стадії становлення і оформлення.
Період розвитку інформаційних систем, що базується на обчислювальній техніці, можна описати за допомогою 4‑х поколінь.
Перше покоління ІС (1960–1970 pp.) почало своє функціонування з централізованих систем на базі великих ЕОМ (мейнфреймів типу ЄС‑1020–1030–1040–1050–1060 для регіонів колишнього СРСР). У цьому випадку на підприємстві створювався обчислювальний центр (ОЦ), де провадилася вся обробка інформації з розв'язуваних задач даного підприємства.
Друге покоління ІС (1970–1980 pp.) виникло з появою міні-ЕОМ типу СМ‑1420 або СМ‑1700. У цей період почали використовуватися дворівнева і трирівнева структура ІС (рівень ОЦ на базі великих ЕОМ – рівень підрозділів і відділів на базі міні-ЕОМ). Для другого покоління ІС характерно активне використання високопродуктивних СУБД і комерційних ППП.