Зміст
Вступ
1. Теоретична частина
1.1 Постановка задачі
1.2 Вхідна інформація
1.3 Вихідна інформація
2. Практична частина
2.1 Архітектура програми
2.2 Опис програми
2.3 Контрольний приклад та результат машинного експерименту
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Персональні комп’ютери за призначенням фактично не мають обмежень, а їх можливості визначаються програмами, які обробляють інформацію. Щоб отримати за допомогою комп’ютера бажаний результат, треба мати відповідну програму.
Сьогодні є дуже багато готових пакетів. Однак будь-який пакет чи програма з моменту своєї появи морально старіє, тобто з’являються нові пропозиції щодо поліпшення їхніх можливостей, а самі задачі трансформуються у нові, наперед не передбачені. Відповідно до цих змін програми модифікуються - з’являються їхні нові версії. Крім того, сучасні пакети прикладних програм тяжіють до універсалізму, їхні розробники намагаються забезпечити підтримку якомога ширшого кола задач. Само по собі це намагання є позитивним, однак коли потрібно сьогодні розв’язати одну задачу, завтра - іншу, а післязавтра - ще іншу, і всі вони неоднорідні, то виникає потреба використовувати кілька різних програм чи пакетів. Це може виявитись досить складним.
Радикальним виходом з цієї ситуації є самостійна розробка програм для розв’язування конкретних задач. Важливим у цьому випадку є навики та досвід програміста, його вміння складати надійні та ефективні програми. Не мале значення має і вибір мови програмування.Часто вибір мови програмування зумовлюється даною обчислювальною системою або підготовкою програміста. Слід протистояти бажанню писати програму на даній мові просто тому, що вона більше знайома. Якщо мова програмування не підходить для даного класу задач, то можуть виникнути значні труднощі при програмуванні та відладці програми. Якщо програмістові надається можливість вибору, то слід вибирати ту мову високого рівня, яка найбільш придатна для розв’язування задач даного типу.
Завдання на курсовий проект передбачає розробку програмного забезпечення для розв’язування задачі економічного характеру, тому для створення програми було вибрано середовище TurboPascal 6.0.
Розробник системи програмування TurboPascal - фірма BorlandInternational виникла в 1984 році і за порівняно короткий час неодноразово дивувала користувачів персональних ЕОМ своїми Turbo системами. Було випущено на ринок програмних продуктів декілька версій TurboPascal: 3.0, 4.0, 5.0, 5.5, 6.0, 7.0, PascalforWindows, BorlandPascal.
Головні особливості мови TurboPascal:
- широкий спектр даних;
- можливість обробки стрічкових та структурних даних;
- достатній набір операторів керування розгалуженнями та циклами;
- відносно слабкі можливості вводу-виводу даних порівняно з іншими мовами високого рівня (TurboC та PL/1);
- добре розвинутий апарат підпрограм;
- зручні конструкції роботи з файлами;
- великі можливості керування всіма ресурсами комп’ютера;
- різноманітні варіанти стикування з мовою Асемблера;
- використання інтегрованого середовища, яке значно підвищує продуктивність праці програміста;
- підтримка ідей об’єктно-орієнтованого програмування (ООП).
Курсовий проект складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, графічної частини та додатків. Текст пояснювальної записки набрано та роздруковано з використанням текстового редактора Word. Графічна частина виконана з допомогою графічного редактора Visio.
1.1 Постановка задачі
Розрахунок витрат на виробництво і калькуляційної собівартості готової продукції є найбільш трудомісткою і важливою ділянкою обліку, особливо на підприємствах, які випускають велику номенклатуру різних виробів. Облік затрат на виробництво концентрує інформацію, як авідноситься до всіх частин бухгалтерського обліку. При цьому кожне підприємство має свої характерні особливості обліку затрат на виробництво.
Облік витрат на виробництво повинен забезпечити:
- розрахунок виконання виробничого плану;
- визначення фактичної собівартості і виявлення понаднормативних витрат;
- контроль за виконанням планових показників;
- зниження самоцінності продукції за всіма статтями затрат;
- контроль за дисципліною і своєчасним виявленням нераціональних витрат матеріальних та фінансових ресурсів.
Витрати, які впливають на собівартість продукції, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:
1. матеріальні витрати
2. витрати на оплату праці
3. відрахування на соціальне страхування
4. амортизація основних фондів та нематеріальних активів
5. інші витрати.
На побудову обліку витрат на виробництво впливає організація виробничиго процесу, під якою розуміють розміщення устаткування і робітників, рух матеріалів і напівфабрикатів, взаємовідносини окремих структурних підрозділів підприємства.
Завданням передбачено розробку програмного забезпечення для отримання одного з головних звітів по обліку витрат на виробництво, а саме «Відомості зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів цехів і кодів дільниць».
Програма повинна забезпечувати виконання таких операцій:
ввід даних з первинного документа та їх запис на магнітний диск у файл послідовного доступу;
читання записів з дискового файлуі вивід їх на дисплей з метою візуального контролю введених даних;
сортування записів файлу по кодах дільниць і номерах цехів та вивід просортованих записів на диск;
формування та вивід вихідного зведення на дисплей.
Для реалізації поставленого завдання в середовищі TurboPascal 6.0 розроблено програму ZATRATY.PAS. Перелічені вище операції реалізуються в програмі за посередництвом процедур. Вхідні дані отримання вхідного зведення зберігаються на ТМД у файлі послідовного доступу з фізичеим іменем MVPR.DAT. Сортування записів вхідного файлу MVPR.DAT здійснюється в оперативній пам’яті з використанням методу обмінного сортування [1]. Для збереження просортованих записів створення окремого файлу не передбачено.
1.2 Вхідна інформація
Вхідною для даної задачі є інформація первинних документів. Дані з первинних документів вводяться з клавіатури ПК і записуються на ТМД в файли MVPR.DAT (оперативний) та MPD.DAT (довідковий). Структура запису вхідного оперативного файлу представлена в таблиці 1.
Таблиця 1
Структура запису файла MVPR.DAT
Назва реквізиту | Ідентифікатор | Значність | Тип даних |
Код цеху | CEH | 2 | Цілий |
Код дільниці | DIL | 2 | Цілий |
Код деталі | DET | 7 | Символьний |
Об'єм виробничої партії | OPP | 4 | Дійсний |
Час підготовчо-заключний | TPZ | 4(1) | Дійсний |
Час штучний | TST | 4(1) | Дійсний |
Розцінка підготовчо-заключного часу | RPZ | 5(2) | Дійсний |
Розцінка штучного часу | RST | 5(2) | Дійсний |
Файл має логічне ім’я dov, фізичне ім’я файлу - mpd.dat, повне ім’я файлу d:\pascal\kurs\data\mpd.dat.
Організація файлу - послідовна.
Ввід даних і запис їх у файл здійснює процедура IN_DOV.
Вивід записів файлу на дисплей здійснюється процедурою OUT_DOV.
Структура запису вхідного довідкового файлу представлена в таблиці 2.
Таблиця 2
Структура запису файла MPD.DAT
Назва реквізиту | Ідентифікатор | Значність | Тип даних |
Код виробу | VYRIB | 2 | Довгий цілий |
Код деталі | DET | 7 | Символьний |
Кількість деталей у виробі | KILDET | 4 | Цілий |
Файл має логічне ім’я oper, фізичне ім’я файлу - mvpr.dat, повне ім’я файлу d:\pascal\kurs\data\mvpr.dat.
Організація файлу - послідовна.
Ввід даних і запис їх у файл здійснює процедура IN_OPER.
Вивід записів файлу на дисплей здійснюється процедурою OUT_OPER.
Вихідною інформацією при розв’язуванні даної задачі є вихідне зведення, форма якого представлена в таблиці 2.
Таблиця 2.Відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів дільниць і кодів виробів
Номер дільниці | Код деталі | Кількість деталей | Норма часу | Розцінка часу | ||
на деталь | на виріб | на деталь | на виріб | |||
DIL | DET | KILDET | NORMA1 | V1 | NORMA2 | V2 |
Всього по коду деталі | PD1 | PD2 | ||||
Всього по дільниці | PV1 | PV2 |
Показники DIL, DET, KILDET вибираються з вхідного оперативного файлу MVPR.DAT. Показники NORMA1, NORMA2, V1,V2 розраховуються за формулами:
,де і - кількість деталей у j-му виробі.
Підсумкові показники PD1, PD2, PV1, PV2розраховуються за формулами:
‚де j - кількість виробів до складу яких входить деталь з кодом DET;
‚де k- кількість різних виробів‚ що випускаються на дільниці.
Відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів дільниць і кодів деталей використовується для списання сум з синтетичного рахунку №40 «Готова продукція» на синтетичний рахунок № 45 «Товари відвантажені, виконані роботи та послуги». Відомість також використовується відділом збуту підприємства для контролю за виконанням угод на постачання готової продукції.
Вихідне зведення «Відомість зведеної трудомісткості і розцінок на виріб в розрізі номерів дільниць і кодів деталей» формується на основі даних вхідного файлу MVPR.DAT, попередньо просортованого по номеру дільниці та коду деталі.