+'за пределы координатной плоскости');
label5.Caption:='';
end;
c:=c+1;
until(c>1);
end;
paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.ColorBox1Change(Sender: TObject);
begin
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.CheckBox1Click(Sender: TObject);
begin
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);
begin
v:=0;
label5.Caption:='';
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.ColorBox2Change(Sender: TObject);
begin
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.CheckBox3Click(Sender: TObject);
begin
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.ColorBox3Change(Sender: TObject);
begin
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.ColorBox4Change(Sender: TObject);
begin
Paintbox1.Repaint;
end;
procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);
begin
Form3.ShowModal;
end;
procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);
begin
Form4.ShowModal;
end;
procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);
begin
Form5.ShowModal;
end;
procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);
begin
Form6.ShowModal;
end;
end.
Форма заставки:
unit Unit2;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, OleCtnrs;
type
TForm2 = class(TForm)
Timer1: TTimer;
OleContainer1: TOleContainer;
Button1: TButton;
procedure Activate(Sender: TObject);
procedure Timer1Timer(Sender: TObject);
procedure Button1Click(Sender: TObject);
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form2: TForm2;
implementation
uses Unit1;
{$R *.dfm}
procedure TForm2.Activate(Sender: TObject);
begin
Timer1.Interval:=100;
end;
procedure TForm2.Timer1Timer(Sender: TObject);
begin
Form1.Visible:=True;
vis:=1;
Form2.Close;
end;
procedure TForm2.Button1Click(Sender: TObject);
begin
Timer1.Enabled:=True;
end;
end.
Форма «Об авторе»:
unit Unit3;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, OleCtnrs;
type
TForm3 = class(TForm)
OleContainer1: TOleContainer;
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form3: TForm3;
implementation
{$R *.dfm}
end.
Форма «Пример»:
unit Unit4;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, OleCtnrs;
type
TForm4 = class(TForm)
OleContainer1: TOleContainer;
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form4: TForm4;
implementation
{$R *.dfm}
end.
Форма «Аналитическое решение»:
unit Unit5;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, OleCtnrs;
type
TForm5 = class(TForm)
OleContainer1: TOleContainer;
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form5: TForm5;
implementation
{$R *.dfm}
end.
Форма «Инструкция»:
unit Unit6;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, OleCtnrs;
type
TForm6 = class(TForm)
OleContainer1: TOleContainer;
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form6: TForm6;
implementation
{$R *.dfm}
end.
Код проекту:
program Project1;
uses
Forms,
Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1},
Unit2 in 'Unit2.pas' {Form2},
Unit3 in 'Unit3.pas' {Form3},
Unit4 in 'Unit4.pas' {Form4},
Unit5 in 'Unit5.pas' {Form5},
Unit6 in 'Unit6.pas' {Form6};
{$R *.res}
begin
Application.Initialize;
Application.CreateForm(TForm1, Form1);
Application.CreateForm(TForm2, Form2);
Application.CreateForm(TForm3, Form3);
Application.CreateForm(TForm4, Form4);
Application.CreateForm(TForm5, Form5);
Application.CreateForm(TForm6, Form6);
Application.Run;
end.
Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл Project1.exe. При запуску програми перше, що відбувається, — це презентація екранної заставки (Рисунок 2).
Рисунок 2 – Екранна заставка
Для завершення часу трансляції слід натиснути на кнопку «Далее»; з’явиться головна форма (Рисунок 3).
Рисунок 3 – Головна форма додатку
Для того, щоб розпочати роботу програми, слід у поля панелі «Начальные данные» ввести початкові дані (Рисунок 4).
Рисунок 4 – Панель "Начальне данные"
Після заповнення цих полів можна розпочати роботу програми. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать». Нижче знаходиться кнопка «Удалить», за допомогою якої виконується видалення побудови, а над ними — панель «Результат», в якій після натискання на кнопки «Рисовать» відображається результат обчислення (Рисунок 5).
Рисунок 5 – Панель "Результат"
З правого краю форми знаходиться панель «Настройки» (Рисунок 6), компоненти якої здійснюють налаштування інтерфейсу. У групі «Настройка сетки» можна налагодити відображення сітки (ввімкнути/вимкнути) та її колір; у групі «Настройка осей» — відображення оцифровування, його кольору та кольору вісей; у «Настройка рисунка» — колір графіку, що буде будуватися.
Рисунок 6 – Панель «Настройка»
Підменю «Аналитическое решение» меню «Решение» викликає аналітичні відомості з рішення задачі (Рисунок 8), а підменю «Пример» того ж меню надасть приклад математичного рішення (Рисунок 9).
Рисунок 7 – Меню «Решение»
Рисунок 8 – Аналітичне рішення
Рисунок 9 – Математичне рішення
Меню «Инструкция» здійснює виклик довідки по користуванню додатком (Рисунок 10).
Рисунок 10 – Інструкція користувача
Меню «Об авторе» надасть відомості про автора проекту (Рисунок 11).
Рисунок 11 – Про автора
3.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі
Рисунок 12 – Приклад роботи програми
Даний курсовий проект полягав у розробці дидактичного ілюстративного матеріалу в Delphi для визначення точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.
Досягнутий результат розробки можна вважати позитивним: програма зручна у використанні, інтерфейс додатку зручний та інтуїтивно зрозумілий, наявність функцій, які користувач може налаштувати під себе: ввімкнення та відключення відображення сітки, оцифровування, зміна кольорів.
Програма працює без збоїв та цілком відповідає математичним відомостям.
Таблица 1 – Файли проекту
№ з/п | Имя файлу | Опис | Розмір |
1. | Project1.cfg | Файл конфігурації проекту. | 1 Кб |
2. | Project1.dof | Файл параметрів проекту. Зберігає параметри проекту. | 3 Кб |
3. | Project1.dpr | Файл проекту. Містить основний код програми, посилання на всі вікна (форми) проекту та відносні до них модулі. У ньому також міститься код ініціалізації. Це найголовніша частина додатку. | 1 Кб |
4. | Project1.exe | Виконуючий файл. Створюється компілятором. Повністю самостійний додаток. | 5,772 Кб |
5. | Project1.res | Файл ресурсів. Це двійковий файл, що зберігає виконуючу проектом піктограму. | 1 Кб |
6. | Unit1.dfm | Файл головної форми. Це двійковий файл, що зберігає інформацію про форму. Кожному такому файлу відповідає файл програмного модуля. | 11 Кб |
7. | Unit1.pas | Файл програмного модуля головної форми. Зберігає код (текст модуля). | 8 Кб |
8. | Unit2.dfm | Файл форми заставки. | 10,888 Кб |
9. | Unit2.pas | Файл програмного модуля заставки. | 1 Кб |
10. | Unit3.dfm | Файл форми «Об авторе». | 604 Кб |
11. | Unit3.pas | Файл програмного модуля форми. | 1 Кб |
12. | Unit4.dfm | Файл форми «Пример». | 290 Кб |
13. | Unit4.pas | Файл програмного модуля форми. | 1 Кб |
14. | Unit5.dfm | Файл форми «Аналитическое». | 83 Кб |
15. | Unit5.pas | Файл програмного модуля форми. | 1 Кб |
16. | Unit6.dfm | Файл форми довідки. | 64 Кб |
17. | Unit6.pas | Файл програмного модуля форми. | 1 Кб |
18. | Тека «_консоль»: | ||
Project1.cfg | Файл конфігурації проекту. | 1 Кб | |
Project1.dof | Файл параметрів проекту. Зберігає параметри проекту. | 2 Кб | |
Project1.dpr | Файл проекту. Містить основний код програми, посилання на всі вікна (форми) проекту та відносні до них модулі. У ньому також міститься код ініціалізації. Це найголовніша частина додатку. | 1 Кб | |
Project1.exe | Виконуючий файл. Створюється компілятором. Повністю самостійний додаток. | 42 Кб |
1. Інтернет-ресурс: http://www.delphikingdom.com/index.asp (віртуальний клуб програмістів).
2. Інтернет-ресурс: http://beluch.ru/ (онлайн довідник о компонентах Delphi).
3. Інтернет-ресурс: http://delhpi.mastak.ru
4. Бобровский С. Delphi 5 — М.: Питер, 2002. — 346 с.: ил.
5. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 – М.: Киев, 2000. — 457 с.
6. Леонтьев В. Delphi 5 — М.: Москва «Олма-Пресс», 1999. — 446 с.
7. Архангельский А.Я. Программирование на Delphi 6 — М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001. — 1120 с.
8. Марко Канту, Дэвид Р. Delphi 5 — М.: БИНОМ, 1995. — 203 с.
9. Эндрю Возневич. Delphi. Освой самостоятельно — М.: Восточная книжная компания, 1996. — 330 с.
10. Фаронов В.В. Delphi 5. Учебный курс — М.: Нолидж, 2000. — 600 с.