В усіх випадках вибуття основних засобів спочатку сума нарахованої амортизації списується в кредит рахунку 01. Подальші записи в регістрах обліку залежать від варіанту вибуття. (див. таблицю 1.5.5)
Таблиця 1.5.5
Операції по відходу основних засобів
| ОПЕРАЦІЯ | КОРЕСПОНДУЮЧІ РАХУНКИ | |
| 1. Продаж основних засобів: | ||
| Операція | Кореспондуючі рахунки | |
| дебет | кредит | |
| списана залишкова вартість об'єкту | 91.2 | 01.2 |
| Нарахована заборгованість покупців | 62.1 | 91.1 |
| Нарахований ПДВ (облікова політика по "відвантаженню") | 91.2 | 68.2 |
| Поступила оплата від покупців | 51 | 62.1 |
| 2. Ліквідація по ветхості при 100% амортизації: | ||
| Оприбутковані матеріали, запчастини, металом за ціною можливої реалізації | 10 | 91.1 |
| Витрати по розробці і демонтажу | 91.2 | 70,69,60 |
| 3.Ліквідація в результаті стихійних лих: | ||
| Списана залишкова вартість об'єкту | 99 | 01.2 |
В процесі діяльності підприємства працюють верстати, машини, устаткування, експлуатуються будівлі і приміщення, переносячи частину своєї вартості на новостворюваний продукт. Вартість основних засобів, що втрачається, переноситься на вартість знову створеного продукту шляхом її включення у витрати виробництва.
Первинна вартість основних засобів з моменту їх введення і до вибуття відбивається в бухгалтерському обліку на активному рахунку 01 "Основні засоби". Тут же відбивається збільшення балансової вартості основних засобів в результаті їх переоцінки. Зменшення первинної (відновною) вартості основних засобі внаслідок їх зносу відбивається відособлено на пасивному регулюючому рахунку 02 "Амортизація основних засобів". Накопичувана на цьому рахунку інформація дозволяє скоректувати первинну (відновну) оцінку основних засобів і визначити їх залишкову вартість на певну дату.
Вартість основних засобів, що втрачається, переноситься на вартість знову створеного продукту шляхом включення у витрати виробництва через механізм, званий амортизацією.
Показники зносу і амортизації основних засобів розрізняються за своїм економічним змістом. Знос відбиває старіння діючих фондів, амортизація - накопичення грошових коштів на їх заміну. Амортизаційні відрахування для цілей бухгалтерського і для цілей податкового обліку розраховуються по-різному. Так для цілей бухгалтерського обліку відрахування розраховуються виходячи з балансової вартості обігових коштів, способу нарахування амортизації і терміну корисного використання (визначуваного підприємством самостійно). Для цілей оподаткування їх нарахування робиться виходячи з балансової вартості основних засобів і єдиних норм амортизаційних відрахувань, причому з використанням тільки лінійного способу нарахування амортизації. Обліковою політикою підприємства може бути визначене рішення про застосування прискореної амортизації активної частини виробничих основних коштів.
2. Техніко-економічне обгрунтування розробки
2.1 Амортизація та методи її нарахування
Інвестиційна функція амортизації передбачає акумулювання в амортизаційному фонді амортизаційних відрахувань як фінансового ресурсу відтворення основних засобів, тобто забезпечення процесу кругообігу засобів праці грошовими засобами, необхідними для їх відтворення. Інвестування може бути як на просте відтворення так і на розширене.
Відтворювальна функція регулює відповідність нарахованої амортизації рівню зношення основних засобів. Вона виникає внаслідок втрачання засобами праці в процесі виробництва своєї вартості і має за ціль забезпечення подальшого процесу виробництва. Відтворювальна функція амортизації повинна враховувати розвиток науково-технічного прогресу, оскільки останній збільшує розрив між фактично перенесеною вартістю на заново створену продукцію та моральним зносом.
Стимулююча функція амортизації проявляється в створенні умов для прискореного оновлення основних засобів. Ця функція базується на тому, що амортизаційний фонд являється власним джерелом грошових засобів підприємства, яке має своє цільове призначення — відтворення основних засобів. Крім цього, на величину нарахованої амортизації зменшується розмір отриманого прибутку, що підлягає оподаткуванню. Стимулююча функція знаходить свій прояв у застосуванні прискорених методів амортизації та наданні державою різного роду податкових пільг. Це дає змогу підприємствам акумулювати в своєму розпорядженні більше грошових ресурсів, що покращує їх фінансове становище та посилити виробничо-технічний потенціал.
Інноваційна функція амортизації забезпечує відтворення засобів праці на новому технічному рівні у відповідності із розвитком науково-технічного прогресу. На сьогоднішній день, реалізація цієї функції вимагає, прискореного кругообігу основних засобів, оскільки за останні роки суттєво зросли темпи розвитку науково-технічного прогресу.
Науково-технічна функція полягає в сприянні розвитку та прискорення темпів науково-технічного прогресу. Ефективний амортизаційний механізм та раціональна амортизаційна політика забезпечують відтворення основних засобів на новій, більш досконалій основі, що в свою чергу сприяє подальшому розвитку виробничо-технічного потенціалу як окремих підприємств, так і держави в цілому.
Калькуляційна функція полягає у визначенні витрат на виробництво та реалізацію продукції. У собівартість виробленої продукції включається частина вартості засобів праці, яка була втрачена в процесу виробництва цієї продукції.
Податкова функція амортизації реалізовує взаємовідносини підприємств та державної влади з питань розподілу прибутку.
Правильне розуміння економічної природи, концепцій і функцій амортизації та усвідомлення її значення дозволить обґрунтовано вирішувати проблеми, які пов'язані з оцінкою засобів праці, встановленням оптимальних строків використання основних засобів, визначенням методів нарахування амортизації, розробленням норм амортизаційних відрахувань, формуванням та використанням амортизаційного фонду, тобто дозволить проводити ефективну амортизаційну політику.
Балансовий рахунок «Основні засоби», передбачає використання шести методів амортизації. До них належать:
- метод прямолінійного списання;
- метод зменшення залишкової вартості;
- метод прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивний метод;
- виробничий метод;
- метод, передбачений податковим законодавством.
Методи нарахування амортизації умовно можна поділити на два види:
- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;
- метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єктів основних засобів. До нього відноситься виробничий метод нарахування амортизації.
Відмінність застосовуваних методів амортизації полягає в різному рівні нарахованих амортизаційних відрахувань, а також у способі їх розподілу. Залежно від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності підприємством на власний розсуд застосовується найбільш економічно доцільний метод амортизації. Наприклад, метод прямолінійного списання характерний рівномірним розподілом вартості основних засобів протягом усього періоду експлуатації. Цей метод найдоцільніше застосовувати для пасивної частини основних засобів, таких, як будівлі, споруди, меблі тощо.
Застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості найбільш економічно виправдане стосовно активної частини, зокрема машин, механізмів, верстатів, іншого виробничого обладнання. Справа в тому, що при використанні цього методу амортизаційні відрахування в перші роки експлуатації, коли об'єкт основних засобів експлуатується найбільш інтенсивно, досить високі, але з часом знижуються. В результаті цього значна частина вартості основних засобів амортизується вже в перші роки експлуатації об'єкта. Те ж саме стосується і кумулятивного методу.
Метод зменшення залишкової вартості характерний тим же: з часом амортизаційні відрахування мають тенденцію до зменшення. Його використання з урахуванням умов та інтенсивності експлуатації, морального зносу, інших факторів. Така самостійність цілком виправдана: для кожного підприємства перелічені фактори будуть різні, тому і термін експлуатації одного і того ж об'єкта основних засобів на різних підприємствах буде відрізнятися.
Розглянемо особливості використання кожного з методів
Прямолінійний метод:
Прямолінійний метод амортизації за ПБО-7 полягає у тому, що «річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.”