Розробка та впровадження додаткових підсистем в стандартну конфігурацію системи 1С Бухгалтерія (стр. 15 из 17)

4.3. Пожежна безпека

Залежно від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об'єктів. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій «А» і «Б» за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії «В» слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами.

Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определения категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, магнітних стрічок, пакетів магнітних дисків слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати такі носії інформації на стелажах необхідно в металевих касетах. В приміщеннях ЕОМ слід зберігати лише ті носії інформації, які необхідні для поточної роботи.

4.4. Недостатня освітленість робочого місця

Освітленість повинна відповідати нормам, встановленим у СНтаП ІІ–4–79 “Природне і штучне освітлення.” і Галузевому Стандарту 5472003–82 “Освітлення штучне в експлуатаційних підприємствах ЦА. Норми і вимоги безпеки.”.

У силу тісного взаємозв’язку зору людини з роботою мозку освітлення надає суттєвий вплив на центральну нервову систему, що управляє всією життєдіяльніс-тю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності і безпеки праці та збереженню здоров’я працюючих.

Недостатня природна і штучна освітленість викликають підвищення зорової стомлюваності, велика кількість помилок і помилкових прямувань, утрату зору, зниження продуктивності праці і збільшують можливість травматизму. До аналогічних наслідків призводять незадовільні характеристики освітлення (забруднення і невдале розташування світлотехнічних засобів, блисткість і надмірна яскравість, недостатні надмірні колірний і світловий контрасти, пульсації світлового потокові, нерівномірність освітлення).

На органах зору негативно виявляється як недостатнє, так і надмірне освітлен-ня. Надмірна освітленість призводить до сліпимості, що характеризується різкою подразною дією і різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко утомлюються і зорове сприйняття різко погіршується.

Освітлення виробничих помешкань повинно задовольняти рядові вимог:

· освітленість повинна відповідати встановленим нормам;

· повинно бути достатнім, щоб очі без напруги могли розрізняти аналізовані деталі;

· освітлення робочих місць, помешкань і територій повинні бути рівномним;

· освітленість повинна бути постійною в часі (для цього номінальна напруга мережі, що харчує,не повинна змінюватися за значенням більш ніж на 4%);

· джерела світла не повинні сліпити очі людини, у тому числі і при відбитку його від гладких поверхонь (уникають близькості джерел світла завдяки застосуванню світильників з арматурою, що розсіює світло);

· не викликати різких тіней на робочих місцях;

· конструкція і тип застосовуваних світильників повинні виключати можливість вибуху і пожежі.

4.5. Розрахунок освітлення

Існує декілька методів розрахунку освітленості. Частіше усього її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормованій мінімальній горизонтальній освітленості

(лк) із виразу:

,

де F – світловий потік лампи у світильнику, лм;

S – площа помешкання, м²;

К – коефіцієнт запасу;

z – коефіцієнт нерівномірного освітлення;

– коефіцієнт використання світлового потоку;

n – кількість ламп у світильнику;

N – число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, то цей вираз вирішується щодо N.

Значення коефіцієнта

визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбитка стін , стелі , у робочій поверхні і від розмірів помешкання.

Показник помешкання

визначається з виразу:

,

де А и В - довжина і ширина освіченого помешкання, м;

- висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N визначається по формулі:

.

Розділивши число світильників N на число обраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Розглянутий зал має розміри:

Стеля обладнується світильниками Л201Б із люмінесцентними лампами ЛБ80, технічні характеристики ламп і світильників приведені в табл. 3.5.1, 3.5.2 (відповідно до Державного Стандарту 6825-74).

Таблиця 4.5.1

Технічні характеристика лампи

Тип	Потуж ність Вт	Напруга, В	Світловий потік (номін.)	Довжина мм	Діаметр, мм
ЛБ80	80	110	5220	1500	40

Таблиця 4.5.2

Технічні характеристика світильника

Серія	Моди- фікація	Кількість потужності	Розміри, мм			Номер групи	Приміт ка
			довжина	ширина	висота
Л201Б	03	2х80	1575	354	127	9	Стеля

Рівень робочої поверхні над підлогою

, при цьому .

Показник помешкання дорівнює:

.

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта

(для значень і Þ .

Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймемо рівним

, а коефіцієнта запасу – . При загальному типі освітлення значення лк.

Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

шт.