Розробка та впровадження додаткових підсистем в стандартну конфігурацію системи 1С Бухгалтерія (стр. 14 из 17)
Лістинг 3.3.4
Бухгалтерські підсумки
С021=СчетПоКоду("02.1");
БухИт = СоздатьОбъект("БухгалтерскиеИтоги");
БухИт.ИспользоватьСубконто(ВидыСубконто.ОсновныеСредства, ОСНазвание);
БухИт.ВыполнитьЗапрос(ДатаН, ДатаК, С021,,,,,);
БухИт.ВыбратьСубконто(1);
Поки БухИт.ПолучитьСубконто(1) = 1 Цикл
Возврат БухИт.До(С021);
КонецЦикла;
Функція розрахунку місяців використання активу в податковому періоді також використовує механізм запиту бухгалтерських підсумків для розрахунку кредитового обороту по рахунку 02.1. Кількість місяців визначається відношенням кредитового обороту рахунку 02.1 за податковий період до суми амортизації в місяць. Обороти визначаються по субконто, переданого в якості параметра «ОСНазвание» (див. лістинг 3.3.5).
Лістинг 3.3.5
Кількість місяців використання активу
Функция КолМесНалПер(ОСНазвание, САВМ)
Колво=0;Сум=0;
С021=СчетПоКоду("02.1");
БухИт = СоздатьОбъект("БухгалтерскиеИтоги");
БухИт.ИспользоватьСубконто(ВидыСубконто.ОсновныеСредства, ОСНазвание);
БухИт.ВыполнитьЗапрос(НачДата, КонДата, С021,,,,,);
БухИт.ВыбратьСубконто(1);
Поки БухИт.ПолучитьСубконто(1) = 1 Цикл
торб=БухИт.До(С021);
КонецЦикла;
Если САВМ>0 Тогда
Колво=целый(Дкр(Сум/дкр(САВМ, 2,1), 1));
Иначе Колво=0;
КонецЕсли;
Возврат Колво;
КонецФункции
Для детальнішої аналітики використовується оборотно-сальдова відомість по рахунку. Оборотно-сальдова відомість, а точніше, її електронний варіант є динамічним звітом. Тут відбиті: сальдо на початок періоду, обороти за період, сальдо на кінець періоду. Видами субконто виступають: основні засоби і нематеріальні активи. Формується відомість за певний період. Її можна використовувати для перегляду суми амортизації, що включається у витрати податкового періоду, суми амортизації за попередній період, а також для звіряння даних. Оборотно-сальдова відомість може бути викликана як із звіту, так і з головного меню підсистеми. Виклик із звіту може бути багато в чому корисний бухгалтерові. Цей варіант передбачений на той випадок, коли виникають сумніви з приводу правильного заповнення звіту по амортизації основних засобів і нематеріальних активів (див. додаток 3.3.9).
Додаток 3.3.9
Оборотно-сальдова відомість по рахунку 02.1
Для детальнішої деталізації оборотно-сальдова відомість може бути розгорнута до картки рахунку. У картці рахунки відбиті: найменування операції, бухгалтерські проводки (кореспондуючі рахунки), сума операції і сальдо по дебету або по кредиту рахунку, залежно від того який рахунок активний, пасивний або активно-пасивний. Картка рахунку формується по кожному субконто, вибраному користувачем із звіту. Відповідно, усі операції, в яких нараховується амортизація основних засобів і нематеріальних активів будуть представлена користувачеві. Використання картки рахунку надає можливість простежити усі операції по рахунку за певний період (див. додаток 3.3.10).
Додаток 3.3.10
Картка рахунку 02.1
Усі операції формуються певним документом або вводяться вручну. Документами виступають документи по обліку основних засобів і нематеріальних активів. Одним з основних є документ нарахування амортизації ОС і НМА, погашення вартості спецодягу і спецоснащення. Цей документ формує операцію нарахування амортизації і відповідні проводки. Проведення документу виконується раз на місяць (див. додаток 3.3.11).
Додаток 3.3.11
Нарахування амортизації ОЗ і НМА
Перегляд операцій, сформованих цим документом, їх коригування і внесення змін здійснюється безпосередньо з картки рахунку, також це можливо здійснювати використовуючи журнал операцій, в якому встановлюється відбір по даті або іншому реквізиту або використовується фільтр за значенням. У журналі операцій досить наочно також відбиті проводки по кожній операції (див. додаток 3.3.12).
Додаток 3.3.12
Журнал операцій
Операція (у нашому випадку) має наступні "реквізити": для "шапки" це - дата, номер, сума, зміст; для "табличної частини": номер операції, дебет рахунку, 3 субконта для рахунку по дебету, 3 субконта для рахунку по кредиту, валюта операції, кількість, сума, зміст проводки, основа (документ), коментар (див. додаток 3.3.13).
Додаток 3.3.13
Операція (нарахування амортизації і погашення вартості)
Іншою важливою операцією є модернізація внеоборотных активів, яка оформляється документом з однойменною назвою. В ході модернізації може зміниться термін корисного використання, місячна норма амортизації, залишок амортизаційних відрахувань. Крім того, списання, передача основних засобів і нематеріальних активів також вносять відповідні коригування. Програма враховує ці моменти, аналізуючи проводки цих операцій. Визначення внеоборотного активу здійснюється по аналітикі (шляхом вибору відповідного субконто) (див. додаток 3.3.14).
Додаток 3.3.14
Модернізація ОЗ
Для звернення до документів по обліку основних засобів і нематеріальних активів передбачені відповідні журнали, в яких забезпечується їх зберігання, зміна, перегляд і відбір. (див. малюнок 3.18)
Додаток 3.3.14
Журнал "Облік ОЗ"
4. Загальні вимоги з техніки безпеки
4.1. Вимоги до робочого місця
Робоче місце – це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.
Правильна організація робочих, місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15—25%.
Організація робочого місця передбачає:
– правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;
– вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробничих
меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;
– раціональну компановку обладнання на робочих місцях;
– урахування характеру та особливостей трудової діяльності.
ДНАОП 0.00-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача відеотерміналів. Найкраще розмістити робочі місця з відеотерміналами рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.
Організація робочого місця користувача відеотерміналу повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. - «Рабочее место при вьполнении работ сидя. Общие эргономические требования»; характеру та особливостям трудової діяльності.
Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональним комп’ютером, повинна складати не менше 6 м2, а об'єм – не менше 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:
– робочі місця з відеотерміналами розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
– відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;
– відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
–прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.
Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць .з відеотерміналами та персональними комп'ютерами в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.
При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналом необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5–2 м.
Якщо використання відеотермінала та персонального комп'ютера є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає встановленим вимогам, окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональним комп’ютером.
При експлуатації персональної обчислювальної машини на оператора можуть діяти слідуючи небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
· Підвищене значення електричного струму, що може надавати небезпеку для людини;
· Підвищений рівень статичної електрики;
· Підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
· Підвищений рівень м’якого рентгенівського випромінювання.
· Підвищений рівень шуму на робочому місці.
· Недостатня освітленість робочого місця.
· Несприятливий мікроклімат:
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищена або знижена вологість повітря;
- підвищена або знижена рухливість повітря.
· Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.
4.2. Електробезпека
Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальні машини і персональні комп'ютери (далі — ЕОМ) відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог Правил влаштування електроустановок (далі - ПВЕ), ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.045-84, ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88 "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промишленных предприятий", Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормативних документів, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, а також вимог нормативно-технічної експлуатаційної документації заводу-виробника. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.