Оскільки декодувальний блок приймає рішення про збереження цифри 3 у кеш-пам'яті даних, то він виконує відповідну інструкцію для коду "3=Y": цифрі 3 привласнюється в кеш-пам'яті даних адреса "Y", де вона, аналогічно цифрі 2, і буде знаходитися в чеканні подальших указівок.
Етап 3. Уведення команди "+" змушує блок попередньої вибірки запросити з оперативної пам'яті комп'ютера і командної кеш-пам'яті інструкції у відношенні знову даних, що надійшли. Як і в попередніх випадках, ці інструкції повинні бути отримані з оперативної пам'яті.
Оскільки мова йде про інструкцію, яка не використовувалася раніше, "плюс" надходить у МП із пам'яті комп'ютера і записується в командну кеш-пам'ять із присвоєнням адресного коду "X+Y=Z", що позначає операцію додавання.
Слідом за цим блок попередньої вибірки запитує з командної кеш-пам'яті копію коду "X+Y=Z" і пересилає її блокові декодування для подальшої обробки.
Блок декодування декодує інструкцію "X+Y=Z", перетворює її в ланцюжок двійкових символів, що направляє в керуючий блок і в кеш-пам'ять даних, даючи їм указівки про те, як з даною інструкцією надходити далі. Одночасно арифметичний логічний пристрій одержує вказівки на виконання операції ДОДАВАННЯ.
Блок керування аналізує код, а арифметичний логічний пристрій виконує по команді операцію ДОДАВАННЯ чисел, закодованих як "X" і "Y" і витягнутих з кеш-пам'яті даних. Після цього ALU, пересилає в блок регістрів отримане число 5 для запису по одному з адрес.
Етап 4. Вивід результату. Блок попередньої вибірки в черговий раз перевіряє командну кеш-пам'ять на предмет наявності інструкцій, що відносяться до нових даних , що надійшли. Як і колись, такі інструкції там відсутні. Інструкція для значка "=" надходить у МП з оперативної пам'яті комп'ютера через шинний інтерфейс і записується в командну кеш-пам'ять, одержавши код адресації "Prіnt Z" ("відобразити на екрані символ Z).
Слідом за цим блок попередньої вибірки запитує з командної кеш-пам'яті копію коду "Prіnt Z", що пересилає декодувальному блокові для подальшої обробки.
Декодувальний блок декодує інструкцію "Prіnt Z", перетворює її в ланцюжок двійкових символів, що потім пересилається керуючому блокові з указівкою на те, як з отриманою інструкцією поводитися далі.
Тепер, коли значення величини, представленої кодом Z, вже обчислене і записано в позиції № 5 блоку регістрів, для завершення операції додавання 2+3 залишається виконати команду виводу вмісту регістра 5 на екран дисплея. На цьому робота МП закінчується.
ВИСНОВОК
Мікропроцесором у кібернетиці називають програмно - керований пристрій обробки інформації, виконаний на одній ВІС, чи на деякому наборі ВІС. Мікропроцесор (МП) є основним обчислювальним блоком комп'ютера. Це пристрій, що виконує програму - послідовність команд (інструкцій), написану програмістом і оформлену у вигляді модуля, що виконується.
По призначенню розрізняють універсальні і спеціалізовані МП.
По числу ВІС, використовуваних для побудови функціонально повного МП, розрізняють однокристальні, багатокристальні, багатокристальні секційні МП.
По розрядності оброблюваних кодових слів даних МП можуть бути з фіксованою або нарощуваною розрядністю слів.
По способу керування обчислювальним процесом розрізняють МП із мікропрограмним і з жорстким (апаратним) керуванням.
Найбільш практично важливими для кінцевого користувача конструктивними і функціональними характеристиками МП є: внутрішня розрядність, розрядність шини даних, розрядність шини адреси, максимальний обсяг фізично адресованої пам'яті; швидкодія (продуктивність).