Накопичувачі інформації (стр. 3 из 3)

рис. 6. Логічний простір – це, фактично, робоча область диска, що доступна користувачу. Крім службової та робочої областей на диску завжди є резервна область. Сектори резервної області призначені для заміни пошкоджених секторів робочої області.

Рис. 6. Типова організація логічного простору НЖМД.

При виконанні заводського тестування нового НЖМЖ в службової області диска створюється таблиця дефектів (PrimaryList або P-List), у яку записуються адреси дефектних секторів робочої області. Потім, при виконанні форматування низького рівня, дефектні секторі ігноруються транслятором, тобто не отримують логічних адрес. У результаті логічний адресний простір секторів робочої області виявляється безперервним, а дефектні області поверхні – недоступними. Для вирівнювання інформаційної ємності накопичувача до стандартної, транслятор додає до робочої області частину секторів резервної області. Тому всі нові ЖМД мають «бездефектну» поверхню і інформаційний обсяг, заявлений виробником.

Якщо дефектні сектори виникають у процесі експлуатації НЖМД, заміна їх виконується аналогічним чином для більшості сучасних накопичувачів – автоматично. Але таки випадки регіструються та рахуються системоюконтролю S.M.A.R.T. і за допомогою спеціальних програм користувач завжди має можливість отримати інформацію про реальний стан поверхні ЖМД.

Взагалі, S.M.A.R.T.(Self-Monitoring, AnalysisandReportingTechnology) – це виробничий стандарт, створений у 1995 році, якій описує методи пророкування помилок НЖМД. Якщо система S.M.A.R.T. активізована, вона слідкує за декількома (від 5-7 до десятків для різних моделей НЖМД) параметрами накопичувача і, на основі тенденції їх змінювання, визначає імовірність суттєвих збоїв НЖМД у найближчому майбутньому. Якщо ця імовірність висока, S.M.A.R.T. генерує звіт (попередження), який вказує користувачеві на необхідність резервного копіювання даних.

Для кожного параметра, який контролюється S.M.A.R.T., виробником встановлюється вихідне значення («ідеальний стан» по даному параметру, найчастіше використовуються значення 255 або 100 «умовних одиниць»). Це значення у процесі функціонування може поступово зменшуватися під впливом різних факторів. Друге значення кожного параметра, що встановлюється виробником і не може бути змінено – це граничне, «найгірше» значення. Досягнення деяким параметром граничного значення не означає негайної «катастрофи» з втратою даних, але вказує на неприпустиме зниження надійності НЖМД.

Нажаль, єдиного для всіх накопичувачів набора параметрів S.M.A.R.T. не існує, кількість параметрів, їх «ідеальні» та граничні значення визначаються фірмою – виробником і повної документації з цих питань, зрозуміло, також не існує. Але е деякий «базовий» набір, що підтримується більшістю виробників. Наприклад:

Raw Read Error Rate – частота появлення помилок при читанні з диска;

ReallocatedSectorsCount – кількість «схованих» в процесі експлуатації диска пошкоджених сектрів;

SeekErrorRate – кількість помилок позиціювання БМГ;

Power-On Hours – загальна кількість часу знаходження у включеному стані.

Одною з найбільш простих та популярних безкоштовних програм для постійного S.M.A.R.T. – моніторингу НЖМД для операційної системи WINDOWSXPєHDDHealth від PANTERASoft.

В И С Н О В О К

Пристрої збереження даних (накопичувачі інформації) відносяться до зовнішньої пам'яті ПК -- вони дозволяють зберегти інформацію для наступного її використання незалежно від стану (включений або виключений) комп'ютера.

Зовнішня пам'ять принципово відрізняється від внутрішньої (оперативної і постійної) способом доступу процесора (програми, що виконується,) до цієї пам'яті. Накопичувачі оперують не байтами або словами, а блоками інформації. Ці блоки (кластери) звичайно мають фіксований розмір, кратний ступені числа 2. Блок може бути переписаний із зовнішньої пам'яті у внутрішню або назад тільки цілком, і для виконання будь-якої операції обміну з зовнішньою пам'яттю потрібна спеціальна процедура (підпрограма).

У пристроях збереження даних можуть бути реалізовані різні фізичні принципи збереження інформації - магнітний, оптичний, електронний у будь-яких їхніх сполученнях.

Пристрої зовнішньої пам'яті можуть мати змінні або фіксовані носії інформації.

Для того щоб магнітний диск можна було використовувати для запису і зчитування інформації, він повинний бути відформатований. Процес форматування можна розділити на два етапи (рівня): низькорівневе форматування та форматування високого рівня.

В оптичних дисках принцип збереження інформації заснований на зміні оптичних властивостей поверхні носія.