Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду EV 8031 (стр. 13 из 19)
5.8 Висновки
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про доцільність розробки і продажу програмного продукту “ Віртуальний вимірювальний комплекс ” на ринку.
Собівартість продукту становить 3540 грн., а прибуток – 590 грн. за одиницю програмного продукту.
Максимальна ціна розробленого програмного продукту дорівнює:
Цmax=1.2·(Ccc+1.3·П) = 1,2·(3540+1,3*590)= 5168,4 грн.
Мінімальна ціна розробленого програмного продукту дорівнює:
Цmin=1.2·(Зтир+Зад+1.3·П)=1,2·(4,034+0+1,3·590)= 925,2408 грн.
Виходячи з отриманих результатів, установимо ціну продажу без обліку ПДВ. Ціна програмного продукту знаходиться в межах:
925,2408 грн. <= Цпрод <= 5168,4 грн.
Приймаємо ціну продажу програмного продукту рівної 3540 грн.
За перший рік планується реалізувати 191 одиницю продукції, за другий – 220, за третій – 350. Завдяки розрахунку точці беззбитковості було визначено обсяг продаж, при котрому окупуються усі витрати, він дорівнює 13 програмним продуктам. Потенційними покупцями даного програмного продукту можуть бути різноманітні споживачі електроенергії, та користувачі ЕОМ, що будуть зацікавлені цим програмним продуктом. Рекламу даного програмного продукту планується проводить завдяки спеціалізованому журналу “Радіохоббі” у вигляді статті, в якій буде описано всі можливості даного програмного продукту.
6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
В даному розділі дипломного проекту на тему “Віртуальний вимірювальний комплекс на базі учбового лабораторного стенду EV8031 ” розглядаються питання створення оптимальних умов роботи оператора, користувачів розробляємого програмного продукту.
6.1 Загальні питання охорони праці
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Завдання охорони праці – звести до мінімуму імовірність ураження або занедужання працюючого з одночасним створенням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.
Для даного етапу реалізації програмного продукту питання охорони праці розглядаються щодо умов роботи оператора та науковця при дослідженні.
6.2 Характеристика виробничого середовища приміщення, де
виконується проектна робота
Приміщення міститься на третьому поверсі триповерхового будинку.
Площа приміщення повинна розраховуватись у відповідності з наступними вимогами: на одне робоче місце повинно відводитися 6 м2, об’єм 20 м3. Комп’ютери повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від стін. Відстань між боковими поверхнями комп’ютерів не повинна бути менше 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного комп’ютера та екраном іншого – 2,5 м.
Категорія будинку за пожежонебезпекою – категорія В [6]. До цієї категорії належать приміщення, в яких знаходяться тверді пальні речовини та матеріали (при запаленні стороннім джерелом продовжують горіти після його зникнення).
Клас приміщення за пожежонебезпекою П-IІа [6].
Ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій триповерхового будинку з категорією пожежонебезпеки В – I та II [6].
Клас приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом – приміщення з підвищеною небезпекою, тому що в ньому є можливість одночасного дотику людини до маючих з’єднання з землею металоконструкцій будинку, технологічним апаратом, механізмом та ін. з одного боку, та до металевих конструкцій – з іншого [7].
Помешкання повинно бути світлим, сухим i теплим. Підлоги роблять рівними, без вибоїв, щільними, мають не слизьку i зручну для чищення поверхню, i утримуються в чистоті. Радіатори i трубопроводи опалювальної i водопровідної систем обладнуються діелектриками (дерев’яними i т.д.) i закриваються огородженнями. Не можна застосовувати огородження з шаруватого паперового пластика i т.п.
Характеристика електричної мережі, що живить електроустаткування, приміщення: перемінний струм, частота 50 Гц, напруга 220 В, режим нейтралі – глухозаземлена нейтраль, споживча потужність комп’ютера 300 Вт.
6.3 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів
У відповідності до ГОСТ 12.0.003–74 [9] при розробці системи, що виконується на комп’ютері, на людину впливають небезпечні та шкідливі фактори, перелік яких приведений в таблиці 7.1.
Таблиця 6.1 – Перелік небезпечних та шкідливих факторів
| Найменування небезпечного та шкідливого фактора | Джерело виникнення фактора | Характер дії на людину | Нормируване значення фактора | Нормативний доку-мент |
| Продовження таблиці 6.1 | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні | Екрани та інші по-верхні ЕОМ | Мутагенні процеси, що виникли все-редені орга-нізму | Кількість в 1см3 повітря: позитивних іонів Ф=1500..3000, легких негативних іонів Ф=3000..5000 | [10] |
| 2. Рентгенівське м’яке випроміню-вання | Монітор (ЕПТ) | Мутагенні процеси, що виникли все-редені орга-нізму | На відстані 5 см від екрану рівень випрмінювання не повинен перевіщу-вати 100 мкр/г | [11] |
| 3. Пряма та від-бита блискість | Невірне розташу-вання ПК | Перевтома зорового аналізатору | Покажчик Р=0 | [12] |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 4. Підвищений рівень статичної електрики | Діалект-рична по-верхя ком-п’ютера, джерела живлення | Ураження струмом | Е≤20 кВ/м | [13] |
| 5.Підвищена або знижена темпе-ратура повітря | Підвищена: недолік провітрюва-ності примі-щення, від-сутність кондиціоне-рів; Знижена: погана опа-люваність приміщення | Порушення терморегуля-ції організму | t=22..24°C | [14] |
| 6. Підвищений рівень шуму на робочому місці | Друкарська техніка,вен-тиляція, ос-вітлюваль-ний прилад | Загальна втома орга-нізму | L≤50 дБА | [15] |
| 7.Недолік при-роднього освіт-лення | Невірне розташу-вання моні-тору, вікон-них прорізів | Стомлення зорового аналізатору | КПО не нижче 1,5% | [12] |
| 8.Підвищена яскравість світла | Невірне розташу-вання моні-тору | Стомлення зорового аналізатору | В=100 кд/м2 | [11] |
| 9.Знижена контрасність | Якість монітору | Стомлення зорового аналізатору |  = 0,9% В0 – яскравість об’єкту, Вф – яскравість фону | [11] |
| 10.Підвищене значення напруги в електричному ланцюгу | Електрична,апаратура | Ураження електричним струмом | I=0,6 мА | [18] |
| 11. Підвищена пульсація світ-лового потоку | Лампи ден-ного світла, монітор ЕОМ | Стомлення зору | Кп=5% | [11] |
| 12. Виробничий пил | Статична електрика, накопичена на поверхні комп’ютера | Подразнення слизової оболонки | ПДК=4мг/м3 | [14] |
| 13. Статична напруга | Постійна поза сидін-ня | М’язова вто-ма | Зниження стати-чної витривалості на 40% | [11] |
| 14.Розумова перенапруга | Труднощі виробничо-го завдання | Загальне фі-зичне стом-лення, зни-ження праце-здатності | Зниження витри-валості до вихід-ного 40-50% | [11] |
| 15. Перенапруга зорових аналі-заторів | Монітор ЕОМ | Загальне фі-зичне стом-лення | Подовження часу реакції на світло та звук 40-50% | [11] |
6.4 Виробнича санітарія
Працівники обчислювального центра піддаються впливові шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів .
Оператори зазнають психоемоційної напруги.
6.4.1 Метереологічні умови
Метеорологічні умови на виробництві або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°C), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.
З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі.
У відповіді до ГОСТ 12.1.005–88 [14] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія роботи.
За затратами енергії розробка програмного продукту є легкою фізичною роботою (сидяча робота, не потребує фізичного напруження) – категорія 1а.
Але дипломна робота характеризується напруженою розумовою працею. Тому обрані оптимальні параметри мікроклімату, що наведені у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Оптимальні праметри мікроклімату
| Категорія роботи по енергозатратам | Пора року | Температура повітря, °С | Відносна вологість повітря,% | Швидкість руху повітря, м/с |
| легка 1а | Холодна | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| Тепла | 23-25 |
Приміщення обладнане системами централізованого опалення (загальне парове), кондиціювання повітря та штучною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 [17].
6.4.2 Забезпечення виробничого освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, створюване світлом неба (пряме та відбите) , штучне, здійснюване електричними лампами, та комбіноване.