Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розвязання задачі з аналітичної (стр. 1 из 5)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Гірничий факультет

Кафедра інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ НА ТЕМУ:

«Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. По введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD»

з дисципліни «Прикладне програмування»

Студент (Гостілов О.С.)

Керівник проекту (Єфремова О.В.)

м. Стаханов

2009 р

УІПА, гірничий факультет

Кафедраінформаційних технологій

Дисципліна “Прикладне програмування”

Спеціальність 6.01010036

Курс 2. Група ДГ-К7- 1. Семестр 4

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студента

Гостілов Олександр Сергійович

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту «Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. По введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD»

2. Термін здачі студентом закінченого проекту до 25 травня 2009 р.

3. Вихідні дані до проекту Середовище програмування Delphi 7, бібліотека VCL. Діапазон значень на координатних осях

, .

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):

Вступ, з обов’язковим посиланням на літературу, в якій вказується актуальність і ефективність програмування в середовищі Delphi 7.

Умова задачі, її аналітичне розв’язання в загальному вигляді з обов’язковим посиланням на літературу.

Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних з врахуванням градуювання осей координат. Програмування в консольному режимі, отримання результату.

Сценарій проекту розв’язання задачі в Delphi. Програмна реалізація. Алгоритми процедур. Інтерфейс проекту обов’язково повинен включати вікна для графічного розв’язання задачі з контролем введення початкових даних та контролем можливості повного графічного відображення результату; вікно з описом аналітичного розв’язання задачі в загальному вигляді; вікно з даними автора проекту. Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі.

Опис інтерфейсу з екранними копіями.

Висновки з обов’язковим переліком кількісних даних, що характеризують результати розробки.

Використані джерела.

Додатки.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) Сторінки формату А4 зі схемами алгоритмів окремих процедур.

6. Дата видачі завдання 2 лютого 2009 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№з/п	Найменування етапів курсового проектування	Термінвиконання	Примітки
1.	Вступ. Математичне розв’язання задачі.	до 2.03
2.	Розв’язання задачі в консольному режимі.	до 15.03
3.	Розробка сценарію проекту в Delphi , алгоритмів процедур.	до 15.03	Контроль лектора,Завідувачакафедри
4.	Програмна реалізація проекту. Тестування проекту, внесення в проект необхідних змін та доповнень.	до 2.05
5.	Оформлення тексту пояснювальної записки: вступ, основний текст, висновки, список джерел та додатки. Представлення проекту на перевірку керівнику.	до 7.05
6.	Підготовка роботи до захисту.	до 15.05
7.	Захист курсової роботи	15-25.05	Комісія

Студент _____________

Керівник _____________Єфремова Оксана Володимирівна

2 лютого 2009 р.

Зміст

Вступ

1 Математичне розв’язання задачі

1.1 Умова задачі

1.2 Аналітичне розв’язання задачі в загальному вигляд

1.2.1 Визначення

1.2.2 Формули

1.3 Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних

2 Сценарій розв’язання задачі в Delphi

2.1 Програмування в консольному режимі

2.1.1 Блок-схема алгоритму

2.1.2 Код додатку

2.1.3 Реакція ЕОМ

2.2 Компоненти форми та їх властивості

2.2.1 Edit

2.2.2 Label

2.2.3 Button

2.2.4 GroupBox та CheckBox

2.2.5 PaintBox

2.2.6 ComboBox та ColorBox

2.2.7 Timer

2.2.8 MainMenu

2.2.9 OLEContainer

2.3 Алгоритми процедур

2.4 Програмний код додатку

3 Опис інтерфейсу з екранними копіями

3.1 Інтерфейс проекту

3.2 Тестування проекту для тих даних,що використовувалися в консольному режимі

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сьогодні існує дуже багато готових систем та пакетів. Однак будь-який пакет чи програма з моменту своєї появи морально старіє, тобто з’являються нові пропозиції щодо поліпшення їхніх можливостей, а самі задачі трансформується у нові, наперед не передбачені. Відповідно до цього модифікують пакети та програми — з’являються їхні нові версії. Крім того, сучасні пакети тяжіють до універсалізму, їхні розробки намагаються забезпечити підтримку якомога ширшого кола задач. Саме по собі це позитивне, однак коли потрібно сьогодні розв’язати одну задачу, завтра — іншу, а післязавтра — ще іншу, і всі вони неодмінні, то виникає потреба використовувати декілька різноманітних пакетів. Це може виявитись досить складним.

Радикальним виходом з ситуації є самостійна розробка програм для розв’язування конкретних задач. Безпосереднє програмування у Windows можливе на базі програмних пакетів, які це підтримують, — наприклад, Borland C++. Однак для роботи з такими пакетами треба добре знати не стільки мову C++, скільки Windows, а точніше — бібліотеки функцій Windows АРІ, які є громіздкими та досить заплутаними.

З появою пакету Delphi розробка прикладних програм значно спростилася. Найважливішим є те, що в середовищі Delphi можна створити цілком сучасні та ефективні програми для роботи в операційній системі Windows, навіть не знаючи деталей чи особливостей Windows. Іншим дуже важливим досягненням Delphi є технологія візуального проектування — програми будують на базі стандартизованих компонентів [6].

Для побудови програми Delphi широко використовують засоби, які надає система. Є дві частини побудови: перша – проектування інтерфейсу з використанням стандарт них елементів (компонент) та маніпулювання їхніми розмірами й розташуванням; друга – написання фрагментів програмного коду для виконання завдання. Delphi самостійно записує деякі частини програми без зовнішнього втручання, розробникові треба кодувати лише суто свою задачу. Крім того, Delphi формує для майбутньої програми потрібну інформацію у файлах. На всіх етапах розробки програми можна бачити її інтерфейс, перевіряти програму шляхом виконання, змінювати властивості компонент, на яких побудована програма, вилучати чи додавати візуальні компоненти.

За відгуками фахівців, Delphi можна віднести до одного з найбільших досягнень сучасної комп’ютерної індустрії, що значно полегшує процес програмування та робить його цікавим і приємним.

Об’єкт дослідження:

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є діагоналі чотирьохкутника а їх властивості.

Мета дослідження:

Метою є створення Windows-додатка на алгоритмічній мові ObjectPascal в середовищі візуального програмування Delphi. Необхідно по введеним вершинам чотирикутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD.

Задачі:

1) На основі теоретичного матеріалу з аналітичної геометрії розробити математичне розв’язання задачі;

2) Виконати розв’язання задачі в консольному режимі;

3) Розробити сценарій проекту в Delphi таалгоритми процедур;

4) Виконати програмну реалізацію проекту, протестувати проект та внести до нього необхідні зміні та доповнення;

5) Оформити текст пояснювальної записки для захисту.

1.Математичне розв’язання задачі

1.1 Умова задачі

Необхідно по введеним вершинам чотирьохкутника визначити, в якому відношенні його діагональ АС ділить діагональ BD.

1.2 Аналітичне розв’язання задачі в загальному вигляді

1.2.1 Визначення

Чотирьохкутник — геометрична фігура з чотирма сторонами. Чотирьохкутником називається фігура, яка складається із чотирьох крапок та чотирьох послідовно з’єднуючих їх відрізків. При цьому ніякі три з даних точок не лежать на одній прямій, а з’єднуючи їх відрізки не повинні перетинатися. Дані точки називаються вершинами чотирьохкутника, а з’єднуючи їх відрізки — сторонами чотирьохкутника.

Рисунок 1 – Чотирьохкутник

Чотирьохкутник позначається вказівкою його вершин, при чому вершини, що стоять в позначенні поруч, повинні лежати на одній стороні. Сторонами чотирьохкутника є відрізки AB, ВС, СDтаDА, вершинами — точки А, В, С таD, кутами —

А, В, С та D. Сторони ABта BC є сусідніми сторонами, а кути В та С —сусідніми кутами. Сторони АВ та СD —протилежні.