де
— нормоване значення КПО для III світлового пояса, що визначається по СНиП II- 4-79 [18] (з огляду на розряд зорової роботи, дорівнює 1,5 %). — коефіцієнт світлового клімату (для України - 0,9);с — коефіцієнт сонячності клімату (з огляду на 4- й пояс світлового клімату й розташування вікон, дорівнює 0,8).
Нормоване значення КПО дорівнює:
=1,5*0,9*0,8=1,08 %.Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна визначити по формулі:
звідки
ДеS0 — площа всіх вікон у приміщенні, м2, S0=2*2*1=4м2;
SП — площа підлоги приміщення, м2; SП= 6 * 3 = 18м2;
t=t1*t2*t3*t4*t5 - загальний коефіцієнт світлопропускання віконного отвору (складається з коефіцієнтів світлопропускання матеріалу, що враховують втрати світла в рамі світлопрорізу, у несучих конструкціях і в сонцезахисних пристроях, а також втрати світла в захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями й при бічному висвітленні — t3=t4=t5 1);
t1= 0,5 — оскільки матеріал вікон — пустотілі світлопрозорі блоки;
t2, = 0,9 — оскільки обрамлення сталеві, одинарні глухі;
t= 0,5*0,9*1*1*1=0,45;
1— коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному висвітленні за рахунок світла, відбитого від поверхонь приміщення:
(глибина приміщення)/(відстань від рівня робочої поверхні до верху вікна)=6/2=3;
(відстань від розрахункової точки до вікна)/(глибина приміщення)= 4/6=0,66;
(довжина приміщення)/(глибина приміщення )=6/6=1;
з огляду на це, а також значення середньозваженого коефіцієнта відбиття r=0,4 [30] (для меблів середнього відтінку між темним і світлим тонами) r1= 1,7[18];
h — світлова характеристика вікна, береться по таблиці, для розглянутого приміщення: h=18 [30]; Кб — коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то Кб=1, що підходить і для даного приміщення; К3 — коефіцієнт запасу, з у межах 1,3 - 1,5[30], візьмемо значення 1,4. Отже, фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення дорівнює:
%Порівняємо значення нормованого коефіцієнта природного освітлення для даного приміщення (
=1,08%)і фактичного (еф = 0,67%) і звідси виходить, що потрібні додаткові міри для покращення природного освітлення приміщення, тобто необхідно передбачити систему комбінованого освітлення та використовувати систему вимикачів, котра дозволить регулювати інтенсивність штучного освітлення в залежності від інтенсивності природного, а також дозволить освічувати тільки необхідні для роботи зони приміщення.Приміщення обладнане системою загального рівномірного освітлення - світильниками з лампами накалювання. Світильники штучного освітлення розміщуються локально над робочими місцями. Їх кількість дорівнює 4. У кожному світильнику по 1 лампі накалювання потужністю 150 Вт.
Значення фактичного освітлення Еф, лк, у приміщенні можна обчислити за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку по формулі
де F— світловий потік лампи, лм (приблизно лампа накалювання потужністю 100 Вт створює 1450 лм, 150Вт - 2000 лм, 60 Вт - 790 лм). У нашому випадку - 2000 лм;
h — коефіцієнт використання світлового потоку (у рамках 0,4-0,6, візьмемо середнє значення — 0,5)[30];
S — площа приміщення, м2(18);
k — коефіцієнт запасу, (у рамках 1,5-2, візьмемо значення -1,5)[30];
N - кількість світильників, шт.(у нашому випадку 4шт);
n — кількість ламп у світильнику, шт.;
z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (для ламп накалювання -1,15).
Таким чином, фактичне значення штучного освітлення складе:
Порівнюючи нормоване значення штучного освітлення (при використанні люмінесцентних ламп по 200 Люкс) з фактичним, можна зробити висновок про те, що штучного освітлення не досить і є необхідність в додаткових заходах по його поліпшенню в досліджуваному приміщенні як мінімум до нормованого. Рішенням даної ситуації буде використання ламп більшої потужності або додавання до вже існуючої системи ламп такої ж потужності.
Згідно СНиП 2.09.04-87 [14] об’єм виробничого приміщення, з розрахунку на одного робітника у приміщеннях для обслуговування ЕОМ, повинен становити не менш 40 м3.
Розміри досліджуваного приміщення: 6м х 3м х 3,2м.
Розмір кватирки: 0,5м х 0,7м.
Кількість кватирок: 1 шт.
Обсяг приміщення складе VП = 6 * 3 * 3,2 = 57,6м3.
Виходить, обсяг, що доводиться на робітника, становить V = 57,6/3 = 19,2м3, що не відповідає нормам. В цьому випадку на кожного робітника повинно приходитись не менше L1 = 40 м3/г (при постійній природній вентиляції), повний необхідний повітрообмін приміщення Lн, м3/г повинен бути рівний
м3/гВизначимо фактичний повітрообмін, що здійснюється в приміщенні за допомогою природної вентиляції як неорганізоване через різні нещільності віконних і дверних прорізів, так і організовано через кватирки у віконних прорізах або спеціальні вентиляційні канали. Будемо припускати, що вентиляція здійснюється за допомогою кватирки.
Фактичний повітрообмін Lф м3/год визначимо по формулі
Lф=m*F*V*N*3600
де m — коефіцієнт витрати повітря, що приймає значення в рамках 0,3-0,8 (візьмемо середнє значення 0,55)[18];
F — площа кватирки, F = 0,7 * 0,5 = 0,35м2;
V — швидкість виходу повітря через кватирку, м/с;
N — кількість кватирок, шт.
Швидкість виходу повітря визначається по формулі
де g — прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с2;
H2— тепловий напір, під дією якого буде вироблятися вихід повітря із кватирки, якому можна обчислити по формулі
Н2 = h2 * (gвнеш – gвн )
де h2— висота від площини рівних тисків до центра кватирки; у нашому випадку 1,3 м;
gвнеш , gвн — відповідно об'ємна вага повітря зовні приміщення і усередині нього, кгс/м3.
У загальному випадку об'ємна вага повітря визначається по формулі:
Рб — барометричний тиск, мм. рт. ст. (приймається 750 мм рт.ст.);
Т — температура повітря, К. Для робочих приміщень, де виконуються легкі роботи, відповідно до ГОСТ 12.1. 005-88 для теплого періоду року температура не повинна перевищувати 280С або Т=301К, для холодного періоду року відповідно Т=17С, або 290К. Для повітря поза приміщенням температура визначається згідно СНиП 2.04. 05-91:
— для теплого періоду року t=24С, Т=297К;
— для холодного періоду року t=-11 С, Т=262К;
Фактичний повітрообмін для теплого періоду року:
gвн = 0,465 * 750/301 = 1,16 кгс/м3;
gвнеш= 0,465 * 750/297 = 1,17 кгс/м3.
Тоді
Н2=1,3* (1,17 - 1,16) = 0,013кгс/м2;
Lф=0,55*0,35*0,47*3600=325,71 м3/ч.
Фактичний повітрообмін для холодного періоду року:
gвн = 0,465 * 750/290 = 1,2 кгс/м3;
gвнеш= 0,465 * 750/262 = 1,33 кгс/м3.
Тоді
Н2=1,3* (1,33 - 1,2) = 0,17кгс/м2;
Lф=0,55*0,35*1,66*3600=1150,38 м3/ч.
Із розрахунків видно, що природна вентиляція для теплого періоду року є достатньою, а от в холодний період набагато перевищує норму. Тому для холодного періоду року необхідно заклеювати вікна, та інколи провітрювати приміщення, щоб уникати захворювання робітників.
У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [25] роботи, що проходять в даному приміщенні, відносяться до категорії робіт 1а (затрати енергії до 120 ккал/год). Для такої категорії робіт граничним значення мікроклімату є наступні дані (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 Показники мікроклімату повітря робочої зони
Період року | Температураповітря, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря V, м/с | |||
Параметри | Оптим. | Допуст. | Оптим. | Допуст. | Оптим. | Допуст. |
Холодний | 21-24 | 20-25 | 40-60 | не більшее 75 | 0,1 | не більше 0,1 |
Теплий | 22-25 | 21-28 | 40-60 | 55(при 28°С) | не більше 0,1 | 0,1-0,3 |
Фактичне значення температури повітря в холодну пору року складає в середньому 19°С – 22°С, а в теплу 25°С – 27°С. Отже, фактичні значення температури в холодну і теплу пори року відповідають нормативним.
Відносна вологість в даному приміщенні складає 45% і 48% відповідно в холодну і теплу пори року. Ці значення відповідають нормативним.
Джерела шуму в приміщенні: комп’ютер, плотер.