Табличний процесор Excel Майстер функцій (стр. 1 из 2)

Табличний процесор Excel. Майстер функцій

План

1. Табличний процесор Excel: загальні відомості

2. Функції Excel. Майстер функцій

2.1 Фінансові функції

2.2 Математичні функції

2.3 Логічні функції

3 Копіювання формул і адрес аргументів

4 Копіювання формул без зміни адрес аргументів

1. Табличний процесор Excel: загальні відомості

Табличний процесор Excel представляє собою програму (частину пакету програм Office), призначену здійснювати різноманітні математичні операції, починаючи від операцій елементарної математики і закінчуючи громіздкими обчисленнями здебільшого економічного характеру, але придатних і для інших сфер господарювання. Табличний процесор Excel також містить убудоване прикладне середовище програмування VisualBasicForApplications (VBA), що дозволяє створювати нові програмні модулі для полегшення роботи користувача програмою (наприклад, створити модуль, що за вхідними даними обчислює рентабельність інвестиційного проекту або ж ефективність виробництва – Excel не містить окремих формул і функцій для здійснення цих обчислень, але на основі тих функцій, що маються, можна створити окрему програму, яка б містила універсальні формули, потрібні для поточних розрахунків).

Основним об’єктом роботи в табличному процесорі Excelє Лист. Лист – це вся робоча площа екрану Excel. Кожний лист містить комірки, в яких відбуваються обчислення. За замовчанням файлу Excelнадається ім’я «Книга1». Книга – це файл Excel, що вміщує один або декілька листів.

Основний прийом роботи з Excel – це створення формул. Вони створюються на основі введених чисел та їхньої обробки за допомогою стандартних математичних операцій чи за допомогою вбудованих в Excel функцій, про які буде більш докладно розказано далі в даному рефераті.

2. Функції Excel. Майстер функцій

Функції — заздалегідь визначені формули, які виконують обчислення по заданих величинах, що називаються аргументами, і в зазначеному порядку. Ці функції дозволяють виконувати як прості, так і складні обчислення. Наприклад, функція ОКРУГЛ округляє число в даній комірці.

Структура функції починається зі знака рівності (=), за ним іде ім'я функції, що відкриває дужка, список аргументів, розділених комами, що закриває дужка.

Для появи списку доступних функцій клацніть комірку і натисніть клавіші SHIFT+F3.

Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (ИСТИНА й ЛОЖЬ), масиви (масив – це об'єкт, що використовується для одержання декількох значень у результаті обчислення однієї формули або для роботи з набором аргументів, розташованих у різних комірках і згрупованих по рядках або стовпцях. Діапазон масиву використовує загальну формулу; константа масиву являє собою групу констант, що використовуються як аргументи.), значення помилки (наприклад #Н/Д), або посилання на комірку. Як аргументи використаються константи (константа – це постійне (не обчислюване) значення. Вираження й результат обчислення вираження константами не є.), формули, або функції. У кожному конкретному випадку необхідно використати відповідний тип аргументу.

Спливаюча підказка із синтаксисом й аргументами з'являється після уведення функції. Наприклад, що спливає підказка з'явиться після уведення =ОКРУГЛ(. Спливаючі підказки з'являються тільки для убудованих функцій.

Діалогове вікно Майстер функцій полегшує уведення функцій при створенні формул, що містять функції. При уведенні функції у формулу діалогове вікно Майстер функцій відображає ім'я функції, всі її аргументи, опис функції й кожного аргументу.

У деяких випадках може знадобитися використання функції як одного з аргументів (аргумент – це значення, використовувані функцією для виконання операцій або обчислень. Тип аргументу, що використовується функцією, залежить від конкретної функції. Звичайно аргументи, що використовуються функціями, є числами, текстом, посиланнями на комірки й іменами.) іншої функції. Наприклад, у формулі функція СРЗНАЧ вкладена у функцію ЕСЛИ для порівняння середнього значення декількох значень із числом 50.

Вкладена функція, що використовується як аргумент, повинна обчислювати відповідному цьому аргументу тип даних. Наприклад, якщо аргумент повинен бути логічним, тобто мати значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ, те вкладена функція в результаті обчислень теж повинна давати логічне значення або ИСТИНА, або ЛОЖЬ. Інакше з'явиться повідомлення про помилку «#ЗНАЧ!».

У формулах можна використати до семи рівнів вкладення функцій. Коли функція Б є аргументом функції А, функція Б перебуває на другому рівні вкладеності. Наприклад, припустимо, що функції СРЗНАЧ і СУМ уважаються функціями другого рівня, тому що обидві вони є аргументами функції ЕСЛИ. Функція, вкладена як аргумент у функцію СРЗНАЧ, буде функцією третього рівня й так далі.

Майстер функцій – це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними. Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій (рис.1). Його можна відкрити за допомогою виконання команди Функція меню Вставка.

Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині є поле для заповнення назви потрібної функції та кнопка швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За його допомогою можна відкрити всі функції, ті 10, що востаннє використовувались, функції певної групи тощо. У полі, що розташовано іще нижче, одразу ж виводяться функції, які «замовив» користувач. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її коротке описання. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції.

Рис.1. Екранна форма Майстра функцій

Після вибору відповідної функції і натискання клавіші «ОК», з’являється вікно, в якому власне і відбувається здійснення обчислень. Якщо аргументів функції багато, у вікні автоматично збільшується кількість потрібних для обчислення полів, але не більш як 30.

Рис. 2. Аргументи функції. Екранна форма.

2.1 Фінансові функції

Фінансові функції використовуються здебільшого для фінансових обчислень. Як правило, кожна з наведених нижче функцій використовується у якості вкладеної, тому що фінансові розрахунки здебільшого містять складені показники, які базуються на основі декількох функцій. Також фінансові обчислення здебільшого виконують за допомогою стандартних функцій Excelта можливостей VBA. Розглянемо коротко, які дії виконують фінансові функції EXCEL.

Повертає накопичений доход по цінних паперах з періодичною виплатою відсотків.

Повертає накопичений доход по цінних паперах, відсоток по яких виплачується в строк вступу в силу.

Повертає величину амортизації для кожного періоду, використовуючи коефіцієнт амортизації.

Повертає величину амортизації для кожного звітного періоду.

Повертає кількість днів між початком періоду купона й датою угоди.

Повертає число днів у періоді купона, що містить дату угоди.

Повертає число днів від дати угоди до строку наступного купона.

Повертає наступну дату купона після дати угоди.

Повертає кількість купонів, які можуть бути оплачені між датою угоди й строком вступу в силу.

Повертає попередню дату купона перед датою угоди.

Повертає загальну виплату, зроблену між двома періодичними виплатами.

Повертає загальну виплату по позиці між двома періодами.

Повертає амортизацію майна на заданий період, використовуючи метод постійного обліку амортизації.

Повертає величину амортизації майна для зазначеного періоду при використанні методу дворазового обліку амортизації або іншого явно зазначеного методу.

Повертає норму знижки для цінних паперів.

Перетворить ціну в рублях, виражену у вигляді дробу, у ціну в рублях, виражену десятковим числом.

Перетворить ціну в рублях, виражену десятковим числом, у ціну в рублях, виражену у вигляді дробу.

Повертає щорічну тривалість дії цінних паперів з періодичними виплатами по відсотках.

Повертає діючі щорічні процентні ставки.

Повертає майбутнє значення внеску.

Повертає майбутнє значення початкової пропозиції після обліку ряду складних процентних ставок.

Повертає ставку прибутковості повністю забезпеченого цінного папера.

Повертає величину виплати прибутку на вкладення за даний період.

Поновлює внутрішню ставку прибутковості (віддачі) для серії потоків коштів.

Обчислює виплати за зазначений період інвестиції.

Повертає модифіковану тривалість Маколея для цінних паперів з передбачуваною номінальною вартістю 100 рублів.

Повертає внутрішню ставку прибутковості, при якій позитивні й негативні грошові потоки мають різну ставку.

Повертає номінальну річну процентну ставку.

Повертає загальна кількість періодів виплати для даного внеску.

Повертає чисту наведену вартість інвестиції, заснованої на серії періодичних грошових потоків і ставці дисконтування.

Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів з нерегулярним першим періодом.

Повертає доход по цінних паперах з нерегулярним першим періодом.

Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів з нерегулярним останнім періодом.

Повертає доход по цінних паперах з нерегулярним останнім періодом.

Повертає величину виплати за один період річної ренти.

Повертає величину виплат на основний капітал для внеску в заданий період.

Повертає ціну за 100 рублів номінальної вартості цінних паперів, по яких виробляється періодична виплата відсотків.