if (writer!= null) writer.close();
}
}
String fixint(int n){
String s;
if(n<10){
s="0"+n;
} else {
s=""+n;
}
return s;
}
public void Say() {
if(isWav()){
playWav(workdir+wav[cur_test]);
}
}
boolean isWav() {
if(!isStarted()) return false;
return bwav;
}
boolean checkWav() {
if(new File(workdir+wav[cur_test]).exists()) {
return true;
} else
{
return false;
}
}
void playWav(String f) {
//if(!new File(f).exists()) f=workdir+defwav;
new Wave(f).start();
}
}
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Вимоги до виробничих приміщень для
експлуатації ПК
Охорона праці - це система організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та інших обов'язкових для виконання підприємствами (організаціями) і їх посадовими особами підприємств, які направлені на забезпечення прав робітників і службовців на здоров'я і безпеку умов праці. Право на здоров'я і безпечні умови праці є одним з основних трудових прав робочих і службовців, які затверджені в законодавчому порядку. Воно реалізується за допомогою різноманітних заходів, які передбачають покращення стану робочих місць, раціоналізацію технологічних процесів і герметизацію виробничих процесів, вентиляцію і освітлення робочих місць, вдосконалення засобів безпеки на підприємстві і забезпечення об'єктів засобами колективного захисту (огороджуючими, блокуючими і сигнальними засобами), забезпечення робочих засобами індивідуального захисту (спецодяг, протигаз і ін.) і особистої гігієни, контроль за виконанням технологічних режимів, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, постачання на робочі місця гарячою їжею, медикаментами і засобами першої допомоги, медичне обслуговування робітників, періодичні медогляди, диспансеризацію, створення профілакторіїв, баз відпочинку, забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням і ін.
Нагляд і контроль за охороною праці і виконанням трудового законодавства ведуть спеціальні державні органи контролю, технічна і правова інспекція праці профспілок і комісії профспілкових комітетів.
Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007–98.
Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.
Площа на одне робоче місце оператора ЕОМ становить не менше ніж 6,0 м3, а об'єм – не менше ніж 20,0 м3.
Приміщення для роботи з ПК повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СНиП П-4–79/
Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.
Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень.
У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання.
Приміщення із ПК мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.
При приміщеннях із ПК мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою (СНиП 2.09.04. – 87).
У виробничих приміщеннях на робочих місця із ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005–88, СН 4088–86).
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ПК мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам №2152–80.
Штучне освітлення в приміщеннях із робочими місцями, обладнаними ПК має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300–500 лк, Якщо це неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.
Як джерела світла для штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають відповідати вимогам СН 3223–85, ГОСТ 12.1.003–83, ГР 2411–81.
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях із ПК (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045–84, СН 1757–77.Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях із ПК мають відповідати нормативним значенням (ГДР №3206–85, ГДР N4131–86, СНК 5802–91, ГОСТ 12.1.006–84).
Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень, відповідно до ДСН 3.3.6.042–99.
Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4557–88.
Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відео термінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати ОД бер/год (100 мкР/год).
Обладнання й організація робочого місця із БДТ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру й особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12,2.032–78, ГОСТ22.269–76, ГОСТ 21.889–76).
Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця із ПК слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих столів із ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями БДТ – 1,2 м; від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого – 2,5 м.
Екран ПК має розташовуватися на оптимальній відстані тещ очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.
Розташування екрана ПК має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30* до нормальної лінії погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури в межах 5… 15°.
Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати при екранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.
При оснащенні робочого місця із ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007–98.
При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням І підтримки працездатності передбачаються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.
Внутрішньо-змінні режими праці й відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення й зниження працездатності.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:
- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
- перерви для відпочинку й особистих потреб (згідно із трудовими нормами);
- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.
Електротехнологічні працівники – працівники, посада або професія яких пов'язана з експлуатацією електротехнічної частини виробничого обладнання, обов'язки котрих не стосуються обслуговування його електроприводу.
Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.
Для цього він повинен:
- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство), та особу, яка буде її заміщувати у разі відсутності. Особу, відповідальну за електрогосподарство, та особу, яка буде її заміщати, призначають з числа спеціалістів, кваліфікація яких відповідає вимогам Правил та які пройшли навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та охорони праці;