2.5 Засоби ділової графіки
Засоби ділової графіки цікавлять учнів. Матеріал, що вивчається, не складний для засвоєння, однак важкими для учнів лишаються питання, пов'язані з вибором типу діаграми та аналізом одержаних графічних результатів.
Під час ознайомлення учнів з теоретичним матеріалом вказівки графічного режиму середовища електронних таблиць доцільно поділити на дві групи:
· вказівки щодо опису діаграм;
· вказівки форматування діаграм та графіків.
Подальше ознайомлення з матеріалом, що вивчається, відбувається відповідно до такого поділу матеріалу. Під час пояснення правил роботи побудови діаграм слід звернути увагу учнів на:
· правильне та повне виділення даних для побудови діаграми;
· призначення різних типів діаграм та правила їх використання;
· зміни окремих елементів діаграми.
Можна спочатку запропонувати учням на базі одних і тих самих даних побудувати різні типи діаграм, наочні приклади яких учні повинні одержати заздалегідь у надрукованому вигляді. Причому учні повинні відобразити на екрані всі деталі діаграми, як це показано на картках, наданих учням. Наприклад, завдання можуть бути такими: Для даних, що містяться в таблиці 1.9, побудувати вказані діаграми (мал.9-10).
Учні повинні проаналізувати одержані результати та вирішити, яка із запропонованих діаграм краще відображає дані таблиці, та спробувати вказати призначення кожної.
Таблиця 1.9 Кількість спортсменів серед учнівської молоді в Європі
Держава | Дівчата | Юнаки | Не займаються спортом |
Італія | 37% | 36% | 27% |
Швеція | 33% | 28% | 39% |
Данія | 32% | 24% | 44% |
Україна | 28% | 51% | 21% |
Приклад 11. На малюнку 9 побудовано гістограму, яка показує співвідношення категорій молоді (тих, що займаються спортом, та тих, що не займаються) по кожній країні. Аналізуючи дані за допомогою цієї гістограми, можна зробити висновок, що найбільша частка спортсменів в Україні — юнаки, в Данії — це молодь, яка не займається спортом.
Мал.9
.Мал.10
На малюнку 10 зображено лінійчасту діаграму, за якою видно, що у країнах Європи найбільше займаються спортом юнаки в Україні, а найменше
— в Данії. Серед дівчат заняття спортом поширені однаково в кожній країні, що приблизно становить 30% від всієї молоді.
мал. 11 мал.12мал.13
Малюнок 11 містить кругову діаграму, яка демонструє частку кожної категорії молоді в загальній масі, серед молоді Європи заняття спортом поширено однаково серед юнаків і дівчат, що становить відповідно по 34%, 33%, і 33% молоді зовсім не займаються спортом.
Кільцева діаграма на малюнку 12, як і кругова, ілюструє частину кожної категорії молоді в окремій країні, враховуючи дані по Європі взагалі.
Зображена на малюнку 13 пелюсткова діаграма відображає тенденцію кожної країни у ставленні молоді до спорту, кожній країні відповідає вісь, на якій позначено конкретне числове значення для кожної категорії молоді. Бачимо, що найактивнішими спортсменами є українські юнаки, тоді як юнаки інших країн однаково ставляться до спорту; розподіл між дівчатами майже рівномірний і становить від 20% до 40%.
Саме такий підхід дозволяє навчити учнів не лише механічним вмінням будувати діаграми, а й формує вміння проводити аналіз зображених даних.
Далі доцільно звернути увагу учнів на можливість під час побудови діаграм заміни одне одним категорій та рядів.
Приклад 12. Для таблиці 1.10 можна порівнювати досягнення працівників деякої фірми, які продавали автомобілі, щоквартально, а можна порівнювати кількість проданих автомобілів в кожному кварталі кожною конкретною людиною (мал. 14, 15). При цьому учні повинні усвідомити, що така заміна цілком залежить від завдання порівняння.
Таблиця 1.10 Кількість проданих автомобілів
Прізвище | 1 квартал | 2 квартал | 3 квартал | 4 квартал |
Іванов | 23 | 20 | 12 | 16 |
Сергієнко | 8 | 12 | 10 | 14 |
Ткачук | 19 | 14 | 12 | 10 |
Северіненко | 11 | 6 | 7 | 9 |
мал.14
мал.15
Для закріплення матеріалу доцільно запропонувати учням завдання двох типів.
Завдання 3. Дано таблицю 1.11, необхідно вибрати відповідний тип діаграми та побудувати її для:
а) порівняння успішності учнів з кожного конкретного предмета;
б) дослідження схильності окремого учня до вивчення окремої дисципліни.
Таблиця 1.11 Успішність учнів
Прізвище | Математика | Фізика | Інформатика | Укр. літ. | Заруб, літ. | Біологія |
Бондар В. | 11 | 10 | 12 | 10 | 11 | 11 |
Гапон С. | 9 | 9 | 8 | 9 | 10 | 10 |
Стецюк К. | 8 | 9 | 9 | 8 | 9 | 10 |
Савицька О. | 4 | 3 | 4 | 4 | 3 | 5 |
мал.16
Учні повинні побудувати діаграми (мал. 16, 17), та пояснити, як за їх допомогою можна дати відповіді на поставлені запитання.
Завдання 4. Дано таблицю 1.12 та діаграми (мал. 18, 19). Сформулювати властивості даних, які можна дослідити, аналізуючи побудовані діаграми.
Таблиця 1.12 Середній бал успішності
Прізвище | 1 чверть | 2 чверть | 3 чверть | 4 чверть |
Бондар В. | 10,1 | 9,8 | 10,9 | 11,2 |
Гапон С. | 9,2 | 8,7 | 9,7 | 8,4 |
Стецюк К. | 7,9 | 8,3 | 7,5 | 8,3 |
Савицька О. | 9,4 | 8,8 | 9,5 | 8,9 |
мал.18 мал.19
Учителю слід навчити учнів «читати» вже побудовані діаграми. Для цього можна запропонувати вправи такого характеру.
Дано таблицю 5.34 і відповідну діаграму. Відповісти на запитання:
1) Який з кварталів був найбільш (найменш) сприятливий для продажу автомобілів стосовно цієї групи працівників?
2) Який з кварталів був найбільш (найменш) сприятливий для кожного з працівників?
3) Хто і з якими показниками був лідером (з найменшими показниками) з продажу автомобілів (щоквартально)?
4) Яка динаміка продажу спостерігалась протягом року для групи загалом (періоди зростання і спадання)?
5) Визначити періоди зростання і спадання продажу окремо для кожного працівника.
6) Визначити найкращого (найгіршого) працівника за підсумками року.
7) Хто з працівників в жодному з кварталів не продав більше, ніж 15 автомобілів?
8) У кого з працівників показники продажу автомобілів щоквартально протягом року не були менші, ніж 10?
9) У кого з працівників кількість проданих автомобілів щоквартально знаходилась в межах від 5 до 15 автомобілів?
Практика свідчить, що учні відразу засвоюють не всі елементи діаграми, тому слід запропонувати їм для наочності малюнок, на якому пояснюється призначення кожного з елементів діаграми, та систему завдань на закріплення.
Приклад 13. Розглянемо таблицю (таблиця 1.13) і дві діаграми (мал.20, 21).
Таблиця 1.13 Хто найменш корумпований
Країна | Рейтинг | Різниця | Зміна | |
2001 | 2002 | |||
Австрія | 7,59 | 7,13 | 0,46 | Покращилось |
Японія | 7,05 | 6,72 | 0,33 | Покращилось |
Гонконг | 7,01 | 7,12 | -0,11 | Погіршилось |
Франція | 6,96 | 7,00 | -0,04 | Погіршилось |
Бельгія | 6,84 | 6,85 | -0,01 | Погіршилось |
Чилі | 6,80 | 6,94 | -0,14 | Погіршилось |
Португалія | 6,53 | 5,56 | 0,97 | Покращилось |
мал.20
Для засвоєння учнями окремих елементів діаграми корисними можуть стати завдання виду:
Завдання 5. Для конкретної таблиці (таблиці 1.13) та створеної діаграми (мал. 21) вказати відсутні параметри (назва, легенда, підписи даних тощо) та додати їх до діаграми.
мал.21
Завдання 6. До діаграми (мал. 22), створеної на основі таблиці 1.14, внести деякі зміни:
Таблиця 1.14 Обсяг продажу товарів
Назва товару | Січень | Лютий | Березень |
Телевізори | 25 | 17 | 15 |
Радіотовари | 14 | 12 | 16 |
Електротовари | 18 | 20 | 22 |