procedure TForm1.ClientSocket1Disconnect(Sender: TObject;
Socket: TCustomWinSocket);
begin
try
serversocket1.active:=true;
clientsocket1.active:=false;
IsServer:=true;
statusbar1.panels[1].text:=' I am server ';
except
serversocket1.active:=false;
IsServer:=false;
statusbar1.panels[1].text:=' I am client ';
end;
end;
procedure TForm1.Memo1MouseDown(Sender: TObject; Button: TMouseButton;
Shift: TShiftState; X, Y: Integer);
begin
memo2.setfocus;
end;
end.
Основні процедури:
procedure ServerSocket1ClientConnect – з’єднує клієнта з сервером і сповіщає про успіх чи провал з’єднання.
procedure ServerSocket1ClientRead – сервер-процедура, яка приймає повідомлення від клієнта і розсилає його всім підключеним до даного сервера клієнтам.
procedure ClientSocket1Connect – сповіщає клієнта про те, що він під’єднався до сервера.
procedure ClientSocket1Read – клієнт-процедура, яка отримує повідомлення від сервера.
procedure ClientSocket1Error – сповіщає клієнта про невдачу з’єднання до сервера.
procedure ClientSocket1Disconnect – процедура, яка визначає пріоритети. Якщо клієнт звертається до другого клієнта то другий клієнт за допомогою цієї процедури стає сервером. В подальшому ця процедура слідкує за тим щоб другий клієнт завжди був сервером, а перший клієнтом.
Системні вимоги: Intel 80486, OS Windows 32x, 16 Mb RAM
Строго говорячи, TCP/IP складається не з двох частин - фактично це набір з декількох протоколів. Однак абревіатури IP і TCP відомі краще усіх. Протокол TCP/IP надзвичайно складний, у ньому передбачені численні параметри конфігурації.
Протокол Internet створений для використання в об'єднаних системах комп'ютерних комунікаційних мереж з комутацією пакетів. Такі системи були названі "catenet". Протокол Internet забезпечує передачу блоків даних, називаних датаграмами, від відправника до одержувачів, де відправники й одержувачі є хост-комп’ютерами, ідентифікованими адресами фіксованої довжини. Протокол Internet забезпечує при необхідності також фрагментацію і збір датаграм для передачі даних через мережі з малим розміром пакетів.
Отже, використання протоколу TCP/IP займає значне місце у розвитку сучасних інформаційних технологіях. Зчитування будь-якої інформації з Internet здійснюється з його допомогою. Основне призначення – забезпечення необхідної швидкості зчитування інформації. Використо-вується в дуже багатьох сучасних програмах.
Протокол – це набір правил, які регламентують порядок збирання пакетів з даних і управління інформацією на роботі станції відправника для передачі і правила збирання пакетів на робочій станції отримувача. Протокол забезпечує передачу даних в мережі за рахунок того, що в ньому вказується які біти містить заголовок, які значення розміру інформації. Які містять саму інформацію, а які потрібні для контролю помилок.
В IP-адресі виділяються дві частини: адреса мережі та адреса хоста. В даний час існує 5 категорій IP-адреси, які визначаються на основі типу адреси-мережі. Типи мережі називаються класом мережі. Ці класи відповідно позначаються літерами: A, B, C, D, E. IP-адреса має довжину 32-біта і складається з чотирьох частин по 8 біт, які називаються октетами.
Література
1. Власов В.Н. Локальные сети. Полное руководство – М.: Просвещение, 1999.– 492 с
2. Волков В.П. IP-протокол. – М.: Просвещение, 1999.– 790 с
3. Паномаренко Т.Р. Локальные сети.– Сан.-Пет.: 1999.–580 с
4. Cайт в Internet http://www-sbras.nsc.ru/win/fedotov/inter/http/http-con.html
5. Федотов А.М. Введение в Internet.