Система автоматизованого нормування трудомісткості (САНТ) формує в єдиній базі дані нормативи трудомісткостей технологічних операцій у різних видах суднобудівного виробництва. В окремому випадку ці нормативи разом з розмірами (нормообразуючі показники) деталей корпусних конструкцій (САПР ТПП верфі) складуть основу автоматизованого розрахунку норм часу виконання технологічних операцій за допомогою гнучких виробничих модулів обробки деталей з листового і профільного прокату.
Інформаційні масиви САНТ у єдиній базі даних містять аналітичні залежності нормативів часу, упорядкованих по ключових реквізитах, а також необхідні зварювальні дані. Визначено ключові реквізити (позначення - технологічних операцій, нормативів часу, причин зміни трудомісткостей, коефіцієнтів серійності судна), що забезпечують однозначну ідентифікацію нормативів часу кожної технологічної операції, а також інформаційний взаємозв'язок із САПР ТПП верфі.
Основним вихідним масивом САНТ у єдиній базі даних є масив трудомісткостей технологічних операцій, структура якого забезпечує збереження і відновлення інформації на будь-яке серійне судно даного проекту з урахуванням усіх коректувань, починаючи з головного. Таким чином, дублювання інформації при переході з одного серійного судна на інше в масиві виключено. Структура масиву дозволяє по запиту автоматизовано проводити вибірку інформації про трудомісткості будь-яких робіт верфі, забезпечує інформаційний зв'язок з АСУ підприємств - будівельників судів.
У той же час як показав аналіз можливостей САПР реалізованих у вітчизняній суднобудівній промисловості, а також технічних можливостей апаратних засобів вітчизняного виробництва, необхідно орієнтуватися на закордонних постачальників апаратного і програмного забезпечення при розробці і впровадженні інтегрування системи на базі закуплених апаратних і програмних засобів, адаптованих до умов кожного суднобудівного підприємства (об'єднання) і використовуючих наявні власні розробки.
Досить популярною СКП є російське ПЗ SpiderProjects. Проте ця програма має досить багато недоліків, що обмежує її застосування у суднобудівництві.
З зарубіжних СУП поширені Microsoft Project, Symantec Time Line, Open Plan, Primavera. Так в українському судобудівництві досить часто використовують Microsoft Project.
На базі аналізу ринку ПЗ СКП, виконаного консалтінговою компанією Gather, була складена порівняльна таблиця (табл. 2).
Таблиця 1 – порівняння MS Project, Primavera и Spider
| Критерий оценки | Microsoft Project 2002 Professional | Primavera P3e | Spider Project |
| Планирование проекта | |||
| Интерфейс аналогичен MS Office | Да | Нет | Нет |
| Интерактивный самоучитель | Да | Нет | Нет |
| Трудоемкость разработки структур работ | Низкая | Высокая | Низкая |
| Более чем 1 связь между работами | Нет | Да | Нет |
| Планирование от "Объема" ("реалии управления в 80-х годах прошлого века") | Требуется знать методику использования | Нет | Да |
| Структуры ресурсов | Да | Да | Да |
| Мастера предоставления и оптизации ресурсов для проекта | Да | Нет | Нет |
| Профили загрузки | Да | Да | Нет |
| Разделяемые пулы (Управление ресурсами проектного подразделения в целом) | Да | Да | Нет |
| Управление портфелями проектов | Да | Да | Нет |
| Планирование затрат | Да | Да | Да |
| Сверхурочные затраты | Да | Да | Нет |
| Оценка влияния рисков через имитационное моделирование "а что если?" | Да | Да | Нет |
| Анализ вероятности окончания проекта по условиям | Нет | Нет | Да |
| Интерактивная оптимизация планов проекта | Да | Да | Нет |
| Автоматическая оптимизация без интерактивности | Да | Да | Да |
| Отслеживание и управление проектом | |||
| План/фактный анализ | Да | Да | Да |
| Профессиональная проектная статистика на базе промышленного OLAP-сервера | Да | Нет | Нет |
| Автоматический запрос о статусе работе исполнителям | Да | Да | Нет |
| Информирование о статусе работ топ-менджеров | Да | Да | Нет |
| Отслеживание объемов | Требуется знать методику использования | Нет | Да |
| Освоенный объем | Да | Да | Да |
| Коллективная работа | |||
| Работа на основе промышленной СУБД (SQL Server) | Да | Да | Нет |
| Web-доступ к проектной информации | Да | Да | Нет |
| Web-анализ состояния ресурсов | Да | Да | Нет |
| Поддержка мобильных средств класса Palm | Нет | Да | Нет |
| Взаимодействие с исполнителями | Да | Да | Нет |
| Средства для информирования высшего управленческого звена | Да | Да | Нет |
| Средства для принятия стратегических решений топ-менеджерами | Да | Да | Нет |
| Отслеживание запросов по контролю качества | Да | Нет | Нет |
| Интегрированная поддержка проектного документооборота | Да | Нет | Нет |
| Поддержка высшего руководства | |||
| Средства для информирования высшего управленческого звена | Да | Да | Нет |
| Средства для принятия стратегических решений топ-менеджерами | Да | Да | Нет |
| Оценки применимости | |||
| Оптимальное сочетание цена/качество | Да | Нет | Нет |
| Сеть внедренцев | Широкая | Узкая | Узкая |
| Консалтинговая поддержка | Широкая | Узкая | Узкая |
| "Сегмент успеха" | Лидерство в малых и средних компания | Ниша: решения свыше 350 раб. мест. | Компании с советскими методиками управления |
1.4 Змістовна постановка задачі
На основі проведеного аналізу предметної області можна зрозуміти, що в ході курсової роботи для досягнення поставленої мети потрібно виконати три наступні підзадачі:
I. Розробка детермінованої моделі сітьового графіка, що дозволяє розрахувати часові параметри проекту та зобразити модель у виді діаграми Ганта, та проведення моделювання за отриманими початковими даними. Цю підзадачу можна розбити на такі кроки:
1. Розробити програмні структури для обраного представлення сітьового графа (СГ).
2. Розробити програмне забезпечення для топологічного аналізу СГ на наявність обривів та контурів.
3. Розробити програмне забезпечення для розрахунку критичного шляху, визначення ранніх і пізніх термінів настання подій, ранніх і пізніх термінів початку і закінчення робіт, повних і вільних резервів часу виконання робіт.
4. Результати розрахунків представити у виді таблиці.
5. Розробити програмне забезпечення для графічного представлення СГ у вигляді діаграми Ганта.
II. Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для статистичного моделювання сітьового графіка методом статистичних випробувань за отриманими початковими даними. Друга підзадача поділяється на два кроки:
1. Описати теоретичну суть та послідовність розрахунків імовірнісних характеристик параметрів проекту.
2. Навести алгоритми основної програми, структуру вхідних і вихідних даних.
III. Основні висновки по роботі та аналіз досягнутих результатів.
2 РОЗРОБКА ДЕТЕРМІНОВАНОЇ МОДЕЛІ СІТЬОВОГО ГРАФІКА І ПРОВЕДЕННЯ МОДЕЛЮВАННЯ
2.1 Розробка програмного забезпечення для моделювання детермінованої моделі
Маємо орієнтований граф G=(V, E), кожній дузі v-w цього графа відповідає невід’ємнацінаС [v, w]. Загальна задача знаходження найдовших шляхів полягає в знаходженні для кожної вершини впорядкованої пари вершин (v, w) любого шляху від вершини v до вершини w, довжина якого максимальна серед усіх можливих шляхів від v до w.
Існує прямий спосіб розв’язання цієї задачі, використовуючий алгоритм Флойда (R. W. Floyd). Для визначеності установимо, що вершини графа послідовно пронумеровани від 1 до n. Алгоритм Флойда використовує матрицю А розміру nхn, в якій обчислюються довжини найдовших шляхів. На початку А[i, j]=C[i, j] для усіх i≠j. Якщо дуга i-j відсутня, то C[i, j]=-∞. Кожний діагональний елемент матриці А дорівнює 0.
Над матрицею А виконується n ітерацій. Після k-тої ітерації A[i, j] містить значення шляхів найменшої довжини з вершини i в вершину j, які не проходять через вершини з номером, більшим за k. Іншими словами, між кінцевими вершинами шляху i и j можуть знаходитися вершини, номера яких менше чи рівні k.
На k-тій ітерації для обчислення матриці А застосовується наступна формула:
Ak[i, j] = min(Ak-1[i, j], Ak-1[i, k] + Ak-1[k, j]).
Нижній індекс k позначає значення матриці А після k-тої ітерації, однак це означає, що існує n різних матриць, цей індекс використовується для скорочення запису.
Для обчислення Ak[i, j] проводиться порівняння вершини Ak-1[i, j] (тобто ціна от шляху від вершини i до вершини j без участі вершини k чи іншої вершини з більш високим номером) з величиною Ak-1[i, k] + Ak-1[k, j] (ціна шляху від вершини i до вершини k плюс шляху від вершини k до вершини j). Якщо шлях через вершину k дорожче, ніж Ak-1[i, j], то величина Ak[i, j] змінюється.
Рівності Ak[i, k] = Ak-1[i, k] и Ak[k, j] = Ak-1[k, j] означають, що на k-тій ітерації елементи матриці А, що стоять в k-тій строці и в k-м стовпці, не змінюються. Усі обчислення можливо проводити лише з однією копією матриці А.