Смекни!
smekni.com

Система стиснення відеоданих на основі аналізу ентропійності (стр. 14 из 17)

Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкР/г ДСанПіН З. З.2. - 007-98 [27].

У помешканнях із дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 6.3 наведені рівні іонізації повітря робочої зони обчислювального центру (ОЦ).

Таблиця 6.3 - Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ

Рівні Кількість іонів в 1 см повітря
n+ n -
Мінімально необхідні 400 600
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Максимально допустимі 50000 50000

Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.

6.3 Техніка безпеки на робочому місці

6.3.1 Електробезпека

Лабораторія, де знаходяться ЕОМ є споживачем електричної енергії (трифазна мережа перемінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц), то як висновок - в даному помешканні є небезпека поразки людини електричним струмом. Тому розглянемо питання електробезпеки.

Передбачено такі міри електробезпеки:

конструктивні заходи електробезпеки;

схемно-конструктивні заходи електробезпеки;

експлуатаційні заходи електробезпеки.

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.

Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини поміщені в захисний корпус або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до ГОСТ 14254-80 [28]. Ступінь захисту устаткування відповідає ІР44 (де 4 захист від твердих тіл розміром більш 1 мм; 4 - захист від бризок) відповідно до ПУЭ-87 [19].

Відповідно до ГОСТ 12.2 007.0-75* [29]. Приймаємо І клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.

Живлення здійснюється від трьох провідної мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.

Тому що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно до ГОСТ 12.1 030-81 [30] із метою захисту від поразки електричним струмом застосовуємо занулення, тому що лабораторія є помешканням із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, так як можливий одночасний дотик людини до металоконструкцій будинків і т.п., що мають з’єднання з землею з одного боку, і до металевих корпусів електронного устаткування - з іншого.

Занулення - навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою.

Принцип дії занулення - перетворення пробою на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живлячої мережі. Таким захистом є: плавкі запобіжники, що здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання і перевантаження.

Занулення потребує наявності в мережі нульового дроту, глухого заземлення нейтралі джерела струму і повторного заземлення нульового.



Рис.6.1. Принципова схема занулення

1 - корпус електроустановки;

2 - апарати захисту від струмів КЗ (запобіжники);

Ro - опір заземлення середньої точки обмотки джерела струму;

Rп - опір повторного заземлювача нульового захисного провідника;

Ік - струм короткого замикання;

Ін - частина струму короткого замикання, що протікає через нульовий

захисний провідник;

Із - частина струму короткого замикання, що протікає через землю.

По засобу захисту від поразки електричним струмом проектована система відноситься до І класу відповідно до ГОСТ 12.2 007.0-75* [29].

Призначення елементів занулення:

призначення нульового захисного провідника - забезпечити необхідне для відключення установки значення струму однофазного короткого замикання шляхом створення для цього струму ланцюга з малим опором;

призначення заземлення середньої точки - зниження напруги занулених корпусів (а отже, нульового захисного провідника) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю;

призначення повторного заземлення захисного провідника - зниження напруги щодо землі занулених конструкцій у період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і у випадку обриву нульового захисного дроту.

Таким чином, занулення здійснює дві захисних дії - швидке автоматичне відключення ушкодженої установки від живлячої мережі і зниження напруги занулених металевих не струмоведучих частин, що виявилися під напругою, щодо землі.

Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трьохпровідна мережа: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) із регульованою напругою під навантаженням. Напруга мережі подається в розподільну шафу.

У помешканні лабораторії прокладена шина повторного захисного заземлення (заземлюючий провідник) виконана відповідно до ГОСТ 12.1 030‑81* [30], що металево з’єднується з заземленою нейтраллю електроустаткування.

Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднана нейтраль, не більш 0,6 Ом. Шина повторного захисного заземлювача доступна для огляду.

Для роботи з пристроями під високою напругою необхідні наступні запобіжні заходи:

не підключати і не відключати рознімання кабелів при напрузі мережі;

технічне обслуговування і ремонтні роботи допускається виробляти тільки при виключеному живленні мережі;

до роботи допускаються особи, які навчені і які мають групи допуску до роботи на машинах відповідно до ПУЭ-87 [19].

6.3.2 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робота з відеотерміналами включає самі різні задачі, які об’єднуються такими спільними факторами, як те, що робота проводиться у сидячому положенні та потребує уважного, безперервного та іноді довготривалого спостерігання.

Виділяють 7 умов для того, щоб діяльність на робочому місці, яке оснащено дисплеєм, здійснювалось без скарг та без втомленості.

Правильне установлення робочого стола:

при фіксованої висоті найкраща висота = 72 см;

повинен забезпечуватися необхідний простір для рук по висоті, ширині та глибині;

в області сидіння не повинно бути ящиків стола.

Правильне установлення робочого стільця:

висота повинна регулюватися;

конструкція повинна обертатися;

правильна висота сидіння: його площина на 3 см вище, ніж підколінна западина.

Правильне установлення приладів - необхідно так встановити

яскравість знаків та яскравість фону дисплея, щоб не існувало дуже великої різниці при порівнянні з яскравістю навколишньої обстановки, але щоб знаки чітко впізнавалися на відстані читання.

Не допускати:

дуже велику яскравість (викликає мерехтіння);

дуже слабку яскравість (сильне навантаження на очі);

дуже чорну фонову яскравість дисплея.

Правильне виконання робіт:

положення тулуба пряме, ненапружене;

положення голови пряме, вільне, зручне;

руки зігнути трохи більше, ніж під прямим кутом;

ноги зігнути трохи більше, ніж під прямим кутом;

правильна відстань для зору до клавіатури та дисплею приблизно однакова: при постійних роботах - близько 50 см, при випадкових роботах - до 70 см.

Правильне освітлення (по можливості):

освітлення з боку, зліва;

рівномірне освітлення усього робочого простору;

прилади встановлювати в місцях, віддалених від вікон;

обирати непряме освітлення приміщення або укривати корпуси світильників;

світло, що надходить через вікна, пом’якшувати за допомогою штор.

Правильне застосування допоміжних засобів: використовувати

підставку для документів, опору для ніг та підлокітники, якщо клавіатура вище 15 см.

Правильний метод роботи:

передбачувати по можливості переміну задач та навантажень;

додержувати перерви в роботі: 5 хвилин через 1 годину роботи з дисплеєм або 10 хвилин після 2-х годин роботи.

6.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами, що можуть викликати пожежу в розглянутому помешканні, є: несправність електропроводки і приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури, блискавка.

Помешкання обчислювального центру по пожежній безпеці відноситься до категорії В відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП-24-86) [18], тому що в обігу знаходяться тверді спалимі речовини і матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку - ІІ відповідно до ДБМ В 1.1-7-02 [20], клас помешкання по пожежній небезпеці П-ІІа, відповідно до ПУЭ-87 [19].

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1 004-91 [31] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

контроль і профілактика ізоляції;

наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

захист від блискавок будівель і устаткування.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена ІІІ категорія захисту від блискавок.