Система стиснення відеоданих на основі аналізу ентропійності (стр. 13 из 17)
Основні задачі та мета охорони праці - розробка та здійснення комплекса соціально - економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів по створенню та забезпеченню безпечних та зорових умов праці.
Kласифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів встановлена ГОСТ 12.0.003-74 [21]. За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні. Їх основна характеристика:
1) фізичні:
підвищена швидкість руху повітря;
підвищена або понижена вологість;
підвищений або понижений атмосферний тиск;
недостатня освітленість;
конструкції, що руйнуються;
підвищений рівень статичної електрики та ін.
2) хімічні:
хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);
які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки);
які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).
3) біологічні:
макроорганізми (рослини та тварини);
мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).
4) психофізіологічні:
фізичні перевантаження (статичні, динамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.
6.2 Промислова санітарія
Працівники обчислювального центра піддаються впливові шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів. Оператори зазнають психоемоційної напруги.
6.2.1 Мікроклімат
Метеорологічні умови на виробництві або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°C), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.
У відповіді до ГОСТ 12.1 005-88 [22] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія роботи.
За затратами енергії розробка програмного продукту є легкою фізичною роботою (сидяча робота, не потребує фізичного навантаження) - категорія 1а.
Дипломна робота характеризується напруженою розумовою працею.
Тому обрані оптимальні параметри мікроклімату, що наведені у таблиці 6.1.
Приміщення обладнане системами централізованого опалення (загальне парове), кондиціювання повітря та штучною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 [23].
Таблиця 6.1 - Оптимальні параметри мікроклімату
| Категорія роботи по енергозатратам | Пора року | Температура повітря, °С | Відносна вологість повітря,% | Швидкість руху повітря,м/с |
| легка 1а | Холодна | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
| Тепла | 23-25 |
6.2.2 Виробниче освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, створюване світлом неба (пряме та відбите), штучне, здійснюване електричними лампами, та комбіноване.
Природне освітлення підрозділяють на бічне, верхнє, комбіноване.
В приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% СНиП 11-4-79 [24].
Загальне освітлення повинно бути рівномірним.
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. Даний вид штучного освітлення і використовується на робочому місці програміста.
Дані по нормах освітлення для створення умов нормальної роботи середньої точності містяться у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 - Характеристика виробничого освітлення
| Точність зорової роботи | Міні-маль-ний розмір об’єк-ту | Розряд зорової роботи | Під-роз-ряд зоро-вої праці | Кон-раст об’єк-ту фо-ну | Харак-терис-тика фону | Нормоване значення освітлення | |||
| Природ-не | Штучне | ||||||||
 ,% |  ,% | Lmіn, лк | Тип ламп | ||||||
| Середня точність | 0,5. .1 | ІV | В | Се-ред-ній | Серед-ня | 1,5 | 1,35 | 500 | Га-зо-роз-ряд-ні |
Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосувати світильники таких класів світлорозподілу:
світильники прямого світла - П;
переважно прямого світла - Н;
переважно відбитого світла - В.
Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися метало галогенові лампи потужністю до 250 Вт.д.опускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.
Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів промінювання від 50 до 90 відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200кд/м2, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40.
Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП 11-4-79 [24] для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1.4
Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.
Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.
Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40.
Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотермінала на повинна перевищувати 40 кд/м2, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м2.
Необхідно передбачити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3: 1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:
1.
Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.
Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загально та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.
6.2.3 Шум
У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1 003-83 [25], ДНАОП 0.03-3.14-85 [26], затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98 [27].
Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.
6.2.4 Випромінювання від екрана
ВДТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гамма тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:
напруженість електромагнітного поляна відстані 50 см. Навкруги
ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:
а) у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 25 В/м,
б) у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 2,5 В/м,
щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:
а) у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 250 нТл,
б) у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 25 нТл,
поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В.