Курсова робота
З дисципліни «Графічне та геометричне моделювання та інтерактивні системи»
На тему «Система бухгалтерського обліку»
Вступ
В даній курсовій роботі задача полягає у моделюванні системи бухгалтерського обліку для покращення її розуміння.
За допомогою UML можна розробити детальний план системи, що створюється, який відображає не тільки її концептуальні елементи, такі як системні функції і бізнес-процеси, але й конкретні особливості реалізації, в тому числі і класи, написані на спеціальних мовах програмування, схеми баз даних і програмні компоненти багаторазового використання.
Для створення опису компонент системи доводиться вирішувати наступні задачі:
1) Побудова моделі процесів системи;
2) Відображення користувачів і їхніх функцій, підметів автоматизації в прив'язці до структури системи;
3) Відображення структури інформаційних та фізичних об'єктів системи та їх взаємозв’язків;
4) Дослідження сценаріїв взаємодії суб’єктів і об’єктів у системі;
5) Побудова моделі станів системи;
6) Побудова правил доступу до ресурсів системи.
Постановка задачі
В даній курсовій роботі головним завданням було обрано нарахування заробітної платні за «Єдиною тарифною сіткою». Для втілення цього проекту треба було зібрати та обробити інформацію про „Форми та системи” нарахування заробітної плати за тарифними ставками.
Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Заробітна плата складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата.
Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норма часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). В даному випадку вона встановлюється у вигляді тарифних ставок
Додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми (наприклад за час відроблений в нічну зміну платня нараховується в подвійному розмірі).
Основою оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації (наявне зображення документу приведено у додатку 1). Кожному кваліфікованому розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі.
Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовується схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і важливості робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису – внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів.
В останні роки на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні ставки (ЄТС), що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників.
Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними угодами. В будь-якому випадку вона не може бути меншою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Тарифна ставка є вихідною величиною для встановлення рівня заробітної плати працівників незалежно від того, які форми і системи оплати праці застосовуються на підприємстві.
Залежно від обраної одиниці часу тарифні ставки бувають годинні, денні та місячні (оклади). Найпоширенішими і годинні тарифні ставки, оскільки на їх основі розраховуються різноманітні доплати. Денна і місячна тарифні ставки розраховуються множенням годинної ставки на кількість годин у зміні або на середньомісячну кількість робочих годин.
Тарифна система забезпечує реалізацію принципу однакової оплати за однакову працю, диференціацію основної частини заробітної плати залежно від складності, якості, відповідальності праці, рівня кваліфікації працівників.
Інформаційне забезпечення
У сучасних умовах важливою областю стало інформаційне забезпечення, що складається з накопичення і обробітку інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Передача інформації про положення і діяльність підприємства на вищий рівень керування і взаємний обмін інформацією між усіма суміжними підрозділами фірми здійснюються на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки й інших технічних засобів зв'язку.
Важливе значення має інформація про виникнення в ході виробництва відхилень від планових показників, що вимагають прийняття оперативних рішень.
Зміст кожної конкретної інформації визначається потребами управлінських ланок і вироблюваних управлінських рішень. До інформації пред'являються визначені вимоги:
· По якості — стислість і чіткість формулювань, своєчасність надходження;
· По цілеспрямованості — задоволення конкретних потреб;
· По точності і вірогідності — правильний добір початкових відомостей, оптимальність систематизації і безперервність збору й обробки відомостей.
Вхідна інформація, тобто данні що використовуються як вхідні для прийняття рішень системою:
· Категорії, групи та професії працівників;
· Форми оплати праці та види тарифних ставок;
· Тарифні розряди та розміри тарифних ставок;
· Тарифні коефіцієнти;
· Відпрацьовані години (денні та нічні) у випадку погодинної форми оплати.
Вихідна інформація, тобто данні що з’являються в результаті роботи системи:
· Загальна заробітна плата;
· Фактично отримана заробітна плата (без відрахувань на пенсійний фонд 1%, фонд зайнятості 0,5%, фонд соціального страхування, профспілковий внесок 1% та прибутковий податок 13%).
Алгоритм розв’язання задачі
Дана система моделює нарахування заробітної платні: загальної та фактично отриманої враховуючі категорії, групи та професії працівників, тарифні розряди, форми оплати (якщо це погодинна форма оплати враховуються також години відроблені у денну зміну та в нічну зміну).
Алгоритм розв’язання задачі приведений у додатку 2 у вигляді блок-схеми.
У додатку 3 приведене наглядне зображення діаграми послідовностей, яка відображає упорядкованість повідомлень у часі.
Уздовж осі Х розміщенні об’єкти, що приймають участь у взаємодії. В даній роботі об’єктами виступають:
· Форма вводу;
· Форма вводу категорії;
· Форма вводу розряду;
· Форма вводу коефіцієнта;
· Форма оплати праці;
· Менеджер процесу.
Уздовж осі У розміщуються повідомлення, що об’єкти посилають і приймають, причому більш пізні виявляються нижче що дає наочну картину яка дозволяє зрозуміти розвиток потоку керування в часі. В даній діаграмі повідомленнями виступають:
· Введення ПІБ та особистого номера робітника;
· Запит на особистий номер робітника;
· Повідомлення про вдалий запит;
· Вибір коду категорії робочого місця;
· Запит на код категорій робочого місця;
· Повернення коду категорій робочого місця;
· Вибір розряду робітника;
· Запит на розряди робітника;
· Повернення розрядів робітника;
· Вибір коефіцієнту відповідного до розряду робітника;
· Запит на коефіцієнт;
· Повернення коефіцієнту;
· Введення помісячної ставки;
· Введення відпрацьованих годин;
· Збереження інформації..
Програмне забезпечення
Для вирішення поставленої задачі можуть бути використані засоби UML (Unified Modeling Language) – уніфікованої мови моделювання, яка була розроблена для специфікації, конструювання, відображення та документування складних програмних систем. На сьогоднішній день UML знаходить широке застосування в якості неофіційного стандарту при розробках у таких областях, як керування вимогами до інформаційних систем; моделювання бізнес-процесів; аналіз, проектування, кодування і тестування програмного забезпечення. UML може бути використаний не лише для уніфікації представлення даних щодо ІС, але і для їхньої інтеграції, спрямованої на підвищення адекватності багато-модельного дослідження складних систем. Перспективи розвитку UML пов'язані з розвитком нової компонентної розробки додатків (Component-Based Development). У зв'язку з цим провадиться щодо реалізації ефективної підтримки UML об’єктних технологій CORBA і СОМ+.