Смекни!
smekni.com

Становлення ринку електронних угод (стр. 1 из 3)

РЕФЕРАТ

На тему:

Становлення ринку електронних угод.

Перспективи розвитку інформаційних комунікаційних технологій.

Розвиток всесвітньої мережі комунікацій і комп'ютерних технологій, який проходить останнім часом винятково успішно, обумовлює глибокі зміни в економіці. Вони різко змінюють не тільки уявлення про майбутнє, але й економічні показники сьогоднішнього дня. Спеціалісти виділяють такі перспективні риси недалекого майбутнього:

1. Широкомасштабне масове впровадження інтелектуальних пристроїв у майже всі без винятку прилади загального та спеціалізованого використання, в тому числі і побутові прилади. Інтелектуальними або розумними пристроями зараз називають потужні мікрокомп’ютери, що керують промисловими і побутовими приладами. Їх впровадження дозволить автоматизувати повторювані рутинні роботи, як у діловому житті, так і в побуті, переклавши їх виконання на автоматизовані пристрої.

2. Створення глобальної тотальної цифрової високошвидкісної мережі на основі інтеграції всіх видів зв’язку дозволить під’єднувати до неї будь-які інтелектуальні пристрої. В недалекому майбутньому глобальна інформаційна магістраль стане настільки ж доступною, як і лінії електропередач.

3. Виникнення глобального ринку миттєвої і достовірної інформації про товари і послуги, яке грунтуватиметься на вибухоподібному збільшенні інтелектуальних пристроїв, пов'язаних через мережу.

4. Радикальне зменшення внутрішньофірмових витрат. По-перше, це пов’язане з підвищенням ефективності управління діяльністю, зокрема створенням гнучких віртуальних виробничих зв’язків, налагодженням прямих виходів на споживачів, оминаючи дорогі і громіздкі складські приміщення. По-друге, витрати впадуть за рахунок підвищення продуктивності праці в цілому по організації за рахунок автоматизації рутинних та повторюваних процесів, і зокрема за рахунок впровадження безпаперового обігу документів.

5. Подальший розвиток та вдосконалення мережних аукціонів, які стануть головною формою торгівлі, де ціна на товар буде гнучко формуватися в режимі реального часу. В промислово розвинутих країнах вже зараз, так почали працювати авіакомпанії, і незабаром до них приєднаються телекомунікації й енергетика. Можливо, що домовлятися про ціну один з одним будуть не люди, а інтелектуальні пристрої покупця і продавця, орієнтуючись на сформовані ціни.

6. Прозоре формування цін на товари та послуги. Дотепер, компанія могла приховувати механізм формування цін за спиною якісних виробів і сильних торгових марок. Проте в майбутньому з одного боку спрямованість на відкритість задіяних в компанії інформаційних технологій неминуче призведе до висвітлення дії затратних механізмів. А з іншого боку потрібно відзначити зростання зацікавленості у цьому питанні і самих споживачів. Тільки кращі організації у своїх секторах виживуть в нову епоху.

7. Віртуалізація організацій, яка полягає в тому, що на зміну усталеним компаніям з централізованою вертикальною організаційною структурою прийдуть віртуальні компанії, які складатимуться з окремих спеціалізованих об’єднаних на час проведення спільної політики. У сімдесятих роках флагмани комп'ютерної промисловості, такі, як IBM або HP виготовляли виріб від початку і до кінця. Тепер цей сектор роздробився: мікропроцесори робить Intel; операційні системи - Microsoft; прикладні програми - тисячі різних фірм; складання комп'ютерів - Compaq, Dell, IBM; мікросхеми пам'яті - Intel, IBM; роздрібний продаж - MicroAge, CompUSA; і системні інтегратори - Andersen, EDS, IBM. Фірма IBM зараз є конгломератом спеціалізованих компаній, спрямованих на зовні набагато більше, ніж всередину корпорації. Вже сьогодні такі ж зміни проходять в сфері телекомунікаційних і фінансових послуг. Цей процес продовжуватиме розвиватися і надалі.

8. Зростання ролі покупця в парі покупець - продавець. Так, зокрема, покупці зможуть формувати віртуальні організації для оформлення певних замовлень. Завдяки Інтернету, наприклад, тисяча можливих роздрібних покупців Toyota Camry може об'єднатися і вимагати значних знижок на партію в тисячу машин. Раніш ці засоби діставалися автомобільним салонам.

9. Радикальне прискорення і глобалізація процесів захоплення ринків. За допомогою глобальних мереж без значних витрат можна донести рекламну інформацію та заключити договори на поставку товарів та послуг до багатьох користувачів. Прикладом служить блискавичне захоплення великої частини книжкового ринку компанією Amazon. com.

10. Поява все нових і нових форм обслуговування. Наприклад, з’явиться новий тип посередників, які засвоїли технології інтелектуальних пристроїв, сучасного програмного забезпечення і Всесвітнього павутиння (наприклад компанія Priceline.com).

Етапи розвитку електронної комерції.

Internet став універсальним ринком, який не має географічних та інформаційних кордонів. За невеликий час існування Web технології в глобальних комп’ютерних мережах в сфері електронної комерції вже виділяють три етапи. На першому етапі організації просто створювали свої представництва за допомогою Web-сайтів, на яких вони ознайомлювали потенційних клієнтів і замовників з номенклатурою продукції, яку вони виробляють. Головною ціллю в той час був маркетинг. Поява електронної торгівлі ознаменувало наступний етап розвитку електронної комерції. Тепер за допомогою Web-сайта можна здійснювати торгові операції. Третій етап електронної комерції полягає в тому, щоб надавати користувачу постійно обновлювані відомості з вузлів у зручній формі, наприклад подібній до електронних таблиць. Вся чорнова робота по збору інформації покладається не на людей, а на програмне забезпечення. Таким чином, технології електронної комерції третього покоління дозволяють організаціям ефективно взаємодіяти за допомогою стандартних протоколів в режимі реального часу, як з споживачами, так і з постачальниками.

Розповсюдження реклами в мережі INTERNET.

Спочатку розвиток інформаційних мережних ринкових послуг відчувся в такій сфері, як реклама. Створення і розширення інформаційних комп’ютерних мереж спричинило зміну акцентів на розповсюдженні інформації. Якщо в реальному світі товар шукав споживача, реклама йшла окремо (в засобах масової інформації), а проект та просування товару організацією були невідомі для споживача – тоді у віртуальному інформаційному середовищі комп’ютерних мереж товар містить всю рекламну інформацію, як етикетку, а споживач шукає цей товар по швидкому перегляду етикеток. Діяльність в цій сфері інформаційного продукту унікальна, насамперед, з погляду ринку, оскільки необхідно задовольнити запити двох основних категорій клієнтів: споживачів і рекламодавців. Відомо, що половина прибутків у споживчому сегменті інформаційного продукту надходить саме від реклами. Телебачення постійно бореться за розширення своєї аудиторії, що є визначальним фактором при отриманні рекламних замовлень. Радіо, кабельне телебачення, журнали, газети і побутові інформаційні служби, що підтримуються рекламодавцями, також прагнуть до збільшення числа користувачів, хоча в вужчому спеціалізованому колі. В результаті визначилися технічні і правові границі розмежування для кожного виду інформаційних технологій з певними правилами в своїй сфері діяльності. Проте реклама постійно шукає нові канали, включаючи телебачення на замовлення, відеоплівки і навіть електронні бази даних. На сьогодні тільки книги, програмні засоби і музичні записи залишаються відносно вільними від реклами. Останнім часом реклама поширюється у всесвітній мережі INTERNET. Той факт, що уряд США фінансує базову мережу INTERNET - NSFNET, пояснює те, що до цього часу існують обмеження на проведення реклами. Обмеження стосуються виключно комерційного трафіка і накладаються у відповідності з Правилами Допустимого Використання Мережі. Найвідоміші і найширше використовувані правилами є NSFNET’s Acceptable Use Policy, які забороняють передачу через NSFNET backbone комерційної інформації, в той час, як інформація в підтримку дослідної і академічної діяльності всіляко підтримується. Під комерційною інформацією розуміють непрошену рекламу, умови покупки товарів і т.д. Але існує велика кількість винятків, наприклад, повідомлення про нові продукти чи нові версії програмного забезпечення. Така інформація є допустимою, оскільки вона може бути важливою і корисною вченим і дослідникам. Багато користувачів використовують INTERNET для отримання інформації про виробників та про їх продукти. Відповіді на такі запити, включаючи інформацію про ціну, звичайно вважаються допустимими, оскільки інформація була ініційована безпосередньо абонентом. Текстову інформацію про організацію чи її продукцію можна розміщати на модерованих (коли інформація передається відповідальній особі, яка відповідає за розміщену інформацію) і немодерованих (коли інформацію можна поміщати самостійно) дошках оголошень мережі USENET. Обмеження на тип інформації не є універсальними, особливо після появи комерційних надавачів мережних послуг, які продають доступ до INTERNET. Такі надавачі послуг (провайдери послуг - service provider), можуть мати або ж ні обмеження і правила допустимого використання їх власних мереж. Але у випадку коли трафік, що передається провайдером, повинен пройти через мережу NSFNET, можуть виникнути проблеми з несанкціонованою передачею рекламної інформації. Провайдери, як правило, інформують своїх клієнтів про правила допустимого використання, що існують в інших мережах., як правило, реклама в комп’ютерних мережах використовується пасивно. Сьогодні широкого поширення набули, так звані WEB-сторінки загального доступу, на яких можна надавати всю потрібну інформацію для споживача - адресу, ціни, плани випуску продукції та багато іншого у вигляді гіпертекстових файлів.

Електронні біржі.

В умовах ринкової економіки, коли все стає об'єктом купівлі - продажу ціни визначаються на біржах. Прикладом застосування інформаційних технологій в бізнесі може бути створення електронної біржі. Технічною основою електронних бірж є сервери або ж, як їх деколи називають, біржові сервери. При цьому користувач може спостерігати процес торгів в реальному часі на своєму комп’ютері і бачити те, що брокер бачить на табло в торгівельних залах, а також графік поточних торгів. Маючи пароль, можна переглядати стан свого рахунку, укладати угоди на купівлю-продаж ф’ючерсного контракту, давати вказівки своєму брокеру.