Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
За періодичністю видання поділяють на:
неперіодичне - виходять одноразово, їх повторення заздалегідь не передбачено (книги обсягом більше 48 сторінок, брошури від 4 до 48 сторінок, матеріали конференцій);
періодичне видання – видання, що виходять через певні проміжки
часу, має заздалегідь визначену щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом.
Інформаційні ресурси мережі Інтернет використовуються у інформаційному забезпеченні з метою узагальнення наявних підходів і складання системного уявлення про предмет дослідження. Мережовим інформаційним ресурсам притаманні такі недоліки:
неповнота, фрагментарність;
неактуальність (поповнення і оновлення відбуваються епізодично, може бути представлена застаріла і неточна інформація);
необов’язковість (ресурс може з’являтись і зникати, для періодичних – затримуватись з виходом, перестати підтримуватись та ін.).
До джерел інформації пред’являються такі вимоги:
оперативність – поява і розповсюдження інформації у короткі терміни;
повнота – наявність всіх найбільш суттєвих даних, які характеризують предмет повідомлення у всіх можливих аспектах;
новизна – наявність максимальної кількості нових відомостей, не відомих раніше;
достовірність – наявність мінімуму викривлень (спотворень) порівняно з реально одержаними результатами або фактичним станом справ;
стислість – властивість інформації бути представленою у мінімальному знаковому обсязі з максимальним збереженням змісту.
Хід роботи:
1. Визначити відносну цінність різних джерел інформації з точки зору їх використання у системі інформаційного забезпечення управління. Провести експертне опитування стосовно того, якою мірою різні види джерел інформації задовольняють вимогам оперативності, повноти, новизни, достовірності, стислості (використовується 5-бальна шкала оцінювання).
2. Таблиця заповнюється кожним студентом як експертом
Таблиця 1
Вимоги | Види джерел | |||||||
Засоби масової інфор-мації | Періодична література | Непе-ріодична література | Рекламна документа-ція | Інтернет | Урядові та відомчі акти, закони | Конфере-нції, наради | Джерела усної інфор-мації | |
Оперативність | ||||||||
Повнота | ||||||||
Новизна | ||||||||
Достовірність | ||||||||
Стислість |
За результатами індивідуальної експертизи заповнити зведену табличну форму за кожним з видів вимог для висловлювань всіх експертів, якими виступають студенти групи, і таким чином, одержати групову експертну оцінку джерел інформації. наведено у
Таблиця 2
Оперативність
Види джерел | Експерти | |||
1 | 2 | … | n | |
Засоби масової інформації | ||||
Періодична література | ||||
………. | ||||
Конференції, наради | ||||
Джерела усної інформації |
Від викладача одержати оцінки експертів-професіоналів (Додаток 1).
Виконати три парних порівняння: студент - група, студент – професіонали, група - професіонали.
Побудувати графік, на якому відобразити власні оцінки, оцінки експертів-професіоналів, оцінки групи студентів-експертів.
Оформити роботу у вигляді звіту.
Заняття№3
Підготовка інформаційно-аналітичногоогляду конкретної галузі (джерелознавчий бібліографічний огляд)
Загальні відомості
Джерелознавчий бібліографічний огляд – вторинний документ, який містить систематизовані і узагальнені відомості про характер, призначення і тематику первинних науково-технічних видань з проблеми, предмета. Первинний документ або первинне джерело інформації фіксує результат будь-якого виду людської діяльності (наукової, виробничої, суспільної та ін.). Вторинні документи (бібліографічний опис, анотація, реферат, переклад) і джерела вторинної інформації виникають у результаті аналітикосинтетичної переробки первинних документів. Вся множина первинних і вторинних документів, а також джерел інформації, які цілеспрямовано передаються інформаційними каналами від відправника до споживача, називається документальним інформаційним потоком.
Мета роботи: виконати джерелознавчий бібліографічний огляд щодо характеру, призначення і тематики первинних видань, які відображають сферу інформаційного менеджменту.
Хід роботи:
1. Користуючись фондами і каталогами бібліотеки (університету, Національної бібліотеки, Парламентської бібліотеки або ін.) дослідити документальний інформаційний потік за заданою тематикою (напр. Назвою спеціальності, за якою навчаються студенти). Структуру документального потоку можуть складати газети, журнали, автореферати
дисертацій, книги (монографії, навчальні посібники) за певний період (напр., останні 5 років).
2. Сформувати інформаційний масив за обраною темою, скласти список знайдених джерел (назви книг, журналів, газет, у яких розглянуто різні аспекти заданої теми).
3. Розкрити структуру документального інформаційного потоку. Побудувати діаграму, на якій у %-му відношенні представити структуру документального потоку на задану тематику (приклад на рис.1). Побудувати графік, який би відображав динаміку документального потоку за роками (приклад на рис.2).
4. Зробити висновки щодо кількісного та якісного складу документального інформаційного потоку, а також оцінити вплив і взаємодію важливих чинників соціально-економічного та політичного характеру на досліджувану проблему.
Рис. 1Рис. 2
Заняття№4
Оцінювання рейтингів представників еліти (ділової, наукової, політичної) за формальними характеристиками публікацій
Загальні відомості
Робота ґрунтується на одному з методів, що застосовуються при ситуаційному аналізі, прогнозуванні політичних процесів, ситуації в регіонах, оцінці активності при проведенні політичних (в тому числі виборчих) кампаній, в наукових закладах – для встановлення активності участі спеціалістів у житті міжнародної професійної спільноти, внеску в розвиток наукових напрямів, оцінюванні діяльності бізнес-структур на ринку і окремих представників бізнесу - методі об’єктивного оцінювання публікаційної активності за формальними характеристиками публікацій.
Мета роботи: навчитись застосовувати методи об’єктивної оцінки рейтингів шляхом дослідження публікаційної активності.
Хід роботи:
1. Сформувати список видань. Відбір здійснюється залежно від ймовірної наявності у виданні матеріалів потрібної тематики.
2. Виконати добір матеріалів, опублікованих за одиницю часу (день/тиждень/місяць).
3. Застосовуючи метод контент-аналізу дослідити публікації у газетних та журнальних виданнях за обраний період стосовно політичної (ділової, культурної тощо) еліти України.
Дані занести в таблицю.
Політична та ділова еліта в пресі України
№ п/п | Ім'я, прізвище | Особисті публікації | Згадується в газетах | ||
вересень, 2009 | жовтень, 2009 | вересень, 2009 | жовтень, 2009 |
4. Побудувати таблицю розподілу публікацій за типами.
Наприклад
Дана робота може бути виконана з використанням ресурсів мережі Інтернет.
5. Рейтинг публікації певного типу визначається як:
Рейтинг типу публікації = Кількість публікацій в загальному масиві/частота публікацій даного типу
6. Для кожного з представників визначити рейтинг особистих публікацій і рейтинг згадувань. Обчислити публікаційний рейтинг кожного з представників за формулою:
Публікаційний рейтинг представника = Кількість публікацій за роками (за типом)*Рейтинг публікації даного типу. Дані занести в таблицю.
Наприклад:
Прізвище | Кількість за роками | Рейтинг особи | |
2008 | 2009 |
Аналогічно заповнюється Таблиця „Згадування в газетах”.
Побудувати за одержаними значеннями діаграми.
Оформити роботу, представити викладачу побудовані діаграми, захистити роботу.
Заняття№5
Моніторинг згадувань об’єктів (подій) у мережі Інтернет
Загальні відомості
Подієвий аналіз є одним із найбільш розповсюджених методологічних засобів вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика івентаналізу ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій еволюції геополітичної обстановки на міжнародній арені.
Моніторинг - безперервне спостерігання за станом оточуючого середовища з метою управління ним шляхом своєчасного інформування про можливості настання несприятливих, критичних або неприпустимих ситуацій. Моніторингові дослідження широко застосовуються для вивчення різноманітних об’єктів соціокультурного поля з метою прогнозу їх розвитку.
Моніторингові дослідження передбачають одержання статистичних або змістових показників, які характеризують об’єкт спостереження і які можна виміряти. Система спостережень будується на фіксації дискретних кількісних характеристик об’єкта спостереження, накопичуванні цих відомостей і на можливості шляхом інтелектуальної інтерпретації одержаних відомостей зробити висновки про якісний стан об’єкта. Моніторинг ґрунтується на спостереженні типових рис у поведінці об’єктів спостереження і на своєчасній фіксації на їх фоні різних відхилень від норми.