Смекни!
smekni.com

Прилад прийому та обробки метеорологічних даних (стр. 8 из 18)

Таблиця 8.13 – Розрахунок заробітної плати обслуговуючого персоналу

Вид обслуговування Професія Ок-лад, грн Коефіцієнт зайнятості робітника Кількість персоналу, чол Річна зарплата, грн.
аналог проект аналог проект
Налагодження Інженер-налагоджувальник 600 0,1 1 1 720 720
Експлуатація Оператор з експлуатації 450 0,5 1 1 225 225
УСЬОГО 945 945

Доплати та надбавки приймаємо в розмірі 12% від основної зарплати:

Аналог: ЗДоп = 0,12 × 945 = 113,4 (грн)

Проект: ЗДоп = 0,12 × 945 = 113,4 (грн)

Відрахування на соцзабезпечення становлять 50% від основної зарплати:

Аналог: ЗСоц = 0,5 × 945 = 472,5 (грн)

Проект: ЗСоц = 0,5 × 945 = 472,5 (грн)

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається за відповідними нормами амортизації (в дипломі становлять 10%) від первинної вартості виробу, що включає договірну ціну виробу та затрати на транспортування (в дипломі становлять 5% від договірної ціни).

Первинна вартість виробу – це капітальні витрати для споживача (К).

Аналог: К = 350 + 0,05 × 350 = 367,5 (грн)

Проект: К = 339,58 + 0,05 × 339,58 = 356,55 (грн)

Річна сума амортизаційних відрахувань становить:

Аналог: UАморт = 0,1 × 367,5 = 36,75 (грн)

Проект: UАморт = 0,1 × 356,55 = 35,65 (грн)

Витрати на поточний ремонт виробів включають вартість вузлів, мікросхем, радіодеталей, які виходять з ладу на протязі року, а також вартість монтажних та демонтажних робіт, пов’язаних з їх заміною. У дипломному проекті витрати на поточний ремонт приймаються укрупнено у розмірі 5% від суми капітальних витрат.

Аналог: Uрем = 0,05 × 367,5 = 18,37 (грн)

Проект: Uрем = 0,05 × 356,55 = 17,82 (грн)

Результати розрахунків річних витрат споживача зводимо у таблицю 8.14.

Таблиця 8.14 – Річні експлуатаційні витрати споживача.

Статті експлуатаційних витрат Річні експлуатаційні витрати, грн
Аналог Проект
Основна зарплата обслуговуючого персоналу 945 945
Доплати та надбавки до основної зарплати 113,4 113,4
Відрахування на соціальне забезпечення 472,5 472,5
Капітальні витрати (К) 367,5 356,55
Амортизаційні відрахування 36,75 35,65
Витрати на поточний ремонт 18,37 17,82
Витрати на матеріали та інші витрати (1% від К) 3,67 3,56
УСЬОГО: Uекс 1956,69 1943,21

Розрахуємо ціну споживача.

Ціна споживача (Цспож) – це витрати споживача за термін служби виробів, що порівнюються, які включають капітальні витрати (К) та сумарні експлуатаційні витрати (Uекс).

Ціна споживача розраховується за формулою:

Цспож = К + Uекс× Т,

де Т – передбачуваний термін служби виробів, що порівнюються, років.

Аналог: Цспож = 367,5+ 1956,69× 10 = 19934,4 (грн)

Проект: Цспож = 356,55+ 1943,21× 10 = 19778,65 (грн)

8.6 Розрахунок інтегрального показника конкурентоздатності

Кількісною мірою конкурентоздатності може виступати інтегральний показник конкурентоздатності (Qкон), який визначається груповими показниками конкурентоздатності виробів:

Qкон = Qнп × Qт / Qе ,

де Qнп – груповий показник за нормативними параметрами (жорсткими);

Qт – порівняльна конкурентоздатність виробу за його технічним рівнем (див. табл. 2.3.1);

Qе – груповий показник конкурентоздатності за економічними показниками.

Груповий показник за нормативними (жорсткими) параметрами може приймати два значення:

нуль, якщо виріб не відповідає обов’язковим для даного ринку нормам та стандартам (частота та напруга живлення, рівні вхідних та вихідних сигналів та ін.);

одиниця, якщо виріб відповідає вищезазначеним нормам.

В нашому випадку Qнп = 1.

Конкурентоздатність за економічними показниками Qе визначається відношенням ціни споживача виробу, що проектується, до ціни споживача виробу-аналога:

Qе = Цспож.пр / Цспож.ан = 19778,65 / 19934,4 = 0,984

Інтегральний показник конкурентоздатності дорівнює: Qкон = 1 ×1,688 / 0,984 = 1,715

Так як 1,715> 1, то виріб, що проектується, цілком конкурентоздатний.

8.7 Аналіз стратегії маркетингу

Стратегія маркетингу, є одним з основних розділів техніко-економічного обгрунтування виробу, що розробляється. Зміст цього розділу дозволяє визначити основні напрями діяльності при збуті товару.

8.7.1 Схема розповсюдження виробів

Даний виріб буде постачатися безпосередньо споживачам, що припускає стимулювання продажу і організацію реклами.

Стимулювання продажу виконується за допомогою таких методів:

гарантійне обслуговування на протязі двох років;

безкоштовні консультації з експлуатації виробу;

безкоштовні пуско-налагоджувальні роботи.

8.7.2 Організація реклами

Даний продукт розроблявся на замовлення окремої організації для власних потреб і первинно не призначався для масового виробництва, але після опробування його в дії була висунута пропозиція по розповсюдженню його іншим споживачам.

Враховуючи специфіку продукту, що розробляється, реклама повинназдійснюватись серед потенційних споживачів продукту. Їм демонструються основні можливості та характеристики цього виробу.

Реклама продукту буде розповсюджуватисячерез електронну пошту, власну Інтернет-сторінку підприємства та шляхом публікації у спеціальних інформаційних виданнях (каталогах).

Рекламна компанія буде тривати 3 роки.

Розсилка електронних листів потенційним споживачам (приблизно 30) буде здійснюватись раз на квартал. Вартість 1 Мб переданої інформації – 0,5 грн. Об’єм листа – 750 Кб.

Витрати на електронну рекламу за весь період складуть – 135 грн.

Вартість розміщення однієї сторінки у каталозі “ProSoft” – 500 грн. Каталог виходить два рази на рік.

Витрати на рекламу в каталогах за весь період складуть – 3000 грн.

Кошти, витрачені на рекламну компанію за весь період складуть – 3135 грн.

8.7.3 Прогнозування об’єму продаж

Так як підприємство зацікавлено у стабільності випуску продукту, то треба спрогнозувати мінімальний (Nmin), максимальний (Nmax) та найбільш імовірний (Nнайб.ім) об’єм продаж.

Припустимо, що:

Nmin = 100 шт.

Nmax = 140 шт.

Nнайб.ім = 120 шт.

Очікуване значення об’єму продаж можна розрахувати за формулою:

Nоч = (Nmax + 4 × Nнайб.ім + Nmin) / 6

Nоч = (140 + 4 × 120 + 100) / 6 = 120 (шт)

Дисперсія об’єму продаж розраховується за формулою:

D = (Nmax – Nmin) / 6

D = (140 – 100) / 6 = 6,66

Очікуваний об’єм продаж може бути реалізований на протязі 2-3 років.

8.8 Визначення беззбитковості виробництва

Для визначення беззбитковості виробництва слід використовувати формулу:

Nбез = С / (Ц – А),

де С – загальна сума умовно-постійних витрат, пов’язаних з маркетинговими дослідженнями, розробкою та освоєнням виробу, що проектується, та реклами, грн. (див. п. 3);

Ц – відпускна (договірна) ціна виробу, грн.;

А – сума умовно-змінних витрат у собівартості виробу, що проектується, грн. (сума п.1+…+п.10 в калькуляції собівартості виробу).

Розрахуємо точку беззбитковості:

Nбез = 6165,35 / (339,58 – 169,18) = 37,96 » 36,18 (шт.)

Тобто, треба продати 36 виробів і тільки після цього підприємство перестане бути збитковим і почне отримувати прибуток.

Виходячи з цього побудуємо графік беззбитковості, який наведений на рис. 8.1.


Рисунок 8.1 – Графік беззбитковості.

Таблиця 8.15 – Аналіз впливу різних варіантів цін на досягнення беззбитковості виробництва.

Ціна, грн Відсоток рентабельності Сума на покриття умовно-змінних витрат Сума на покриття умовно-постійних витрат,гр.1 – гр.3 Кількість виробів, необхідних для відшкодування всієї суми умовно-постійних витрат,С / гр.4
250 20 50 200 31
350 30 105 245 26
450 40 180 270 23
339,58 50 163,79 163,79 36
250 40 100 150 42
350 30 105 245 26
450 20 90 360 18

Таблиця 8.16 – Залежність прибутку від ціни та можливого збуту.

Ціна одиниці, грн Прибуток на виріб, грн Можливий збут, шт Кількість виробів при якій досягається беззбитковість, шт Кількість виробів, які будуть приносити прибуток,гр.3 – гр.4 Сума прибутку, грнгр.2 ´ гр.5
250 70 140
300 84 130
339,58 95,28 120 36 120 11433,3
350 98 115
400 112 110
450 126 100

Висновки

У даній роботі був розроблений прилад прийому метеорологічних даних, який є складовою частиною метеорологічного комплексу.

Технічні рішення, що були запропоновані при розробці, повністю задовільняють вимогам, які висувалися до приладу прийому інформації та метеокомплексу вцілому.

Були розроблені та апаратно реалізовані протоколи обміну даними між окремими модулями метеорологічного комплексу. Запропоноване конструкторське виконання приладу дозволяє твердити про його зручність та надійність у використанні.

Проведений техніко-економічний аналіз розробки дозволяє зробити висновок про доцільність розробки і продажу продукту “прилад прийому та обробки метеорологічних даних” на ринку. Розрахована ємність ринку та передбачуваний обсяг продажів носять умовний характер і можуть бути розширені за рахунок модернізації і просування товару на нові сегменти ринку.