Інформатика і інформаційні технології (стр. 3 из 3)
Типова схема функціонування інтелектуальної системи
Функціонування інтелектуальної системи можна описати як постійне прийняття рішень на основі аналізу поточних ситуацій для досягнення певної мети. Природно виділити окремі етапи, які утворюють типову схему функціонування інтелектуальної системи:
1. Безпосереднє сприйняття зовнішньої ситуації; результатом є формування первинного опису ситуації.
2. Співставлення первинного опису зі знаннями системи і поповнення цього опису; результатом є формування вторинного опису ситуації в термінах знань системи. Цей процес можна розглядати як процес розуміння ситуації, або як процес перекладу первинного опису на внутрішню мову системи. При цьому можуть змінюватися внутрішній стан системи та її знання. Вторинний опис може бути не єдиним, і система може вибирати між різними вторинними описами. Крім того, система в процесі роботи може переходити від одного вторинного опису до іншого. Якщо ми можемо формально задати форми внутрішнього представлення описів ситуацій та операції над ними, ми можемо сподіватися на певний автоматизований аналіз цих описів.
3. Планування цілеспрямованих дій та прийняття рішень, тобто аналіз можливих дій та їх наслідків і вибір тієї дії, яка найкраще узгоджується з метою системи. Це рішення, взагалі кажучи, формулюється деякою внутрішньою мовою (свідомо або підсвідомо).
4. Зворотна інтерпретація прийнятого рішення, тобто формування робочого алгоритму для здійснення реакції системи.
5. Реалізація реакції системи; наслідком є зміна зовнішньої ситуації і внутрішнього стану системи, і т.д.
Дуже важливим є таке міркування. Не слід вважати, що вказані етапи є повністю розділеними у тому розумінні, що наступний етап починається тільки після того, як повністю закінчиться попередній. Навпаки, для функціонування інтелектуальної системи характерним є взаємне проникнення цих етапів. Наприклад, ті чи інші рішення можуть прийматися уже на етапі безпосереднього сприйняття ситуації. Насамперед, це рішення про те, на які зовнішні подразники слід звертати увагу, а на яке не обов'язково. Зовнішніх подразників так багато, що їх сприйняття повинно бути вибірковим.
3. Для чого необхідні інформаційні системи у статистиці
Відповідно до структури статистичної служби України у структурі інформаційної обчислювальної статистичної системи (ІОСС) також вирізняють три рівні: державний (центральний), обласний та районний (рис. 1).
На державному (центральному) рівні:
виконується збирання, оброблення та аналіз статистичної інформації, що надходить з обласних управлінь статистики, яка обробляється та спрямовується в керівні державні організації;
організується контрольований доступ до статистичних фондів з боку інших міністерств і відомств. На цьому рівні здійснюється об’єднання обласних фрагментів у глобальну мережу статистики України.
Державний рівень ІОСС складається з локальної обчислювальної мережі, яка об’єднує управління Держкомстату і відділи Головного міжреґіонального управління статистики в єдиний інформаційний простір з відповідним розподілом прав доступу до інформаційних фондів.
На обласному рівні забезпечуються збирання статистичних даних від підзвітних статистичних одиниць, одержуються статистичні дані по каналах зв’язку з районного рівня, проводяться оброблення на аналіз статистичної інформації в межах територій, забезпечуються нею керівні органи реґіону, передається інформація на державний рівень по каналах зв’язку. Функціонально обласний рівень будується на основі локальної обчислювальної мережі обласного управління статистики.
На районному рівні реалізується збирання статистичної інформації від первинних об’єктів статистичного обліку, проводяться вибіркові обстеження, оброблення та аналіз одержаної статистичної інформації, передавання її керівним органам району і (по каналах зв’язку) на обласний рівень. У перспективі техніко-технологічний комплекс районного відділу статистики являтиме собою локальну обчислювальну мережу.
Оброблення інформації на центральному рівні ведеться в Головному міжреґіональному управлінні статистики. ГМУС оснащене двома потужними обчислювальними ЕОМ з процесорами RISC-архітектури для функціонування системи управління інтегральними базами статистичних даних. Ці обчислювальні системи забезпечують багатозадачний режим оброблення статистичної інформації, систему апаратного захисту пам’яті на всіх рівнях, оптимальні параметри системної продуктивності, підтримку системи управління базами даних Sybase, які дають змогу працювати в середовищі клієнт-сервер. Центральні обчислювальні системи забезпечують взаємодію з робочими станціями і серверами локальної обчислювальної мережі за допомогою мережевої операційної системи Netware і контролерів Ethernet.
Локальна обчислювальна мережа використовується в побудові інформаційної обчислювальної системи статистики для забезпечення робочих місць користувачів та інформаційної взаємодії, дає змогу підвищити ступінь ефективності використання обчислювальної техніки.
Локальна обчислювальна мережа центрального рівня будується за таким принципом. В апараті Держкомстату України робочі станції управлінь об’єднуються в локальну обчислювальну мережу, яка забезпечує передання та обмін даними між окремими робочими станціями. У Головному міжреґіональному управлінні статистики локальна обчислювальна мережа об’єднує робочі станції відділів у комплекс, пов’язаний з розв’язанням задач у відповідній галузі статистики. Файл-сервер локальної обчислювальної системи відділів здійснює зберігання та управління даними і програмами загального користування і доступом до них, створення і ведення баз даних поточного періоду за відповідними галузями статистики.
Для забезпечення засобів телекомунікацій на центральному рівні виділено комунікаційний сервер на базі персональних комп’ютерів, включених у загальну мережу Ethernet і призначених для доступу до мереж зв’язку з реалізацією функцій електронної пошти та електронного обміну документами. Загальну структуру інформаційно-обчислювальної системи статистики центрального рівня наведено на рис. 2.
Обчислювальні системи забезпечують багатозначний режим оброблення транзакцій, систему апаратного захисту пам’яті на всіх рівнях, оптимальні параметри системної продуктивності, підтримку операційної системи типу UNIX і системи управління базами даних типу ORACLE, які дають можливість працювати в середовищі клієнт-сервер. Центральні обчислювальні системи забезпечують взаємодію з робочими станціями і серверами локальної обчислювальної мережі за допомогою мережевої операційної системи.
Загальну структуру інформаційно-обчислювальної системи статистики обласного рівня наведено на рис. 3.
У районних відділах статистики розміри баз даних не перевищують 1000 записів, а кількість користувачів становить від 3 до 12 осіб. Загальну структуру інформаційно-обчислювальної системи статистики районного рівня наведено на рис 4. Районний рівень включає 660 районних і міських відділів статистики і забезпечує введення та оброблення близько 30 ∙ 10 000 000 байт, передавання 24 ∙ 10 000 000 байт і зберігання впродовж року 56 ∙ 10 000 000 байт.
Кожний районний відділ статистики має бути оснащений локальною обчислювальною мережею з відповідною кількістю робочих станцій та одним або кількома багатотермінальними комплексами введення та оброблення даних на основі персонального комп’ютера локальної обчислювальної мережі районного відділу статистики.
Одна з робочих станцій оснащується модемом, який забезпечує обмін даних відповідно до протоколу V.23 по комутованих телефонних каналах Міністерства зв’язку України, і виконує функції сервера зв’язку районного відділу статистики.
Локальна обчислювальна мережа районного відділу статистики управляється мережевою операційною системою Netware Lite для однорангових мереж, що дає змогу використати невиділений файл-сервер і організувати на ньому додаткове робоче місце.
Список літератури
1. Писаревська Т. А. Інформаційні системи і технології в управлінні трудовими ресурсами: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 279 с
2. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. - СПб.: Питер, 2000.
3. Башмаков А.И., Башмаков И.А. Интеллектуальные информационные технологии: Учеб. пособие. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2005.
4. Солійчук С. Управління і ЕОМ. – К., 2000.
5. Дніпровецький К. У ногу з часом // Ділова Україна. – 2001. - №3. – с.14-15.