За О. Вергелісом, газета «Дзеркало тижня»
(764 сл.)
29. Перша частина використаного в тексті авторського неологізму «аудіомісіонерка» (рядок 2) стосується звукозапису, а друга – ...
А популяризації
Б благословення
В започаткування
Г звеличення
А
30. Слова, мимохідь і мимохіть, ужиті в тексті (рядки 39, 51)
А різні за значенням
Б однакові за значенням
В близькі за значенням
Г протилежні за значенням
А
31. Згадуючи «свідомих українських піратів» (рядки 17-18), автор передусім
А романтизує незалежних підприємців, які випробовували долю, вирушаючи за кордон
Б схвалює поширення української музики в обхід авторських прав
В наголошує, що вони сприяли знайомству з мистецтвом української діаспори
Г говорить про спроби наслідування стилю Квітки Цісик на українській естраді
В
32. Пишучи, що Квітка Цісик стоїть «посеред Брукліна, коханим покинута, долею скривджена, батьківщиною забута, і виводить пісню знетямлено, протяжно, жалібно» (рядки 25-26), автор прагне
А викликати в читача співчуття до дівчини
Б наголосити на впливі матеріальної скрути на творчість співачки
В підкреслити щирість і майстерність виконання героїні
Г ствердити, що талант співачки не був поцінований слухачами
В
33. Згадка про те, що Квітка Цісик мала в репертуарі дуже відомі пісні, співвідносна з реченням (реченнями)
А І ніщо не віщувало появи цього голосу «нізвідки» — на диво місцевій естраді (рядки 12-13).
Б Зірок тоді наплодилося необлікована кількість. Більше, ніж на небі (рядок 14).
В Свої кревні 200 тисяч доларів ця вродлива й розкута американка вкладає в «український проект» (рядки 44-45).
Г І саме в американської українки виявилося найбагатше змістове й емоційне аранжування. Так виходить... коли «як уперше» (рядки 61-62).
Г
34. Виходячи з тексту, долю Квітки Цісик НЕ МОЖНА вважати здійсненням американської мрії, бо
А це поняття означає високий життєвий стандарт і славу, а співачка їх не досягла
Б вона завжди лишалася українкою, байдужою до американських цінностей
В американська мрія передбачає самостійну працю, а Квітка мала підтримку родичів
Г метою її життя стала творчість, а не соціальний статус і матеріальні статки
Г
35. Співачка Квітка Цісик і кінорежисер Сергій Параджанов порівняні в тексті (рядки 62-69), тому що вони
А геніальні своєю неповторністю
Б були відірвані від батьківщини
В постраждали за любов до України
Г створили свої шедеври незадовго до смерті
А
36. Ознаками стилю тексту є
А уживання термінів, спеціальної фразеології, логічність, точність, обґрунтованість викладу
Б повтори, пристрасність викладу (захоплення), наявність окличних речень, питань, уживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, фразеологізмів
В широке уживання побутової лексики, емоційно забарвлених і просторічних слів, неповних речень
Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів, гранично точний виклад
Б
37. Рядки
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!..
узяті з
А соціально-побутової пісні
Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д думи
Б
38. Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького»?
А Всеволод
Б Ігор
В Гзак
Г Кончак
Д Святослав
Б
39. «Той, в кого совість як чистий кришталь» є ідеалом автора твору
А«Чого являєшся мені у сні» Івана Франка
Б «Послання до Основ’яненка» Тараса Шевченка
В «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка
Г «І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки
Д «Всякому місту – звичай і права» Григорія Сковороди
Д
40. Персонаж, який розповідає про театр: «На комедії одні виходять – поговорять, поговорять та й підуть; другі ж вийдуть те ж роблять; деколи під музику співають, сміються, плачуть, лаються…», це
А Злотницький («Хазяїн» Івана Карпенка-Карого)
Б Василь («Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка)
В Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського)
Г Інститутка («Інститутка» Марка Вовчка)
Д Максим Ґудзь («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного)
В
41. Образ нескореного титана Прометея є в творі
А «Мойсей» Івана Франка
Б «Contra spem spero» Лесі Українки
В «Енеїда» Івана Котляревського
Г «На колимськім морозі калина» Василя Стуса
Д «Кавказ» Тараса Шевченка