У Закарпатті затверджені обласна і районні програми розвитку підприємництва на 2003-2004 роки. Планується також за сприяння місцевих органів влади відкрити в кожному районі громадську приймальню для підприємців, де буде забезпечено доступ до інформаційної бази щодо об’єктів комунальної власності, які не працюють, вільних виробничих та торговельних площ, земельних ділянок, природних ресурсів тощо.
Оцінка регіонального інвестиційного клімату
Два закони - "Про режим спеціальної інвестиційної діяльності на території Закарпаття" та "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття" - створили для краю доволі вагомі можливості щодо залучення інвестицій. Станом на 1 січня 2003 року на території області реалізувалися 77 інвестиційних проектів на суму 244479 тис. дол. США. Від початку реалізації проектів суб’єктами територій пріоритетного розвитку було вироблено продукції на суму 520 млн. грн., створено й збережено 11930 робочих місць. Та існують тут і проблеми. Нещодавно на засіданні експертної комісії з питань інвестиційної діяльності в Закарпатській області було проаналізовано виконання всіх інвестпроектів, які здійснюються на території області. Загальні підсумки доволі невтішні, хоча за останній рік і намітилися певні тенденції до поліпшення ситуації. Так, через невиконання умов договорів за два попередні роки місцевими органами влади було розірвано 9 угод, у т. ч. 6 із них - торік. На сьогодні порушуються терміни виконання інвестиційних проектів понад 40% підприємств (причому 35% із них - через об’єктивні причини, а надто через позапланові перевірки органів контролю). За результатами діяльності за минулий рік збитково працювали близько 20 підприємств (26% від загальної кількості). Ще жахливішим є такий показник: невиконаними залишаються планові показники 63% інвестпроектів. Окрім того, 39 підприємств не дотримуються запланованих показників щодо чисельності працівників. Існує проблема і з заробітною платою: запланованого показника середньомісячної зарплати не дотримуються 39 підприємств ТПР, що становить 50,6% від загальної кількості суб’єктів. Єдиний позитивний показник - заплановані показники чистого прибутку, що їх отримують 24 підприємства (31% від загальної кількості). За період інвестиційної діяльності в економіку області надійшло прямих інвестицій на суму 126,9 млн. дол. (411 суб’єктів), що в розрахунку на одного жителя області становить 97,6 дол. За цим показником Закарпаття посідає 5 місце в Україні. Від початку реалізації проектів на території СЕЗ залучено інвестицій на суму 65,7 млн. дол., з яких 50,9 млн. дол. надійшло в 2002 році. Загальна кількість зареєстрованих проектів становить 11, що на 5 більше, ніж у 2001 році. Станом на 1 січня 2003 року на підприємствах СЕЗ створено 383 робочі місця. Від початку реалізації проектів суб’єктами СЕЗ було вироблено продукції на 199,8 млн. грн., у т. ч. у 2002 році - на 117,8 млн. грн. Загальна сума надходжень до бюджету склала 26,5 млн. грн. Рівень залучення іноземних інвестицій на ТПР з початку реалізації проекту становив 42601,5 тис. дол. США. Вітчизняних інвестицій на ТПР з початку реалізації проекту було залучено на суму 35398,7 тис. дол. У СЕЗ "Закарпаття" залучені іноземні інвестиції складають 4537,2 тис. дол., вітчизняні - 33460,4 тис.
Стан аграрної реформи в регіоні
На 1 січня 2003 року в Закарпатті набули право на земельну частку (пай) 122427 громадян. Відповідні сертифікати вже вручені 121241 особі. Найбільший відсоток незамінених на державні акти сертифікатів залишається в гірській зоні області, тобто там, де вихід землевпорядників на місцевість ускладнений, а в жителів відсутні кошти. Треба враховувати, що землі в Закарпатті не всюди однакові. Якщо виходити з цього, пай може бути виділений і в трьох місцях залежно від якості землі.
Середня зарплата в сільському господарстві є нижчою, ніж в інших галузях. Існує проблема ціноутворення. Аграрний сектор регіону дає 27% валової продукції Закарпаття. Чисельність тих, хто працює тут, становить 22 тис., або 10% від загальної кількості працівників народного господарства області. Виробництво валової продукції сільського господарства 2002 року зросло порівняно з 2001 роком на 5,7%, у т. ч. на сільгосппідприємствах - на 6,9%. Збільшилися й обсяги виробництва зерна, картоплі, овочів. Певної стабілізації було досягнуто також у тваринництві. 96% усієї сільгосппродукції виробляється в приватному секторі області.
Позитивним чинником земельної реформи стало запровадження орендних відносин. У 2002 році сільгосппідприємства уклали з пайовиками 40300 договорів оренди земельної частки (паю). Для поліпшення ситуації в АПК ще недостатньо використовуються можливості кредитування. Загалом в області було оформлено в 2002 році кредитів на загальну суму 9011,6 тис. грн. Причину цього вбачають у високих ставках. До числа негативних факторів реформування аграрного сектора економіки в 2002 році слід віднести незавершення розрахунків сільгосппідприємств за договорами оренди майна та землі. Такий стан справ призводить до втрати в громадян довіри до договорів. Значною залишається ще й частка майна пайового фонду, власники якого поки що не прийняли рішення щодо розпорядження паями, що теж зумовлює невдоволення селян. Іще одну проблему становить формування аграрного ринку. В області створено 9 агроторгових домів, 58 оптово-плодоовочевих ринків, 2002 року було проведено 11 аукціонів із продажу живої худоби та 14 виставок-ярмарків. Значно розширилася сфера заготівельних пунктів. Але механічне створення структур іще не гарантує ефективності ринку, він потребує наповнення товарами за реальною ціною. Є низка проблем щодо використання колишніх агролісів. За пропозицією Мінагрополітики України, в області буде створено державне агролісове підприємство зі своїми структурами в районах, що має уможливити використання цих лісових ресурсів.
У сільрадах не вистачає коштів для проведення вартісної оцінки землі. У багатьох населених пунктах не було створено жодного робочого місця у виробничій сфері та соціальній інфраструктурі, люди в таких районах живуть лише за рахунок одноосібного господарювання. Сьогодні колективне майно розподілено на паї тільки на папері, а техніка переважно безгоспно знаходиться десь по дворах. У Туричківській сільраді (Перечинський район) уже знайшли компромісне рішення: створили комунальну технічну службу, підшукали для неї керівника, щоб організовано надавати людям послуги з оранки й обробітку грунту.
Оцінка соціальної сфери регіону
На соціальний захист населення згідно з розрахунками Міністерства фінансів України в обласному бюджеті на 2003 рік передбачено кошти в сумі 9 216,2 тис. грн., з яких основну питому вагу складають видатки на утримання підопічних у будинках-інтернатах для людей похилого віку та малолітніх інвалідів. Крім того, місцевим бюджетам на фінансування програм із соціального захисту населення передбачено субвенції з державного бюджету. Нині в області проживають 282 тис. пенсіонерів, однак рік-у-рік їх кількість зростає. Чи не головною причиною цього є скорочення з посад за місцем роботи.
Офіційно на обліку в центрі зайнятості перебуває близько 50 тис. осіб, проте відсоток так званого прихованого безробіття набагато вищий. Регіон має один із найгірших в Україні показників кількості вакантних місць, що зумовлено непослідовною політикою територіальних центрів зайнятості, відсутністю координації з управліннями обласної адміністрації, через що співробітники центрів виступають у ролі статистів, хоча важелів впливу на ситуацію у них достатньо. Області потрібен єдиний інформаційний центр з питань зайнятості. Адже з урахуванням громадян, які звернулися за послугами до служби зайнятості населення в попередньому році, чисельність незайнятого населення на фіксованому ринку праці становила 91,5 тис. осіб. Упродовж 2002 року центрами зайнятості було працевлаштовано 24,1 тис. громадян, залучено до оплачуваних громадських робіт 5480 безробітних, охоплено підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації в системі профнавчання 3573 чол., виплачено допомогу з безробіття в розмірі 23544,7 тис. грн.
Оцінка діяльності ЗМІ регіону
У Закарпатській області нині зареєстровано 273 друкованих видання, з яких регулярно виходить 80. Органам державної влади належить 18 газет, 35 видань засновані партіями та політичними організаціями, 9 - релігійними громадами, 7 - редакційними трудовими колективами.
На комерційні структури припадає 45 видань. Цікавим є той факт, що з 37 видань, власниками яких виступають приватні особи, 20 є громадсько-політичними, 4 - літературно-мистецькими, решта - рекламного характеру. Найбільше приватної преси в Берегівському, Виноградівському та Тячівському районах, проте вона виходить невеликими накладами. Найбільші тиражі обласних видань спостерігалися під час проведення референдуму. Зазвичай діяльність преси пожвавлюється й у передвиборні періоди.
З кожним роком знижується підтримка преси владою. Цього року на всі обласні видання заплановано витратити 50 тис. грн. бюджетних коштів.
На кінець 2002 року в Закарпатті працювало 7 телекомпаній, 5 радіостанцій, 8 організацій кабельного телебачення. Нині здійснюється проект "Телесело", для нього вже монтується технічне обладнання, яке забезпечуватиме трансляцію у віддалені гірські села 10-15 каналів.
Інтернет-ринок нараховує 14 інтернет-провайдерів, більшість серед яких шлюзові. Сконцентровані вони в м. Ужгороді.
Оцінка розвитку третього сектора