Смекни!
smekni.com

Характеристика промислового центру Херсон (стр. 1 из 2)

(Херсонська область)

Підсумкова практична робота

учня 9-Б класу

середньої школи № 16

м. Києва

Шевченка Миколи


ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому бе­резі Дніпра, за 25 км від Дні­провського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км2. Поділяється на три міські райони. Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ, укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчлено­вана балками, ярами; є блюдце-подібне зниження. Перевищен­ня висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня +23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський облас­ний центр по гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2 дендропар­ки і парк — пам'ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам'я­ток природи (всі — місц. зна­чення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобуду­вання, текст, і консервна галузі промисловості. Суднобудуван­ня і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об'єд­нанням (випускає сучасні оке­анські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізо­бетонні доки, ліхтеровози), суд­нобуд.-судноремонтним (паса­жирські теплоходи та катери, самохідні річкові баржі, букси­ри тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне підприємство с.-г. машинобуду­вання — виробниче об'єднання «Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го» — випускає самохідні ку­курудзозбиральні комбайни «Херсонець», дощувальні уста­новки та ін. с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та електро­машинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті об'єднання: виробниче бавов­няне та обласне виробничо-торг. взуттєве; швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консерв­ний комбінат, консервний, хліб­ний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродук­тів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів пред­ставлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетон­них виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціону­ють 3 вузи: пед. (з ф-том при­родничих наук), с.-г., індустрі­альний; вечірній філіал Мико­лаївського кораблебуд. ін-ту; 14 середніх спец.навч.закладів (серед них — гідрометеоролог. технікум); 12 профес.-тех. уч-щ. Український н.-д. ін-т зрошу­ваного землеробства з ком­плексним селекційним цент­ром по рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. устано­ви і проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ Географічного т-ва Ук­раїни, Херсонський обласний будинок природи, 2 держ. музеї — Херсонський крає­знавчий музей та худож. музей, 2 театри — український муз.-драматичний та ляльок; обл. філармонія. Планетарій. Бюро подорожей та екскурсій. Ту­рист. готель *Лілея».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО.III 1944. Розташо­вана на Пд. України. На Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями, на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чор­ного і Азовського морів. Пл. 28,56 тис. км2 (4,7 % тери­торії України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на 1.1 1990; 2,4 % насе­лення республіки). Центр — м. Херсон. В «"ласті — 18 ра йонів; 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ. типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. цент­рів Донецько-Придніпровсько-го економічного району, ви­хід до Азово-Чорномор. ба­сейну і наявність великої річ­кової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.-

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій природній зоні пов'я­зане гол. природне багатство області — зем. ресурси, але посушливий клімат, маловод-ність і слаба залісеність не­гативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл. 75,7 %), прожи­вають також росіяни (бл. 20,2 %), білоруси, євреї та ін. національності. Пересічна гу­стота нас. 44 чол. на 1 км2, що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх. частина області та приміські райони. Міське населення ста­новить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче середньоресп. рівня урбанізації (75 %). Пере­важають середні та малі міста, розташовані вздовж мор. узбе­режжя, по Дніпру та на пере­хрестях основних трансп. магі­стралей. Близько 2/, міськ. населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агло­мерацію. Система міськ. роз­селення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ, Скадовськ. Сільс. розсе­лення розріджене, пересічна густота населення у сільс. мі­сцевості бл. 17 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км2). Помітно зростає насе­лення, у т. ч. і сільське у ра­йонах, де створені потужні

Площа зелених насаджень у .іеле-них зонах міст і селищ міського типу Херсонської області (тис. га).

зрошувальні системи — Ка­ховському, Чаплинському, Ска-довському, Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол.; переваж­на більшість — у галузях ма­теріального вироби.: у пром-сті — 25 %, с. г.— 28,3 %. У не­виробничій сфері зайнято мен­ше 25 % трудових ресурсів області. Заг. рівень забезпече­ності трудовими ресурсами не­достатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї Східно-Європейської плат­форми. Кристалічний фунда­мент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн. вона складається з па­леогенових карбонатних та гли­нистих порід, які місцями від-слонюються у річкових доли­нах, далі на Пд. під ними заля­гають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відклади. Верхній шар осадочного чохла склада­ється з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської монокліналі. Серед антропогенових найпоширені­шими є породи лесової форма­ції. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновіко­вих терас. Значну площу за­ймають піски 1-ї надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського вдсх. Область розташована в ме­жах Причорноморської низови­ни, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня — слабохвиляста рівнина, полого нахилена в пд. напрямі. Абсолютні висоти ко­ливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського м. і зат. Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На Пд. і особливо на Пд. Сх. рівнин­ність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глиб. їх врізу досягає 10— 15 м). Поди займають бл. 20 % тер. області, їх глиб. 6—8 м (подекуди — до 15 м), пл. 0,2— 1 км2 (бувають поди до 120 км2: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніп­ра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами вис. 8—15 м. Берегова лінія порізана мілко­водними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька, Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш — Азов­ського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут, Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин облас­ті найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське родовище). Ви­явлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і гря­зі мають лік. властивості.

Клімат X. о. помірно континен­тальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — 300—410мм, пере­важна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніго­вий покрив нестійкий. Се­ред несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бу­вають на Пд. області. X. о. роз­ташована у двох агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теп­лій (пн. частина) і дуже посуш­ливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометео­рології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Но­ва, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро (нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кін­ська) і утворює т. з. Дніпров­ські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі — Каховське водо­сховище. Пересічна густота річ­кової сітки становить 0,1 км/км 2. Для річок області ха­рактерне мішане живлення: снігове становить 85—90 %, підземне — 10—15 %. При­родний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використо­вують для водопостачання, зро­шування, риборозведення. Ли­мани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи півден­ні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорно­земами південними солонцюва­тими, далі на Пд.— каштано­вими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Ха­рактерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грун­ти і солоді подів. У межах Ниж­ньодніпровських пісків — дер­нові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На пі­щаних островах і косах — дер­нові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плав­нях Дніпра — торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорномор­ській (Понтичній) степовій гео­ботанічній провінції. Характер­ні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи,заплавні і подо­ві луки. Природні степи зберег­лися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребін­частий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пи­рію подового з гірчаком і хрі­ном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дні­провських плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-ше­люгові зарості, ксерофітні зла­ки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, ви­ноградниками. На узбереж­жях заток і лиманів зро­стають солонець європейський трав'янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насаджен­ня займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різно­манітний: риб — 182 види, земноводних — 8, плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лиси­ця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпошире­ніші куріпка сіра, шуліка чор­ний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плав­нях — коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мар­тин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, са­зан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бич­ки, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та ін.