За видом фінансового інструмента розрізняють такі операції з портфельними інвестиціями:
— операції з цінними паперами, які дають право на участь у ка
піталі, тобто операції з акціями різних типів, сертифікатами участі,
які замінюють акції, всіма видами капіталовкладень у довірчі това
риства та інвестиційні фонди.
— операції з борговими цінними паперами: 1) з облігаціями та
іншими довгостроковими або безстроковими борговими зобов'язан
нями; 2) з інструментами грошового ринку (борговими цінними па
перами, термін погашення яких з моменту їх випуску становить рік
або менше року — казначейські зобов'язання, векселі, банківські
акцепти, короткострокові депозитні сертифікати); 3) з похідними
фінансовими інструментами (опціони, варранти).
Стаття «Інші інвестиції» охоплює операції, що стосуються різних видів інвестицій, таких як торговельний кредит, інші види зовнішніх позик, валюта й депозити, використання кредиту МВФ тощо.
«Інші інвестиції» — це категорія фінансових операцій, які не ввійшли до статей «Прямі інвестиції», «Портфельні інвестиції» та «Резервні активи».
Як і портфельні інвестиції, інші інвестиції розподіляються на «інші інвестиції — активи» та «інші інвестиції — пасиви» відповідно до їхньої належності до фінансових активів чи фінансових зобов'язань країни.
За видом фінансового інструмента операції з іншими інвестиціями класифікуються так.
Торговельні (комерційні) кредити — це вимоги та зобов'язання, що виникають внаслідок того, що продавець надає кредит безпосередньо покупцю товарів, або покупець здійснює попередню оплату (банківські позики на фінансування зовнішньоторговельних операцій до цієї категорії не належать, вони враховуються разом з позиками).
Позики — це пряме надання кредитором боржнику певної суми коштів; крім того, до категорії позик входять платежі за угодами РЕПО (Repurchaseagreement), виплата основної суми боргу за фінансовим лізингом. Залежно від початкового терміну погашення позики поділяються на довгострокові та короткострокові.
Довгострокові позики — це кредити МВФ та інших міжнародних організацій, гарантовані або негарантовані державні кредити, довгострокові кредити, що надходять за прямими кредитними лініями, інші позики, початковий термін погашення яких становить понад рік.
Короткострокові позики — банківські кредити, в тому числі на фінансування зовнішньоторговельних операцій, платежі за угодами РЕПО, інші види позик та авансів (включаючи іпотечні кредити), що передбачають початковий термін погашення менший за один рік або виплачуються за першою вимогою.
Депозити — ліквідні депозити (депозити до запитання) та інші види депозитів, кошти за трастовими угодами, депозити в кредитних спілках, будівельних товариствах тощо.
Інші активи (пасиви) — інші інвестиції, що не ввійшли до трьох зазначених вище категорій.
Резервні активи — це іноземні фінансові активи, які фактично належать органам грошово-кредитного регулювання, перебувають у розпорядженні цих органів та можуть бути реально використані, якщо в цьому з'явиться потреба. Ці фінансові активи контролюються монетарною владою і призначені для фінансування і регулювання дефіциту платіжного балансу та для інших чітко обумовлених цілей. Основні складові резервних активів: монетарне золото, спеціальні права запозичення (SDR), резервна позиція в МВФ, іноземна валюта, інші фінансові вимоги. Зміна стану резервних активів означає, що проводяться фінансування дефіциту платіжного балансу, офіційна інтервенція на валютному ринку, метою якої є вплив на курс національної валюти та інші операції.
У платіжному балансі відбиваються зміни міжнародних резервів протягом певного періоду. Зміни мають місце, якщо провідні грошово-кредитні інститути продають або купують іноземні ліквідні активи чи певні ліквідні зобов'язання.
9.3. ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Основний принцип формування платіжного балансу полягає у відображенні кожної операції, що проводиться двома рівними за величиною проведеннями, тобто кожному руху матеріальних засобів протистоять відповідні зміни фінансових вимог або зобов 'язань.
Перша записується за кредитом з позитивним знаком, друга — за дебетом з негативним знаком. Сума всіх кредитових проведень має дорівнювати сумі дебетових, тобто чисте сальдо за всіма проведеннями має бути нульовим. У більшості операцій платіжного балансу відбувається обмін однієї економічної цінності на іншу. Кожна економічна цінність має реальне матеріальне втілення (товари, послуги, прибутки) і фінансове відображення. Це і показується кредитовою та дебетовою операціями за системи подвійного запису, якщо здійснюється операція обміну (наприклад, експортні товари обмінюються на відповідну кількість грошей, яка показується у фінансовому рахунку). Бувають, однак, випадки, коли обмін не здійснюється. Тоді друга частина операції проходить за статтею «трансферти» (наприклад, у разі гуманітарної допомоги іноземних держав).
Відповідно до теорії платіжного балансу операція відображається за кредитом, якщо експортуються реальні матеріальні цінності (товари, послуги, прибутки), і за дебетом — якщо імпортуються.
Показники фінансового рахунку відбивають зміни зарубіжних активів та пасивів. Інакше кажучи, за активами (в їх матеріальному або фінансовому виразі) з позитивним знаком (за кредитом) показується їх зменшення, з негативним знаком (за дебетом) — збільшення. За пасивами з позитивним знаком (за кредитом) відображається їхнє збільшення, з негативним знаком (за дебетом) — зменшення. Розглянемо використання системи подвійного запису для різних операцій платіжного балансу на прикладах:
1. Країна А експортує товари (зменшення активів) у країну В в обмін на інші товари еквівалентної вартості 100 млн дол. США (збільшення активів на рівну величину). Це простий приклад бартерної угоди. У платіжному балансі країни А робиться проведення:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(експорт товарів)100
(імпорт товарів)100
2.Країна А здійснює нееквівалентну бартерну угоду з країною В; у
результаті цієї операції, оскільки вартість товарів країни В вища, пасиви
країни А зростуть:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів)100
(експорт товарів)80
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, пасиви)20
3.Країна А експортує товари загальною вартістю 100 млн дол. США
(зменшення активів у їх матеріальному значенні) у країну В в обмін на іно
земну валюту, зараховану на кореспондентський рахунок банку країни А на .
користь клієнта цього банку — резидента країни А. У платіжному балансі
країни А записуємо:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(експорт товарів)100
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, активи)100
4.Країна А отримує безоплатно від країни В гуманітарну допомогу у
вигляді товарів, оцінених у 100 млн дол. США, що приводить до збільшен
ня матеріальних активів країни А:
КредитДебет
Поточний рахунок
(експорт товарів)100
(поточні трансферти)100
5. Країна А імпортує товари (матеріальні активи зростають) з країни В
за іноземну валюту (відображається у фінансовому рахунку як зменшення
активів):
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів)100
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, активи)100
6.Країна А імпортує товари (матеріальні активи ростуть), придбані в
борг (збільшення пасивів):
КредитДебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів)100
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, пасиви)100
7. Країна А оформляє державний борг з країною В (в іноземній валюті,
у валюті країни В). Сума боргу зараховується на кореспондентський ра
хунок комерційного банку країни А, відкритий у банку країни В:
КредитДебет
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
Інші інвестиції, пасиви
(боргові зобов'язання
перед країною В)100
Інші інвестиції, активи
(на кореспондентських
рахунках у країні В)100
8. Підприємство в країні А, 50 % капіталу якого володіє підприємство — рези
дент країни В, отримує від свого прямого інвестора технологічне обладнання на
суму 20 млн дол. США:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів)20
Рахунок операцій із капіталом та фінансовій операцій:
(прямі інвестиції в
економіку країни А)20
Отже, стаття поточного рахунку «Товари» балансується зі статтями: а) валюта та депозити (при здійсненні готівкових або безготівкових розрахунків), б) короткострокові кредити (в разі передоплати або розрахунків за акредитивами), в) середньострокові та довгострокові кредити (при отриманні товарів у рахунок торговельних кредитів цих видів та в рахунок державного боргу), г) товари, протилежна сторона (якщо здійснюється бартерна операція), д) інвестиції, прямі чи портфельні, у разі перетину кордону товарів, які належать до інвестиційних, є) трансферти, коли товари одержані безплатно, в дарунок (рис. 9.1).
Рис. 9.1
1. Надходження (сплата) валютних коштів. 2. Бартер. 3. Зовнішньоторговельні короткострокові кредити. 4. Довгострокові кредити. 5. Втеча капіталу. 6. Зростання дебіторської заборгованості підприємств. 7. Зростання кредиторської заборгованості підприємств. 8. Прямі інвестиції. 9. Вартість транзиту газу через територію України (яка врахована в оплату імпорту газу з Росії). 10 Гуманітарна допомога.
Оскільки для складання платіжного балансу використовується багато альтернативних інформаційних джерел, поточний рахунок та рахунок операцій із капіталом і фінансових операцій не балансуються між собою, тобто сума всіх операцій не дорівнює нулю. У цьому разі для того, щоб збалансувати рахунки, у структуру платіжного балансу вводиться спеціальний рядок «Помилки та пропуски», що дорівнює розміру кредитового або дебетового сальдо із зворотним знаком.