Недопустимим є в початковій школі повне розфарбовування контурних карт у кольори фізичної карти. Робота ця надзвичайно трудомістка і шкідлива, займає багато часу. Діти часто бачать головну мету своєї роботи не в правильності знаходження об’єкта, проведення контурів, а в отриманні красивого, яскравого малюнка. Також вони звикають до неправильного зображення поверхні на контурній карті. Кольором можна позначити лише окремі об’єкти, деталі, наприклад: кордони України, умовні знаки родовищ корисних копалин тощо.
Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова стверджують, що метод роботи з географічними картами в початковій школі включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи [37]:
1. Підготовчі. Учні усвідомлюють зміст понять «план місцевості» і «географічна карта».
2. Математичні. Учні знайомляться із математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.
3. Графічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани (шляху, ділянки), заповнювати контурні карти.
4. Мовленнєві. Прийоми цієї групи дають можливість учителю навчити учнів висловлювати за даними географічних карт свої судження, складати усні та письмові розповіді, робити висновки.
5. Виховні. Ці прийоми підводять учнів до відповідних висновків. Наприклад, формуючи в учнів поняття про ту або іншу карту, учитель на яскравих прикладах показує значення цієї карти в житті людей. Розкриваючи зміст окремих географічних назв, учитель може розказати дітям про досягнення і відкриття учених-географів, дослідників та ін.
Таким чином, щоб швидше навчити молодших школярів читати карту, необхідно залучати їх до практичної діяльності. Давати дітям завдання для самостійного знаходження об’єктів за умовними знаками, обчислювати відстань між пунктами за масштабом, складати коротенькі характеристики об’єктів, а також вчити аналізувати, зіставляти, порівнювати, робити відповідні висновки. Слід відмовитися від пасивного й механічного запам’ятовування умовних знаків карти.
Активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географічної карти сприяють різноманітні дидактичні ігри як на уроках, так і в позакласній роботі.
1.3 Сучасний стан організації роботи з географічними картами в початковій школі
На сьогоднішній день вивчення природознавчого матеріалу у початковій школі не обмежується лише формуванням у школярів уявлень про природу та її компоненти. Зміст курсу «Я і Україна. Природознавство» в 4 класі складається із ієрархічно залежних уявлень і понять, що розкривають на доступному для дітей молодшого шкільного віку рівні цілісність природи через встановлення зв’язків та залежностей між тілами і явищами природи [5]. Він розкривається у трьох розділах: «Планета Земля — наш космічний дім», «Наша Батьківщина — Україна» і «Рідний край». Упродовж вивчення цих розділів відбувається поступове формування в учнів початкової школи уміння працювати з географічними картами.
У 4 класі об’єктом пізнання молодших школярів на уроках природознавства є поверхня Землі взагалі та поверхня України і рідного краю (області, в якій проживають діти). Вона вивчається через її моделі: план, глобус і карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що в дітей необхідно сформувати поняття «глобус», «план», «географічна карта» та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання та уміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти.
Проаналізувавши чинну навчальну програму із природознавства для 4 класу [44] ми визначили, які картографічні знання та уміння передбачено сформувати у молодших школярів (див. табл. 1).
Таблиця 1
Картографічні знання та уміння, що передбачено сформувати в учнів 4 класу
| Назва розділу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів | ||
| учень засвоїв елементарні поняття: | учень має уявлення про: | учень вміє: | |
| «Планета Земля — наш космічний дім» | · глобус;· план;· масштаб;· географічна карта | · умовні знаки на плані місцевості і на географічних картах;· материки та океани Землі, їх розташування | · розпізнавати Південний і Північний полюси Землі, екватор, паралелі, меридіани;· розпізнавати план і карту, умовні знаки на плані і карті;· розпізнавати материки і океани Землі;· визначати відстані за планом і картою із використанням масштабу |
| «Наша Батьківщина — Україна» | · рівнини;· гора;· горб;· річка;· озеро;· природна зона | · форми земної поверхні України;· водойми України;· природні зони України;· територіальний поділ України (на області) | · стисло характеризувати природні зони за поданим планом і картою;· показувати на фізичній карті України кордони держави, гори, найбільші річки, моря і родовища корисних копалин;· показувати на карті природних зон України межі природних зон |
| «Рідний край» | — | · розташування рідного краю на території України;· форми земної поверхні рідного краю;· водойми рідного краю | · показувати на картах (фізичній і природних зон) розташування свого краю;· визначати за картою форми земної поверхні, водойми, родовища корисних копалин рідного краю, природні зони, в яких розташований рідний край |
Формування картографічних знань та умінь молодших школярів потребує цілеспрямованої роботи, яка згідно із чинною навчальною програмою здійснюється в такій послідовності:
а) горизонт, сторони горизонту (визначення сторін горизонту за Сонцем і за компасом);
б) план предмета, масштаб плану предмета (креслення плану предмета, визначення розмірів предмета за масштабом);
в) план місцевості, умовні знаки плану місцевості, масштаб плану місцевості, сторони горизонту на плані місцевості (креслення найпростішого плану місцевості, читання плану місцевості, визначення відстані за планом);
г) географічна карта, умовні знаки карти, масштаб карти, сторони горизонту на карті (визначення сторін горизонту на карті, визначення відстані за картою, читання карти).
Уміння користуватися картою є одним із загальнопредметних умінь, що застосовується в процесі вивчення природознавчого змісту усіх розділів природознавства в 4 класі, як засіб отримання нових знань.
Щоб з’ясувати стан організації роботи з географічними картами в шкільній практиці ми провели констатувальний експеримент. Він передбачав вивчення досвіду роботи вчителів початкової школи щодо організації діяльності учнів із географічними картами на уроках природознавства. Констатувальним експериментом було охоплено 26 вчителів початкової школи м. Тернополя, м. Гусятина, с. Сорока Густинського району Тернопільської області. Основними методами дослідження були спостереження уроків та анкетування вчителів початкової школи.
В анкеті містилися запитання такого змісту:
1. Чи систематично Ви використовуєте географічні карти на уроках «Я і Україна» в 4 класі? Якщо так, то зазначте, які саме.
2. На яких етапах уроку Ви переважно використовуєте роботу з географічними картами?
3. Географічні карти на уроках природознавства Ви використовуєте:
· як об’єкт вивчення;
· як засіб наочності;
· як джерело знань про географічні явища, що вивчаються. (Необхідне підкреслити.)
4. Чи виконують учні завдання на контурних картах?
Проаналізувавши та узагальнивши відповіді опитаних вчителів, ми зробили такі висновки.
Анкетування показало, що 53,8 % вчителів не використовують у процесі навчання настінні карти; 65,4 % не використовують роботу з індивідуальними картами та з атласами, а проводять роботу лише з картами, які містяться в підручнику на форзацах. Лише 15,3 % опитаних вчителів використовують на уроках роботу з контурними картами.
З’ясовуючи питання, з якою метою вчителі використовують географічні карти на уроках природознавства в 4 класі, ми встановили, що 61,5 % педагогів використовують карти як об’єкт вивчення; 7,7 % — як засіб наочності; 23,1 % — як джерело знань про географічні явища, що вивчаються. Слід зазначити, що лише 7,7 % опитаних учителів вважають за доцільне використовувати географічні карти на уроках природознавства і як об’єкт вивчення, і як засіб наочності. Проте жоден вчитель не зазначив, що використовує географічні карти в усіх трьох цілях. Хоча в процесі навчання географічна карта служить об’єктом вивчення, засобом наочності та джерелом знань про географічні явища, що вивчаються. Ці три компонента картографічних знань взаємозв’язані і взаємодіють один з одним.
Щодо запитання «На яких етапах уроку Ви переважно використовуєте роботу з географічними картами?», то 73,1 % опитаних учителів зазначили, що використовують географічні карти тільки на етапі вивчення нового матеріалу, а 26,9 % вказали, що використовують карти як під час вивчення нового матеріалу, так і на етапі закріплення знань, умінь і навичок учнів. Ці дані були також підтверджені нами і в процесі аналізу відвіданих уроків.