Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами (стр. 14 из 15)
8. Користуючись фізичною картою України, визнач відстань від Житомира до Києва.
Відстань між містами на карті ____________
Масштаб _______________________________
Дійсна відстань __________________________
9. Користуючись фізичною картою України, визнач, до яких гір за висотою належать Кримські гори.
10. Користуючись умовними знаками, намалюй схематично план місцевості.
Варіант 2
1.Креслення вигляду зверху невеликих ділянок земної поверхні — це:
а) план місцевості; б) модель Землі; в) географічна карта.
2. Для того щоб накреслити план великих предметів, використовують:
а) компас; б) масштаб; в) малюнок.
3. Умовними знаками на фізичній карті позначають:
а) сади, поля, дороги, будівлі, ліси, ріки;
б) гори, рівнини, ріки, моря, країни, міста.
4. Підкресли назви океанів Землі.
Атлантичний, Антарктида, Європа, Тихий, Австралія, Північний Льодовитий, Північна Америка, Індійський.
5. Пронумеруй, у якій послідовності розташовані природні зони в Україні з півночі на південь.
зона лісостепу; 
Південний берег Криму; зона степів; зона мішаних лісів.6. Користуючись фізичною картою півкуль визнач, які океани омивають береги Євразії.
7. Заміни умовні знаки словами.
У похід діти вирушили з
_____________ по 
__________. Вони дійшли до 
________ і перейшли через 
____________ на другий берег. Тут розташований великий 
________.8. Користуючись фізичною картою України, визнач відстань від Полтави до Харкова.
Відстань між містами на карті ____________
Масштаб _______________________________
Дійсна відстань __________________________
9. Користуючись фізичною картою України, визнач, до яких гір за висотою належать Карпати.
10. Користуючись умовними знаками, намалюй схематично план місцевості.
На схід від озера розташований ліс, на північний захід — луки, на південь — ґрунтова дорога, на схід — будинки, на північ — сад.
Оцінюючи контрольні роботи учнів ми враховували:
- правильність викладення матеріалу;
- повноту розкриття понять, точність уживання географічної та картографічної термінології;
- ступінь сформованості інтелектуальних та предметних умінь (робота з картографічними матеріалами).
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів завдань підсумкового опитування наприкінці навчання у 4 класі представлено у таблиці 2.
Таблиця 2
Результати виконання учнями контрольної роботи наприкінці навчального року
| Рівні навчальних досягнень | Низький | Середній | Достатній | Високий |
| Контрольнийклас | 5,26 % | 15,79 % | 31,58 % | 47,37 % |
| Експериментальнийклас | 9,52 % | 23,81 % | 38,10 % | 28,57 % |
Крім того, ми провели усне опитування учнів із метою виявлення рівнів володіння учнів обов’язковою географічною номенклатурою та рівнів сформованості умінь орієнтуватися на карті, показувати географічні об’єкти, передбачені чинною навчальною програмою із природознавства для початкової школи. Відповіді учнів оцінювалися за 12-бальною шкалою. Характеристику рівнів сформованості умінь учнів початкової школи орієнтуватися на географічній карті та показувати географічні об’єкти подано у таблиці 3.
Таблиця 3
Характеристика рівнів сформованості умінь учнів початкової школи орієнтуватися на географічній карті та показувати географічні об’єкти
| Рівні сформованості умінь | Характеристика рівнів |
| Низький | Учень розрізняє окремі географічні об’єкти (гори і рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т. д.) та з допомогою вчителя знаходить їх на географічній карті |
| Середній | Учень описує географічні об’єкти чи явища за планом; частково володіє обов’язковою географічною номенклатурою та картою |
| Достатній | Учень має достатні географічні знання, знає обов’язкову географічну номенклатуру, майже безпомилково працює з картографічним матеріалом |
| Високий | Учень володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, вільно володіє картографічною інформацією та безпомилково працює з картографічним матеріалом |
Узагальнивши результати усного опитування учнів ми отримали такі результати (див. табл. 4):
Таблиця 4
Результати усного опитування учнів наприкінці навчального року
| Рівні сформованості умінь | Низький | Середній | Достатній | Високий |
| Контрольнийклас | 0,0 % | 21,05 % | 26,32 % | 52,63 % |
| Експериментальнийклас | 14,29 % | 28,57 % | 38,10 % | 19,04 % |
На основі результатів контрольної роботи та усного опитування учнів наприкінці навчального року (табл. 2 і табл. 4) ми визначили загальний рівень оволодіння учнями картографічними знаннями та уміннями працювати з географічними картами.
Розглянемо характеристики цих рівнів.
Низький рівень — учень розрізняє окремі географічні явища чи об’єкти, дає нечіткі характеристики географічних об’єктів та з допомогою вчителя знаходить їх на карті.
Середній рівень — учень називає відповідно до теми конкретного уроку географічні об’єкти; описує географічні об’єкти чи явища за типовим планом; під час відповіді намагається користуватись географічною картою; частково володіє обов’язковою географічною номенклатурою.
Достатній рівень — учень на достатньому рівні володіє картографічними знаннями, може застосовувати їх для виконання практичних робіт; знає обов’язкову географічну номенклатуру, майже безпомилково працює з картографічним матеріалом.
Високий рівень — учень володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, застосовує наукову термінологію; знає обов’язкову географічну номенклатуру, вільно володіє картографічним матеріалом та творчо його використовує.
Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями покажемо за допомогою рис. 1.
Рис. 1. Співвідношення рівнів оволодіння учнями картографічними знаннями та уміннями працювати з географічними картами наприкінці експериментального дослідження
Аналіз даних діаграми свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, високого рівня сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями в експериментальному класі досягали 50,0 % учнів, що на 26,19 % більше, ніж у контрольному (23,81 %). Крім того, кількість учнів, які мають середній рівень сформованості рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями, в експериментальному класі становить 18,42 %, а в контрольному — 26,19 %. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі низький рівень сформованості рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями виявило 2,63 % учнів, тоді як у контрольному класі цей показник становив 11,90 %.
Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про те, що для учнів експериментального класу характерний вищий рівень сформованості умінь працювати з географічними картами, ніж для учнів контрольного класу.
Отримані дані також підтверджують той факт, що визначені нами шляхи удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами на уроках «Я і Україна» є ефективними.
Висновки
Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.
Одним із предметних умінь, що формується у процесі вивчення природознавчого змісту в 4 класі є уміння користуватися географічними картами як засобом отримання нових знань.
Об’єктом пізнання молодших школярів на уроках природознавства в 4 класі є поверхня Землі, яка вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед повинні оволодіти змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що у дітей необхідно сформувати поняття «глобус», «план місцевості», «географічна карта» та відповідні уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти.
Одним із найскладніших різновидів практичної діяльності, що передбачає сформованість у молодшого школяра абстрактних уявлень та уміння переводити тривимірне зображення на площину й навпаки, є робота з картографічними посібниками. Вони є одним із важливих засобів наочності під час вивчення природознавства в 4 класі. Це обумовлено тим, що, вивчаючи природознавство, учні початкової школи повинні отримати уявлення про розташування на земній поверхні географічних об’єктів. А зробити це можна тільки за допомогою географічних карт.