Обласна влада намагається залучити найширші кола громадськості до діалогу шляхом створення різноманітних дорадчих рад при обласній адміністрації та інших органах влади. Однак, на думку багатьох експертів, більшість подібних утворень виникає штучно з ініціативи органів державної влади і має формальний характер. У регіоні майже невідомі такі форми дорадчої демократії, як громадські слухання або ж місцеві референдуми.
Діяльність профспілок
Серед профспілкових організацій монополістом залишається Федерація профспілкових організацій Чернігівської області. Усього ж тут зареєстровано близько трьох десятків різноманітних профспілок. Найактивнішими серед альтернативних профспілок, які намагаються відстоювати права своїх членів, є Чернігівська обласна профспілкова організація "Чернігівщина" та Чернігівське регіональне відділення Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. В обласному центрі також розгорнули активну діяльність маленькі профспілкові організації, які об’єднують дрібних базарних торговців. Страйковий рух у регіоні незначний як у кількісному, так і в якісному плані. Участь у найбільших страйках, що відбулися 2002 року в Прилуках та в Чернігові, брали до однієї тисячі учасників.
Загалом соціальну активність у регіоні можна охарактеризувати як незначну. За підрахунками різноманітних експертів, громадські об’єднання Чернігівської області реально охоплюють близько 1,5% громадян. Переважна більшість громадських об’єднань зосереджена у Чернігові, Ніжині та Прилуках. Домінуючим є вплив на розвиток третього сектора державних органів влади.
Стан забезпечення прав національних меншин і народів
На території області проживають представники понад 90 національностей, зокрема 1 млн. 155,4 тис. українців (93,5%), 62,2 тис. росіян (5%), 7,1 тис. білорусів (0,6%), 1,5 тис. євреїв (0,1%), 6,4 тис. представників інших національностей (0,5%).
Серед 83 місцевих газет і журналів налічується 53 україномовних, 25 російськомовних, 5 двомовних.
Найбільш відомими в області є 16 організацій національного спрямування, зокрема Чернігівське міське товариство культурних і економічних зв’язків з Німеччиною, громадська організація "Слов’янське братство", Чернігівська міська громадська організація "Центр російської культури", Товариство дружби та співробітництва "Україна-Франція", Італійський культурний центр "Ле кюльтюр", Благодійний єврейський фонд "Хесде естор", Чернігівське міське товариство "Польська пристань", Національно-культурне товариство ромів "Неве рома", Грецьке культурне товариство.
Єврейська, польська, російська, німецька та грецька громади мають свої недільні школи. Польська громада нині зводить власний храм. В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Короленка працює відділ іноземної літератури, де є література мовами національних меншин загальним обсягом близько 50 тис. примірників.
Загальні висновки та перспективи розвитку регіону
Пріоритетними для області є питання розвитку малого і середнього бізнесу та поглиблення інвестиційної привабливості регіону.
Тенденція до зростання чисельності безробітних на Чернігівщині зберігається. Із закриттям Чорнобильської АЕС доля міста Славутич стає дедалі більш проблематичною.
В інформаційній сфері можна передбачити поступальний розвиток електронних засобів масової комунікації, насамперед Інтернету та мобільного зв’язку.
Пріоритетною галуззю для регіону стане туризм. Історико-архітектурний потенціал області, як вважають науковці, є чи не найбагатшим в Україні. Благодійний фонд "Новий Чернігів" оголосив про розробку та впровадження програм з просування Чернігова на туристичній карті України та про започаткування програми "Чернігівщині - один мільйон туристів на рік".
Зміцнюватимуться ділові партнерські взаємини із сусідніми Білоруссю та Російською Федерацією. Обсяги товарообміну між прикордонними областями трьох держав чітко демонструють тенденцію до зростання.