Смекни!
smekni.com

Експортний потенціал регіонів України (стр. 2 из 8)

Найбільша частка експорту з України припадає на недорогоцінні метали та вироби з них – 44,6% до загального обсягу. За даними Держкомстату, за січень-квітень 2008 року сума експорту цієї групи товарів перевищила $8,6 млрд.

На другому місці із суттєвим відставанням у 4,5 рази – машини, обладнання, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку. Частка їх експорту становить 9,9%, сума – майже 2 млрд.

Наступну групу формують мінеральні продукти й товари хімічної промисловості з часткою експорту відповідно 8,6% та 8,3%. До переліку товарів, котрі продаються за кордон і за часткою в структурі експорту перевищують 2%, увійшли транспортні засоби та шляхове обладнання (6,7%), готові харчові продукти (3,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження (3,5%), продукти рослинного походження (2,9%), полімерні матеріали, пластмаси та каучук (2%).

За 2008р. експорт товарів склав 67002,5 млн.дол. США, імпорт – 85534,4 млн.дол. США. Порівняно з 2007р. експорт збільшився на 35,9%, імпорт – на 41,1%. Від’ємне сальдо становило – 18531,9 млн.дол. (за 2007р. – 11321,9 млн.дол.). На формування від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі вплинули окремі товарні групи: енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (–18722,9 млн.дол.), наземні транспортні засоби, крім залізничних (–10126,4 млн.дол.) та механічне обладнання (–6072,5 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,78 (за 2007р. – 0,81).

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 217 країн світу.

Обсяги експортних поставок до країн СНД становили 35,5% від загального обсягу експорту, Європи – 29,5% (у т.ч. до країн Європейського Союзу – 27,1%), Азії – 22,8%, Америки – 6,2%, Африки – 5,8% та Австраліі і Океаніі – 0,1%.

У порівнянні з 2007р. збільшились обсяги експорту товарів до Австралії і Океанії (у 4,1 раза), Америки (на 54,3%), Азії (на 47,4%), Африки (на 39,8%), країн Європи (на 33,6%), СНД (на 28%).

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 23,5% від загального обсягу експорту, Туреччини – 6,9%, Італії – 4,3%, Польщі – 3,5%, Білорусі –3,1%, Сполучених Штатів Америки – 2,9%, Німеччини – 2,7%.(рис.1.2)

Порівняно з 2007р. збільшився експорт товарів до найбільших країн-партнерів: Сполучених Штатів Америки – на 84,2% (за рахунок збільшення поставок чорних металів та виробів з них, продуктів неорганічної хімії), Польщі – на 42,8%, Білорусі – на 34,8%, Туреччини – на 27,1%, Російської Федерації – на 24,2%, Німеччини – на 11,7%, Італії – на 8,8%.

Рис. 1.2 Основні країни-партнери в експорті товарів

У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з 2007р. збільшилась частка чорних металів – з 33,9% до 34,3%, енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки – з 5,3% до 6,1%, зернових культур – з 1,5% до 5,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання - з 3,7% до 4%, руд, шлаків та золи – з 2,2% до 3,2%, добрив – з 2,7% до 3%. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів - з 5,9% до 5,3%, механічних машин – з 5,6% до 5,2%, електричних машин - з 4,5% до 4,2%, жирів та олій тваринного або рослинного походження - з 3,5% до 2,9%.

Імпорт з країн СНД становив 39,2% від загального його обсягу, Європи – 35,6% (у т.ч. з країн Європейського Союзу - 33,7%), Азії - 17,9%, Америки – 4,9%, Африки – 1,8%, Австралії і Океанії – 0,5%.

Збільшились обсяги імпортних надходжень в Україну з Австралії і Океанії (у 3,4 раза), Африки (у 2,3 раза), Америки (на 85,8%), Азії (на 71,2%), Європи (на 32,2%), країн СНД (на 31,3%).

Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації - 22,7%, Німеччини - 8,4%, Туркменістану – 6,6%, Китаю – 6,5%, Польщі – 5%, Казахстану - 3,6%, Білорусі – 3,3%.

Рис. 1.3 Основні країни-партнери в експорті товарів

Зросли обсяги імпорту товарів з усіх основних країн-партнерів: Білорусі – на 94,4% (за рахунок збільшення поставок енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки, наземних транспортних засобів, крім залізничних та механічного обладнання), Казахстану – на 84,9%, Китаю – на 69,4%, Польщі – на 46,6%, Німеччини – на 22,9%, Туркменістану – на 19,6%, Російської Федерації – на 15,3%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки - з 26,3% до 26,7%, наземних транспортних засобів, крім залізничних - з 12,8% до 13,3%, чорних металів – з 3,7% до 3,9%, руд, шлаків та золи – з 1,6% до 2,4%. Зменшилась частка механічних машин - з 12,3% до 11,2%, електричних машин - з 5,2% до 4,4%, полімерних матеріалів, пластмас – з 4,4% до 4,1%.

За 2008р. експорт давальницької сировини становив 70,7 млн.дол. і зменшився в порівнянні з 2007р. на 15,3%. У той же час, до України імпортовано готової продукції виготовленої з давальницької сировини, на 72,5 млн.дол. (зменшення на 37,4%).

В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 2502,4 млн.дол. (на 0,2% менше, ніж за 2007р.). Обсяг експорту готової продукції з імпортної давальницької сировини, становив 4037,2 млн.дол. і збільшився в порівнянні з відповідним періодом попереднього року на 23,8%.

Довідково: у грудні 2008р. експорт товарів зменшився порівняно з груднем 2007р. на 15,5% і становив 4060,8 млн.дол., імпорт відповідно на 27,3% та 4779,1 млн. доларів. Від’ємне сальдо у грудні 2008р. становило 718,3 млн.дол. (за грудень 2007р. також від’ємне – 1766,2 млн. доларів).

Що стосується обсягів експорту-імпорту товарів за регіонами у 2008 році, вони виглядають наступним чином (табл.1.1)

Таблиця 1.1

Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за 2008 рік

Експорт Імпорт Сальдо
млн.дол.США у % до 2007р. у % до загального обсягу млн.дол.США у % до 2007р. у % до загального обсягу
Україна 67002,5 135,9 100,0 85534,4 141,1 100,0 –18531,9
Автономна Республiка Крим 586,5 126,7 0,9 431,1 161,6 0,5 155,4
області
Вiнницька 482,8 99,4 0,7 417,8 136,6 0,5 65,0
Волинська 465,0 110,1 0,7 1307,7 123,9 1,5 –842,7
Днiпропетровська 13176,8 134,2 19,7 8684,8 163,6 10,2 4492,0
Донецька 14444,5 135,6 21,6 4924,6 110,6 5,8 9519,9
Житомирська 521,2 128,7 0,8 456,8 155,0 0,5 64,4
Закарпатська 1220,8 106,3 1,8 1866,1 120,2 2,2 –645,3
Запорiзька 5370,1 124,2 8,0 3591,0 105,2 4,2 1779,1
Івано–Франківська 721,7 71,8 1,1 726,4 92,1 0,9 –4,7
Київська 943,1 121,6 1,4 3464,0 133,4 4,1 –2520,9
Кiровоградська 391,6 143,7 0,6 238,0 133,2 0,3 153,6
Луганська 6361,0 160,5 9,5 1780,7 120,0 2,1 4580,3
Львiвська 998,5 96,3 1,5 2572,4 176,9 3,0 –1573,9
Миколаївська 1649,8 149,4 2,5 915,3 171,6 1,1 734,5
Одеська 2314,2 210,7 3,5 4762,8 186,7 5,6 –2448,6
Полтавська 2574,6 120,1 3,8 1295,3 144,0 1,5 1279,3
Рiвненська 452,1 117,5 0,7 533,3 128,1 0,6 –81,2
Сумська 913,4 133,9 1,4 547,3 146,1 0,6 366,1
Тернопiльська 144,3 115,6 0,2 339,8 201,5 0,4 –195,5
Харкiвська 1551,6 135,7 2,3 2475,0 109,3 2,9 –923,4
Херсонська 400,3 123,9 0,6 305,8 161,9 0,4 94,5
Хмельницька 418,1 124,2 0,6 544,6 164,7 0,6 –126,5
Черкаська 866,9 125,5 1,3 1022,9 206,7 1,2 –156,0
Чернiвецька 166,2 105,6 0,3 194,9 145,5 0,2 –28,7
Чернігівська 418,6 115,5 0,6 377,1 133,9 0,4 41,5
міста
Київ 8653,4 162,1 12,9 36097,9 152,1 42,2 –27444,5
Севастополь 124,0 113,6 0,2 75,6 145,9 0,1 48,4

1.3 Формування фундаментальних засад нарощування експертного потенціалу регіону

Сучасна економічна наука свідчить про переваги участі національної економіки в міжнародному поділі праці (МПП), що базується на використанні потенціалу експортного сектору економіки. Значимість експорту як основи вирішення проблем конкурентоспроможності і підтримки національного виробництва помітно зросла в другій половині минулого століття, набувши особливого значення у період кардинальних змін парадигми економічного розвитку.

На практиці простежується прямо пропорційна залежність між ступенем розвитку експортного потенціалу й ефективним функціонуванням усього господарського комплексу. Як правило, рівень розвитку внутрішньої економіки тим вищий, чим могутнішим експортним потенціалом володіє держава, і навпаки.

Світовий досвід дозволяє стверджувати, що найбільш дієвою й ефективною стратегією інтеграції економічної системи у світову економіку є поєднання структурної трансформації національної економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту. У таких державах, як Японія, нові індустріальні країни Азії (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань), а також у ряді країн федеративного устрою, що використовували потенціал своїх територій (Німеччина, США, Швейцарія, Канада), основою підвищення ефективності господарства є сфера зовнішньоекономічної діяльності. Очевидно, що застосування широкого інструментарію заходів всебічної підтримки експорту і розширення його потенціалу є пріоритетним для розвитку економіки країни в цілому та її регіонів.