Найбільша частка експорту з України припадає на недорогоцінні метали та вироби з них – 44,6% до загального обсягу. За даними Держкомстату, за січень-квітень 2008 року сума експорту цієї групи товарів перевищила $8,6 млрд.
На другому місці із суттєвим відставанням у 4,5 рази – машини, обладнання, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку. Частка їх експорту становить 9,9%, сума – майже 2 млрд.
Наступну групу формують мінеральні продукти й товари хімічної промисловості з часткою експорту відповідно 8,6% та 8,3%. До переліку товарів, котрі продаються за кордон і за часткою в структурі експорту перевищують 2%, увійшли транспортні засоби та шляхове обладнання (6,7%), готові харчові продукти (3,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження (3,5%), продукти рослинного походження (2,9%), полімерні матеріали, пластмаси та каучук (2%).
За 2008р. експорт товарів склав 67002,5 млн.дол. США, імпорт – 85534,4 млн.дол. США. Порівняно з 2007р. експорт збільшився на 35,9%, імпорт – на 41,1%. Від’ємне сальдо становило – 18531,9 млн.дол. (за 2007р. – 11321,9 млн.дол.). На формування від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі вплинули окремі товарні групи: енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (–18722,9 млн.дол.), наземні транспортні засоби, крім залізничних (–10126,4 млн.дол.) та механічне обладнання (–6072,5 млн.дол.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,78 (за 2007р. – 0,81).
Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 217 країн світу.
Обсяги експортних поставок до країн СНД становили 35,5% від загального обсягу експорту, Європи – 29,5% (у т.ч. до країн Європейського Союзу – 27,1%), Азії – 22,8%, Америки – 6,2%, Африки – 5,8% та Австраліі і Океаніі – 0,1%.
У порівнянні з 2007р. збільшились обсяги експорту товарів до Австралії і Океанії (у 4,1 раза), Америки (на 54,3%), Азії (на 47,4%), Африки (на 39,8%), країн Європи (на 33,6%), СНД (на 28%).
Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 23,5% від загального обсягу експорту, Туреччини – 6,9%, Італії – 4,3%, Польщі – 3,5%, Білорусі –3,1%, Сполучених Штатів Америки – 2,9%, Німеччини – 2,7%.(рис.1.2)
Порівняно з 2007р. збільшився експорт товарів до найбільших країн-партнерів: Сполучених Штатів Америки – на 84,2% (за рахунок збільшення поставок чорних металів та виробів з них, продуктів неорганічної хімії), Польщі – на 42,8%, Білорусі – на 34,8%, Туреччини – на 27,1%, Російської Федерації – на 24,2%, Німеччини – на 11,7%, Італії – на 8,8%.
Рис. 1.2 Основні країни-партнери в експорті товарів
У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з 2007р. збільшилась частка чорних металів – з 33,9% до 34,3%, енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки – з 5,3% до 6,1%, зернових культур – з 1,5% до 5,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання - з 3,7% до 4%, руд, шлаків та золи – з 2,2% до 3,2%, добрив – з 2,7% до 3%. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів - з 5,9% до 5,3%, механічних машин – з 5,6% до 5,2%, електричних машин - з 4,5% до 4,2%, жирів та олій тваринного або рослинного походження - з 3,5% до 2,9%.Імпорт з країн СНД становив 39,2% від загального його обсягу, Європи – 35,6% (у т.ч. з країн Європейського Союзу - 33,7%), Азії - 17,9%, Америки – 4,9%, Африки – 1,8%, Австралії і Океанії – 0,5%.
Збільшились обсяги імпортних надходжень в Україну з Австралії і Океанії (у 3,4 раза), Африки (у 2,3 раза), Америки (на 85,8%), Азії (на 71,2%), Європи (на 32,2%), країн СНД (на 31,3%).
Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації - 22,7%, Німеччини - 8,4%, Туркменістану – 6,6%, Китаю – 6,5%, Польщі – 5%, Казахстану - 3,6%, Білорусі – 3,3%.
Рис. 1.3 Основні країни-партнери в експорті товарів
Зросли обсяги імпорту товарів з усіх основних країн-партнерів: Білорусі – на 94,4% (за рахунок збільшення поставок енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки, наземних транспортних засобів, крім залізничних та механічного обладнання), Казахстану – на 84,9%, Китаю – на 69,4%, Польщі – на 46,6%, Німеччини – на 22,9%, Туркменістану – на 19,6%, Російської Федерації – на 15,3%.
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки - з 26,3% до 26,7%, наземних транспортних засобів, крім залізничних - з 12,8% до 13,3%, чорних металів – з 3,7% до 3,9%, руд, шлаків та золи – з 1,6% до 2,4%. Зменшилась частка механічних машин - з 12,3% до 11,2%, електричних машин - з 5,2% до 4,4%, полімерних матеріалів, пластмас – з 4,4% до 4,1%.
За 2008р. експорт давальницької сировини становив 70,7 млн.дол. і зменшився в порівнянні з 2007р. на 15,3%. У той же час, до України імпортовано готової продукції виготовленої з давальницької сировини, на 72,5 млн.дол. (зменшення на 37,4%).
В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 2502,4 млн.дол. (на 0,2% менше, ніж за 2007р.). Обсяг експорту готової продукції з імпортної давальницької сировини, становив 4037,2 млн.дол. і збільшився в порівнянні з відповідним періодом попереднього року на 23,8%.
Довідково: у грудні 2008р. експорт товарів зменшився порівняно з груднем 2007р. на 15,5% і становив 4060,8 млн.дол., імпорт відповідно на 27,3% та 4779,1 млн. доларів. Від’ємне сальдо у грудні 2008р. становило 718,3 млн.дол. (за грудень 2007р. також від’ємне – 1766,2 млн. доларів).
Що стосується обсягів експорту-імпорту товарів за регіонами у 2008 році, вони виглядають наступним чином (табл.1.1)
Таблиця 1.1
Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за 2008 рік
Експорт | Імпорт | Сальдо | |||||
млн.дол.США | у % до 2007р. | у % до загального обсягу | млн.дол.США | у % до 2007р. | у % до загального обсягу | ||
Україна | 67002,5 | 135,9 | 100,0 | 85534,4 | 141,1 | 100,0 | –18531,9 |
Автономна Республiка Крим | 586,5 | 126,7 | 0,9 | 431,1 | 161,6 | 0,5 | 155,4 |
області | |||||||
Вiнницька | 482,8 | 99,4 | 0,7 | 417,8 | 136,6 | 0,5 | 65,0 |
Волинська | 465,0 | 110,1 | 0,7 | 1307,7 | 123,9 | 1,5 | –842,7 |
Днiпропетровська | 13176,8 | 134,2 | 19,7 | 8684,8 | 163,6 | 10,2 | 4492,0 |
Донецька | 14444,5 | 135,6 | 21,6 | 4924,6 | 110,6 | 5,8 | 9519,9 |
Житомирська | 521,2 | 128,7 | 0,8 | 456,8 | 155,0 | 0,5 | 64,4 |
Закарпатська | 1220,8 | 106,3 | 1,8 | 1866,1 | 120,2 | 2,2 | –645,3 |
Запорiзька | 5370,1 | 124,2 | 8,0 | 3591,0 | 105,2 | 4,2 | 1779,1 |
Івано–Франківська | 721,7 | 71,8 | 1,1 | 726,4 | 92,1 | 0,9 | –4,7 |
Київська | 943,1 | 121,6 | 1,4 | 3464,0 | 133,4 | 4,1 | –2520,9 |
Кiровоградська | 391,6 | 143,7 | 0,6 | 238,0 | 133,2 | 0,3 | 153,6 |
Луганська | 6361,0 | 160,5 | 9,5 | 1780,7 | 120,0 | 2,1 | 4580,3 |
Львiвська | 998,5 | 96,3 | 1,5 | 2572,4 | 176,9 | 3,0 | –1573,9 |
Миколаївська | 1649,8 | 149,4 | 2,5 | 915,3 | 171,6 | 1,1 | 734,5 |
Одеська | 2314,2 | 210,7 | 3,5 | 4762,8 | 186,7 | 5,6 | –2448,6 |
Полтавська | 2574,6 | 120,1 | 3,8 | 1295,3 | 144,0 | 1,5 | 1279,3 |
Рiвненська | 452,1 | 117,5 | 0,7 | 533,3 | 128,1 | 0,6 | –81,2 |
Сумська | 913,4 | 133,9 | 1,4 | 547,3 | 146,1 | 0,6 | 366,1 |
Тернопiльська | 144,3 | 115,6 | 0,2 | 339,8 | 201,5 | 0,4 | –195,5 |
Харкiвська | 1551,6 | 135,7 | 2,3 | 2475,0 | 109,3 | 2,9 | –923,4 |
Херсонська | 400,3 | 123,9 | 0,6 | 305,8 | 161,9 | 0,4 | 94,5 |
Хмельницька | 418,1 | 124,2 | 0,6 | 544,6 | 164,7 | 0,6 | –126,5 |
Черкаська | 866,9 | 125,5 | 1,3 | 1022,9 | 206,7 | 1,2 | –156,0 |
Чернiвецька | 166,2 | 105,6 | 0,3 | 194,9 | 145,5 | 0,2 | –28,7 |
Чернігівська | 418,6 | 115,5 | 0,6 | 377,1 | 133,9 | 0,4 | 41,5 |
міста | |||||||
Київ | 8653,4 | 162,1 | 12,9 | 36097,9 | 152,1 | 42,2 | –27444,5 |
Севастополь | 124,0 | 113,6 | 0,2 | 75,6 | 145,9 | 0,1 | 48,4 |
Сучасна економічна наука свідчить про переваги участі національної економіки в міжнародному поділі праці (МПП), що базується на використанні потенціалу експортного сектору економіки. Значимість експорту як основи вирішення проблем конкурентоспроможності і підтримки національного виробництва помітно зросла в другій половині минулого століття, набувши особливого значення у період кардинальних змін парадигми економічного розвитку.
На практиці простежується прямо пропорційна залежність між ступенем розвитку експортного потенціалу й ефективним функціонуванням усього господарського комплексу. Як правило, рівень розвитку внутрішньої економіки тим вищий, чим могутнішим експортним потенціалом володіє держава, і навпаки.
Світовий досвід дозволяє стверджувати, що найбільш дієвою й ефективною стратегією інтеграції економічної системи у світову економіку є поєднання структурної трансформації національної економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту. У таких державах, як Японія, нові індустріальні країни Азії (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань), а також у ряді країн федеративного устрою, що використовували потенціал своїх територій (Німеччина, США, Швейцарія, Канада), основою підвищення ефективності господарства є сфера зовнішньоекономічної діяльності. Очевидно, що застосування широкого інструментарію заходів всебічної підтримки експорту і розширення його потенціалу є пріоритетним для розвитку економіки країни в цілому та її регіонів.