Молдова
Країнознавство як географічна дисципліна. Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці соціально-політичної організації світу, а також їхні регіональні угруповання. Цей напрямок географії виник ще за античних часів, а сьогодні відродився через велику потребу людей у пізнанні країн світу. У країнознавстві перехрещуються знання фізичної, соціально-економічної, історичної, політичної географії, а також низки інших негеографічних наук. Основне завдання курсу — формування сучасної географічної картини світу за допомогою комплексного вивчення країн, створення їхнього фундаментального, географічного образу й виявлення їхньої своєрідності. Це завдання може бути досягнуте шляхом систематизації та узагальнення різноманітних даних про природу, населення, господарство, історичний розвиток, соціальну організацію й культуру країни. Опанувавши курс «Країнознавство», ви зможете скласти своєрідний «портрет» Землі. Комплексне вивчення країн світу ми почнемо з уже знайомих понять із курсу « Економічна і соціальна географія світу», які відкриються перед вами новими гранями.
Територія та географічне положення. Молдова — невелика держава в Південно-Східній Європі. За площею території країна посідає 32-е місце у Європі. Молдова — парламентська республіка, унітарна держава, що складається із 40 районів і територій з особливим статусом — Гагаузії та Придністров'я. Країна не має виходу до моря й межує тільки з двома країнами: на півночі, сході й півдні — з Україною (1), на заході -- із Румунією (2).
Молдова — своєрідні ворота, що розташовані між Карпатами й Чорним морем, які з'єднують Балканські країни з Україною та Росією. Цікаво, що Молдова розташована приблизно на однаковій відстані від екватора й північного полюса.
Природа. Територія країни являє собою горбкувату рівнину, порізану річковими долинами й балками, із середньою висотою близько 150 м над рівнем моря. Зони з максимальною висотою — до 430 м — розташовані в центральній частині країни. Тут розміщена височина, яка з давніх часів називається Кодри, що означає «густий ліс», або «старий ліс». Вузькі долини й круті схили створюють враження гірського ландшафту. На цій території ростуть грабово-дубові ліси, що також мають місцеву назву Кодри. Тут розташований і один із найбільших заповідних масивів Молдови, що теж називається Кодри. Ці ліси мають величезне значення для країни, у якої більша частина території є розораною, а лісові масиви займають менше ніж десяту частину площі.
Клімат Молдови помірний, континентальний. Літо тут тепле, а в окремі роки спекотливе, зима із частими відлигами. Середня температура січня: на півночі -5 °С, на півдні -З °С, липня: +19...+20 °С, опадів випадає 400—560 мм на рік.
Найбільші річки країни — Дністер і Прут — беруть початок у Карпатах, протікають через територію України, Молдови й несуть свої води в Чорне море. У межах Молдови Дністер — повноводна й судноплавна річка, біля міста Дубоссари на ній споруджена гідроелектростанція, вище за греблі розташоване найбільше водоймище країни.
Головне й майже єдине природне багатство Молдови — родючі ґрунти. Тут переважають різні чорноземи, що поширені як у лісостепових, так і в степових районах країни. Із корисних копалин Молдова забезпечена тільки будівельною сировиною: піском, глиною, гіпсом, вапняком. Також тут є і мінеральні води.
Історичний розвиток. Географічне положення території Молдови на шляху між Азією та Європою визначило безліч різноманітних подій. Змінюючи один одного, тут перебували фракійські племена гетів, скіфи, римляни, ґоти, гуни. Цей край зазнав вторгнення кочових племен печенігів і половців, входив до складу Київської Русі, а потім Галицького й Галицько-Волинського князівств. У середині XIIIст. країна була захоплена монголами, а в XIVст. — угорцями.
Як незалежна держава Молдова виникла в другій половині XIVст. Найбільшого розквіту середньовічна Молдавська держава досягла за Стефана.
На початку XVIст. Молдавське князівство потрапило в залежність від Туреччини. Протягом багатьох десятиліть князівство сплачувало щорічну данину — харажд, а молдавський господар затверджувався султаном. Після російсько-турецької війни 1806—1812 рр. східна половина Молдови — Бессарабія (територія між річками Прут і Дністер) -- відійшла до Росії, а місцевість, розташована на захід від річки Прут, залишилася в турків. Включення молдавських земель до складу Російської імперії не означало відтворення молдавської державності. Але Бессарабія, де проживали молдавани, одержала особливий правовий статус.
У 1917 р. Бессарабія була проголошена Молдавською Демократичною Республікою, а пізніше на її територію вступили румунські війська. У відповідь Раднарком Росії розірвав дипломатичні відносини з Румунією, однак Бессарабія залишилася під контролем: Румунії. СРСР не визнав цього, і в 1924 р. був прийнятий Закон про утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки (МАСРР) у складі УРСР. Тоді республіка включала тільки лівобережжя Дністра, а її столицею з 1929 р. став Тирасполь. У серпні 1940 р. Бессарабія ввійшла до складу СРСР і разом із МАСРР утворила союзну республіку.
27 серпня 1991 р. Молдова здобула незалежність і стала, суверенною державою. Першою визнала Республіку Молдова Румунія, а потім й інші країни світу. Перші роки незалежності були затьмарені конфліктами, які призвели до того, що на сході країни з'явилася самопроголошена Придністровська Молдавська Республіка (вона не була визнана жодною країною світу). Молдова поки залишається розколотою по Дністру.
Населення. Предками молдаван є влахи (волохи), а їхньою етнічною основою були романізовані фракійські племена, що проживали по берегах Дунаю. На сьогодні молдавани складають більшість населення (64,5 %), їхня переважна частина — сільські жителі. У країні багато українців (13,8 %) і росіян (13 %). Ще 3,5 % населення — гагаузи, і що характерно, вони православні, але розмовляють мовою, що належить до тюркської групи алтайської сім'ї.
На відміну від сусідніх країн, у Молдові народжуваність перевищує смертність, а середній вік жителя країни невеликий — 32 роки. Переважна більшість населення країни православні (98 %). У Молдові більше ніж 850 церков, багато монастирів.
Молдова — одна з небагатьох європейських держав, де міське населення складає менше ніж 50 %. Найбільше місто й столиця Молдови — Кишинів (більше ніж 708 тис. осіб) — розташоване в центральній частині країни. Друге за розміром місто — Тирасполь (186 тис. осіб) — розміщене на лівому березі Дністра. Це важливий адміністративний, транспортний і промисловий центр.
Культура. У розвитку музичного мистецтва велике значення мала творчість мандрівних сріваків-музикантів і поетів-леутарів, що виконували свої твори на старовинному музичному інструменті — леуті.
Музичні традиції живуть і в наш час. Щорічно на початку березня в країні проходить головний музичний фестиваль країни — «Мерціпюр». На свято запрошуються аматорські колективи й професійні артисти з різних країн. Проведення фестивалю пов'язане з молдавським національним святом Мерцішор, який полягає в тому, що в перші дні весни друзі дарують одне одному маленькі бутоньєрки у вигляді квіточок білого й червоного кольору. Цю червоно-білу прикрасу носять на одязі весь березень, а у квітні зав'язують на квітуче фруктове дерево й загадують заповітне бажання, яке обов'язково здійсниться.
Цікавою є молдавська кухня. Місцеві жителі полюбляють різноманітні страви, виготовлені з овочів, із додаванням трав і спецій.
М'ясо й рибу часто готують на гратарі над гарячим вугіллям. Найпопулярнішанаціональна страва — мамалиґа. Інша національна страва — плацинти (пиріжки) з картоплею, сиром, гарбузом або яблуками.
Господарство. Незважаючи на зростання ВВП, характерне для кількох останніх років, країна залишається найбіднішою державою Європи. Із середини минулого століття економіка Молдавії базувалася на сільському господарстві й виробництві продуктів харчування. Пізніше поряд із харчовою промисловістю з'явилися електроенергетика (ТЕС працюють виключно на привізній сировині), текстильна промисловість, машинобудування (електромотори, електро- й сільськогосподарське встаткування), хімічна (пластмаси, синтетичні волокна, фарби й лаки) і будівельна індустрія.
Молдові належить невелика ділянка берега Дунаю завдовжки менше ніж кілометр. Ця річка дає дуже важливий вихід до країн Центральної Європи й Чорного моря.
Основою молдавської економіки залишається сільське господарство, що не тільки забезпечує населення основними продуктами харчування, але й постачає сировиною найважливішу галузь промисловості — харчову. Тут випускають великий асортимент продуктів харчування, зокрема консервовані овочі й фрукти, соки, джеми, рафінований цукор та олію.
М'який клімат, рівнинний рельєф і родючі ґрунти дозволяють вирощувати різноманітні культури, основними зерновими культурами з яких є кукурудза й пшениця. Із технічних найбільше значення мають цукровий буряк, тютюн і соняшник. На півночі, у центральних районах і в долині Дністра, ростуть фруктові сади, де в основному вирощують сливи, абрикоси, яблука, вишні й персики.
Молдова — великий виробник винограду й продуктів виноробства. Виноградарство розвинене в горбкуватих районах центр) й на сонячному півдні республіки, тут також виробляють всесвітньо відомі молдавські вина, а також бренді й лікери. Виноробна промисловість налічує близько ста підприємств. На етикетках молдавських вин і бренді зазвичай зображений символ Молдови — лелека, що летить, із гроном винограду в дзьобі.
У тваринництві найбільшу роль відіграє розведення свиней, великої рогатої худоби, овець і свійської птиці.
Основні види транспорту Молдови — залізничний та автомобільний. Лінії залізниць з'єднують головні економічні центри країни — Кишинів, Тирасполь, Бендери й Бєльці.