ІНДІЯ ТА НЕПАЛ
Індія
Територія та географічне положення. Індія – федеративна держава, що складається з 28 штатів і семи союзних територій центрального підпорядкування. Країна розташована на півострові Індостан і межує з Пакистаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, М'янмою, Бангладеш. Територія Індії простягається в широтному напрямку на 2930 км, у меридіональному – до 3220 км. На заході береги країни омиваються водами Аравійського моря, на півдні – Індійського океану, на сході – Бенгальської затоки.
Особливістю географічного положення Індії є деяка відокремленість території країни від решти Азії через протяжні та високі гірські системи.
Природа. Майже 80% території країни зайнято рівнинами й плоскогір'ями. Найбільшою формою рельєфу є плоскогір'я Декан, що займає майже весь півострів Індостан. Північніше у вигляді півмісяця простягнулася родюча й рівна Індо-Гангська низовина. На півночі країни розташовані пасма Гімалаїв і Каракоруму. Гімалаї – найвищі гори на Землі, найвищою точкою є гора Нанга-Парбат (8126 м). Із заходу й частково зі сходу країна перебуває в оточенні гірських систем – Західних і Східних Гат.
В Індії переважає тропічний і тропічний мусонний клімат, що обумовлює високі температури, особливо в літній період, і нерівномірне випадання опадів. Середня температура січня: +15...+27°С, липня: +28...+35°С. До 90 % опадів випадає влітку, у період мусонних дощів. Територією країни вони розподіляються дуже нерівномірно – у пустелі Тар – менше ніж 100 мм на рік, у північно-східній частині – до 3000 мм. Рекордних значень вони досягають у Східних Гімалаях – тут опадів випадає до 10000–12000 мм на рік.
У Гімалаях починає свій шлях Ганг – найважливіша річка Індії й одна з найповноводніших в Азії. Небагато річок мають настільки величний початок: один витік Гангу зароджується на висоті 7690 м, на північний схід від вершини Нандадеві, а інший – у гроті Коров'яча Паща, що розташований на висоті 3090 м.
Ганг для індійців – священна річка, й омивання в ній є найважливішим ритуалом індуїзму, тому вона служить місцем паломництва благочестивих індійців. Уважається, що їхні гріхи змиваються й несуться водами священної річки: «як вогонь поглинає дрова, так Ганг поглинає гріхи». Одна з причин обожнювання Гангу – його величезне значення в житті людей. Річка перетинає найбільш населені області Індії, напуває й годує десятки мільйонів людей. Води Гангу використовуються для іригації, відновлюють родючі ґрунти, що приносять два-три врожаї на рік.
Індо-Гангська низовина багато в чому визначає життя Індії. У цьому районі дме особливий вітер – мусон. Тому тут дві яскраво виражені пори року – суха зима й дощове літо.
Історичний розвиток. У III тис. до н. є. на величезній території – під узбережжя Аравійського моря до передгір'їв Гімалаїв – виникла Хараппська цивілізація. Найбільші з відомих нам міст того далекого часу – Мохенджо-Даро й Хараппа.
Великі державні утворення існували на території країни й у наступні століття. Серед них Магадха, держава Гуптів, Делійський султанат, держава Великих Моголів.
Наприкінці XVII ст. держава Великих Моголів занепала, чим скористалися французи, голландці й англійці, які створили на території країни укріплені пункти. Із середини XVIII ст. почалося безпосереднє завоювання країни, де найбільше успіхів досягли англійці. У результаті перемог над європейськими конкурентами, а також англо-майсурських, англо-маратхських й англо-сикхських війн британці змогли підкорити собі всю Індію. «Перлина Британської імперії» стала джерелом сировини й ринком збуту, ігри цьому англійці жорстоко експлуатували місцеве населення, вивозили цінності й скарби, створені індійським народом. З іншого боку, у країні були побудовані залізниці, збільшилися збори основних сільськогосподарських культур, одержали розвиток різні галузі промисловості.
Після Другої світової війни країна одержала статус домініону, У 1947 р. відбувся її поділ на мусульманський Пакистан й індуську Індію. Це супроводжувалося трагічними подіями – у багатьох частинах країни були спровоковані кровопролитні зіткнення між індусами й мусульманами, У 1950 р. Індія стала суверенною республікою.
Населення. Індія – друга за кількістю населення країна світу і світовий лідер за абсолютним приростом населення. Щорічно населення країни збільшується більше ніж на 16 млн. осіб. Середній вік індійця – 24,1 року, тривалість життя – 64,2 року. Третина населення країни – діти до 15 років, яких в Індії більше ніж 300 мільйонів.
Густота населення є дуже високою – 332 особи/км2, але навіть при цьому існують контрасти – найбільш заселена Індо-Гангська низовина, найменше – пустельні райони заходу країни, у Раджастхані, і гірські райони Гімалаїв.
Населення країни надзвичайно різноманітне. Тут є представники європеоїдної, дравідійської й австралоїдної рас. Індія – найбільш національна країна світу, де проживають більше ніж 300 народів і народностей. Найбільші з них – хіндустанці, біхарці, бенгальці, маратхі й телугу.
Багато століть у країні існувала кастова структура суспільства. Ієрархія каст забезпечувала співіснування диференційованих соціальних груп із різним способом життя. У сучасній Індії кастові бар'єри трохи пом'якшуються, особливо в містах. Стійкість каст у сільських районах значною мірою пояснюється тим, що ця пірамідальна структура освячена головною релігією індійців – індуїзмом.
Індуїзм сповідують 80 % населення, іслам – 14 %, також популярний сикхізм, є християни, представники буддизму й джайнізму.
Більше ніж 70 % населення країни проживає в селах, у більшості яких немає електрики. Але при цьому в країні налічується більше ніж
До найбільших міст не тільки Індії, але й усього гніту належать Мумбай (Бомбей) (17,34 млн. осіб), Колката (14,36 млн.).
Делі – столиця Індії, із 1947 р. воно включає Старе й Нове місто, Офіційною столицею є Новий Делі – Нью-Делі. У межах, міста налічується 1300 палаців, фортець, гробниць та інших історичних пам'яток. Символи міста – найбільший у світі знаменитий мінарет Кутб-Мінар («Вежа перемоги»), споруджений першим мусульманським правителем Делійського султанату в 1199 р., неіржавіюча залізна, колона заввишки 7,2 м, а також Червоний форт. Делі – важливий економічний центр, де працюють численні підприємства легкої, харчової, хімічної та інших галузей промисловості.
На узбережжі Аравійського моря розкинувся Мумбай – один із вузлових економічних центрів Індії та головне місто одного а найрозвиненіших штатів – Махараштри. Тут розташовані великий порт, підприємства машинобудування, легкої, харчової та хімічної галузей. Поблизу міста працює АЕС Тарапур. Мумбай – центр індійської кіноіндустрії, що є найпотужнішою у світі за кількістю фільмів, які випускаються На сході країни розташована Колката – адміністративний центр штату Західна Бенгалія. За індійськими мірками це місто молоде – воно засноване в 1669 р. Тут розвинена джутова, бавовняна, харчова й інші галузі промисловості. Хоча колкатський порт розташований в дельті Гангу за 140 км від Бенгальської затоки, це один із найбільших морських портів країни. На річці постійно ведуться роботи з очищення, русла для забезпечення проходу океанським суднам. У Колкаті діє єдиний у країні метрополітен.
У Південній Індії розташоване ще одне місто-мільйонер – Маду-рай. Його історія починається більше ніж 1700 років тому. Тут розташована одна з перлин країни – комплекс храму Шиви. Головна в храмі – «Зала Тисячі Колон», оточена чотирма зовнішніми стінами, над якими до неба піднімаються 12 величних надбрамних веж-гопура.
Культура.Індія – величезна країна, що живе своїми культурними традиціями. Але незважаючи на різноманіття кастових, національних і релігійних особливостей, індійська культура відзначається внутрішньою цілісністю.
Джерелом відомостей про ранній період соціально-економічного розвитку й культурної історії Давньої Індії є Веди. Вони складаються із «самхіти» – чотирьох збірок віршованих гімнів, молитов і заклинань. Веди написані віршами й прозою, найважливіша й найцікавіша з них – Рігведа – є високомистецьким літературним твором. Цій пам'ятці індійської та світової літератури близько трьох тисяч років. До трохи «молодших», але не менш значних добутків належать дві епічні поеми – «Магабхарата» і «Рамаяна».
Мавзолей Тадж-Махал, розташований у місті Агра – одна з найкрасивіших визначних пам'яток Індії. Це усипальниця імператриці Мумтаз-Махал, коханої дружини правителя імперії Великих Моголів – Шах-Джахана. Тадж-Махал – грандіозна п'ятибанева споруда заввишки 74 м, побудована з білого мармуру й інкрустована самоцвітами. Він відрізняється не тільки вишуканою архітектурою, але й дивовижно виконаними дрібними деталями. До Тадж-Махала прилягає сад із фонтанами й басейном.
На заході країни, у штаті Махараштра, розташований печерний буддійський монастир Аджанта. Тут, у прямовисній скелі, що височіє над річкою, вирізьблено 27 печер. Також у горах вирізані печери Елори.
Індія подарувала світу не тільки численні пам'ятки архітектури й літератури, але також винаходи, що стали надбанням усього світу. Саме тут уперше з'явилися шахи. їхня найдавніша форма – військо на гра чатуранга – виникла в перші століття нашої ери. В Індії чатурангою називався род війська, що включав бойові колісниці, слонів, кінноту й піших воїнів. Гра символізувала битву за участю чотирьох родів військ, якими керував проводир. Із неї народилася гра шатранг (чатранг) – тут уже боролися два табори, і вперше з'явилася фігура радника короля – «ферзя».
Загальновідомими і зрозумілими стали слова «індійський чай» Та «індійські алмази», «індійський йог» та «індійські касти». У той же час є поняття, які ми не пов'язуємо з Індією, проте вони мають індійське походження. Так, знайомі нам арабські цифри насправді були завезені до Європи арабами з Індії.